КОПІЯ

Справа №11-388 2007 року                                          Головуючий в 1 -й інстанції Панасюк В. А.

Категорія ст. 115 ч.1 КК України                                               Доповідач Задворний О.Л.

УХВАЛА

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

21 червня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді -               Задворного О.Л.

суддів -                                 Суслова М.І., Бойко Л.В.

з участю прокурора -                Крохмалюк Л.Б.

адвоката -                             ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями: засудженого ОСОБА_1. та в його інтересах адвоката ОСОБА_3. на вирок Хмельницького міського суду від 24 листопада 2003 року.

Цим вироком -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця та мешканця м. Хмельницького (АДРЕСА_1), росіянина, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, робітника дочірнього підприємства «телекомпанії «Пріор», раніше судимого:

- 12.12.1994 року Десногорським міським судом Смоленської області за ч.2 ст. 108 КК Російської Федерації на 6 років позбавлення волі. 27.04.1999 року звільнено від покарання умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 13 днів, -засуджено за ст. 115 ч. 1 КК України на 12 років позбавлення волі.

Строк покарання рахується з 24.11.2003 року, зараховано у відбуття покарання час тримання під вартою з 04.06. 2003 року по 23.11. 2003 року включно.

Речові докази знищено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6270грн. 06коп. матеріальної та 20000 грн. моральної шкоди.

За вироком місцевого суду ОСОБА_2. та ОСОБА_4., перебуваючи у шлюбі, проживали разом з неповнолітньою дочкою в квартирі АДРЕСА_2. Оскільки відносини між подружжям погіршились, ОСОБА_2. почав проживати в іншому місці.

Близько 24год. 03 червня 2003 року, коли ОСОБА_4. з дочкою були вдома, до її квартири АДРЕСА_2  в стані алкогольного сп'яніння прийшов ОСОБА_2. і почав стукати в двері, вимагаючи впустити його. Однак, боячись чоловіка, ОСОБА_4. останнього в квартиру не впустила і про таку його поведінку повідомила по телефону свого знайомого ОСОБА_1., після чого, вискочивши через вікно на вулицю, побігла до дільничного інспектора міліції.

2

ОСОБА_1., взявши з собою мисливський ніж, біля 00год. 45хв. 04 червня 2003 року забіг у тамбур, де ОСОБА_2. продовжував стукати в двері квартири №2, і в ході короткої сутички наніс ножем потерпілому декілька ударів в тулуб, спричинивши останньому тілесні ушкодження і зник. Від нанесених ударів ножем ОСОБА_2. помер на місці події.

В своїй апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд.

Зазначає, що кваліфікація його дій за ч.1 ст. 115 КК України є невірною, оскільки умислу на вбивство потерпілого у нього не було. І суд не дав належної оцінки тій конфліктній ситуації, яка склалась між ним та потерпілим перед спричиненням смерті останньому.

Вважає, що за таких обставин його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 119 КК України.

Не взято судом до уваги бездіяльність чергових працівників Центрального відділу міліції м. Хмельницького, які відмовились виїжджати на виклик ОСОБА_4., що призвело до скоєння ним злочину.

Крім того, апелянт не згідний з розміром стягнутої з нього судом матеріальної та моральної шкоди.

На аналогічні доводи посилається в своїй апеляції і адвокат ОСОБА_3., який також просить вирок стосовно ОСОБА_1а скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення: засудженого ОСОБА_1а, який просив перекваліфікувати його дії на ч.1 ст. 119 КК України з пом'якшенням покарання і зменшенням розміру моральної шкоди; адвоката ОСОБА_3 в підтримку своєї апеляції; прокурора про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню.

Висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_1а в умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_2., при зазначених у вироку обставинах, відповідає матеріалам справи і ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах.

Доводи в апеляціях про те, що досудове слідство проведено неповно та однобічно, а міський суд розглянув справу не об'єктивно і засуджений умисного вбивства не скоював є безпідставними.

Ці заперечення проти звинувачення детально розглядались судом та спростовані слідуючими доказами.

Як вбачається з показань засудженого ОСОБА_1а він підтримував близькі стосунки з ОСОБА_4. А вночі 04 червня 2003 року, отримавши по телефону повідомлення від останньої про негативну поведінку чоловіка, вирішив її захистити і, взявши на всяк випадок мисливський ніж, прибув до місця проживання ОСОБА_4., де застав ОСОБА_2., якому в ході боротьби наніс кілька дарів ножем, після чого втік. Не заперечує, що саме від нанесених ним ножових поранень потерпілий помер.

За даними протоколу огляду місця події труп ОСОБА_2. з ознаками насильницької смерті виявлений на підлозі тамбуру квартир №№1 і АДРЕСА_2.

3

На верхній одежі, яка була на трупі, грошових купюрах, що були у ній, знайдені наскрізні колото-різані пошкодження і кров.

(а.с. 9-19)

Згідно висновків судово-медичної та медико-криміналістичної експертиз на тілі ОСОБА_2. виявлено 6 ножових поранень, характерних для одного і того ж леза ножа, 4 з яких є проникаючими, могли бути заподіяні 04.06.2003 року і відносяться до категорії тяжких, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Смерть потерпілого настала від проникаючого ножового поранення грудної клітини з ушкодженням вихідного відділу аорти, яке ускладнилось масивною кровотечею, що призвело до смерті ОСОБА_2. протягом кількох хвилин.

Всі ушкодження потерпілому були нанесені в короткий проміжок часу під час боротьби та самооборони, коли він знаходився відносно нападаючого передніми частинами тіла, з більшою вірогідністю на підлозі.

При судово - токсилогічному дослідженні крові трупа ОСОБА_2. виявлено етиловий алкоголь в кількості 4,9%, що відповідає тяжкому ступеню алкогольного сп'яніння у живої людини.

(а.с. 48-50, 51, 52-54)

Свідок ОСОБА_4. пояснила, що вночі 04.06. 2003 року потерпілий погрожував їй, стукав у двері квартири. Про що вона повідомила по телефону ОСОБА_1а, а сама, вистрибнувши у вікно, побігла за допомогою до дільничного інспектора міліції. А коли повернулась, то побачила закривавленого ОСОБА_2., який лежав мертвий в тамбурі перед квартирою.

Свідок ОСОБА_5., сусідка подружжя ОСОБА_2, пояснила, що вночі 04.06.2003 року чула, що потерпілий стукав у двері своєї квартири та бачила як забігший у тамбур ОСОБА_1 штовхнув ОСОБА_2. і вони обоє впали на підлогу. Після чого вона чула тільки шарудіння та хрипи.

За висновком судово-медичної експертизи від 04.06.2003 року у ОСОБА_1а будь-яких ушкоджень не виявлено.

Уся сукупність зібраних у справі доказів була ретельно проаналізована судом, що дало можливість дійти обгрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1а у вчиненні саме умисного вбивства.

Твердження в апеляціях про те, що засуджений вбив потерпілого через необережність, в стані необхідної оборони, безпідставні, оскільки забігши у тамбур із заздалегідь заготовленим мисливським ножем, де знаходився неозброєний, в стані тяжкого алкогольного спяніння, ОСОБА_2., при обстановці, коли реальної та явної загрози для тих, кого ОСОБА_1 збирався захищати, не було, як і не було суспільно небезпечного посягання з боку потерпілого, та умисно нанісши останньому 6 ударів ножем у життєво важливі органи та інші ділянки тіла, засуджений розумів суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав суспільно небезпечні наслідки і бажав настання смерті потерпілого.

Безпідставними є твердження в апеляціях про те, що злочин ОСОБА_1 скоїв в стані фізіологічного афекту, оскільки це спростовується висновком комплексної судово-психіатричної експертизи.

(а.с. 185-186)

4

Тому посилання апелянтів про незаконність засудження ОСОБА_1а за умисне вбивство колегія суддів визнає такими, що не заслуговують на увагу.

Кваліфікація дій засудженого за ст. 115 ч. 1 КК України є правильною

Що стосується призначеного покарання, то колегія суддів вважає за справедливе пом'якшити його, враховуючи негативну поведінку потерпілого стосовно своєї дружини і те, що засуджений прибіг в тамбур квартири на прохання останньої про допомогу і намагався припинити неправомірні дії ОСОБА_2.

Вірно судом розв'язаний і цивільний позов, поскільки злочинними діями ОСОБА_1а потерпілому ОСОБА_2. заподіянні моральні і психологічні страждання у зв'язку із смертю брата, а завданні матеріальні збитки підтверджені документально. Тому підстав для зменшення їх розмірів не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 365, 366, 373 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляції засудженого ОСОБА_1. та захисника ОСОБА_3. задоволити частково.

Вирок Хмельницького міського суду від 24 листопада 2003 року стосовно ОСОБА_1 змінити.

Пом'якшити ОСОБА_1. покарання за ст. 115 КПК України до 9 (дев'яти) років позбавлення волі.

В решті цей же вирок залишити без зміни.