УХВАЛА
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 вересня 2007 року М. Ужгород
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ в складі:
головуючого- Стана І.В.,
суддів-Лізанця П.М. , Животова Т.О.
з участю прокурора- Фотченка С. І., захисника - ОСОБА_1., засудженого - ОСОБА_2, потерпілої - ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3 на постанову Мукачівського міськрайонного суду від 20 червня 2007 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, не судимий, звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 128 КК України, а кримінальну справу закрито у зв'язку з закінченням строків давності.
ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 14 березня 2003 року, близько 8 години в АДРЕСА_1, на грунті неприязних відносин під час-сварки, схопив ОСОБА_3руками за плечі та виштовхнув з квартири, в результаті поштовху вдарилась в кут дверей сусідньої квартири та отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.
В апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_2 посилається на незаконність та необґрунтованість постанови, невідповідність висновків
Справа: № 11-569 Номер рядка статистичного звіту:2
головуючий у першій інстанції: Бондаренко Ю.О. Доповідач: Лізанець П.М.
суду фактичним обставинам справи та непричентність до злочину. Просить постанову суду скасувати, а справу закрити за відсутністю події злочину.
В апеляції потерпілої ОСОБА_3 порушується питання про скасування постанови та направлення справи на новий судовий розгляд. Посилається на безпідставність перекваліфікації дій підсудного за ст. 128 КК України, вказує, що суд не дав належної оцінки обставинам справи та вирішення її цивільного позову.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2. , захисника ОСОБА_1., потерпілу ОСОБА_3, які підтримали подані апеляції, промову прокурора про обгрунтованість постанови, перевіривши справу та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що вони підлягають до задоволення частково.
При вирішенні питання про звільнення ОСОБА_2. від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності суд визнав його винним у вчинення злочину, передбаченому ст. 128 КК України, та правильно кваліфікував його дії за вказаною статею.
Що стосується доводів апеляції потерпілої ОСОБА_3 стосовно позову, та згідно ст. 28 КПК України, закриття справи на підставах, зазначених у ст. ст. 7-1, 11-1 КПК України, не звільняє особу від обов'язку відшкодувати у встановленому законом порядку вказані нею матеріальні збитки.
Особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, не позбавлена права пред'являти його в порядку цивільного судочинства, з звільненням від сплати державного мита.
Разом з тим, суд І інстанції допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.
Відповідно до ст. 11-1 КК України при закритті кримінальної справи на підставі ст. 49 КК України мають дотримуватись вимоги, зазначені в частинах 2, 3 ст. 7-1 КПК України і особа має право заперечувати проти закриття справи на підставі, зокрема, ст. 49 КК України і таке право повинно бути їй роз'яснено.
Крім того, при вирішенні питання про закриття справи щодо ОСОБА_2. суд всупереч вимогам ст. 12 КПК України не з'ясував з цього приводу думку потерпілої.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з підстав передбачених ст. 49 КК України.
У матеріалах справи відсутні дані про те, що суд І інстанції роз'яснивОСОБА_2порядок та наслідки закриття справи на підставі ст. 49 КК України.
В апеляції ОСОБА_2 стверджує, що не дав згоди на закриття справи за нереабілітуючих його його обставин, а в апеляційній інстанції при розгляді справи підтримав доводи своєї скарги, оскільки вважає, що у його діянні відсутня подія злочину.
Наведені судом порушення вимог кримінально-процесуального закону, апеляційний суд вважає такими, що істотно порушили право апелянтів на захист своїх законних інтересів, у зв'язку з чим
постанова суду підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
апеляцію засудженогоОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Мукачівського міськрайонного суду від 20 червня 2007 року про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_2. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2. залишити підписку про невиїзд.