Справа №11-385/07 року                                  Головуючий в 1-й інстанції Спірідонова Т.В.

Категорія ч.1 ст. 125 КК України                           Доповідач Задворний О.Л.

УХВАЛА

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

12 червня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого судді -              Кульбаби В.М.

суддів-                                    Задворного О.Л., Курдзіля В.Й.

потерпілої -                           ОСОБА_2.

представника потерпілої ОСОБА_2- ОСОБА_3.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за спільною апеляцією засудженої ОСОБА_1. та її захисника - адвоката ОСОБА_4. на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 06 квітня 2007 року.

Цим вироком -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженку та мешканку м. АДРЕСА_1, українку, громадянку України, приватного підприємця, раніше не судиму -

засуджено за ч.1 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі 510 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2- 1500 грн. моральної та 406, 53 грн. матеріальної шкоди.

Засуджена перебуває на підписці про невиїзд.

Вироком місцевого суду ОСОБА_1визнано винною в тому, що вона близько 24 години 26 листопада 2006 року на ринку «Сардонікс» м. Хмельницького через неприязні відносини, під час сварки, умисно вдарила ОСОБА_2замками від контейнера в голову та в ногу, спричинивши останній легкі тілесні ушкодження.

В своїй спільній апеляції засуджена ОСОБА_1та адвокат ОСОБА_4. просять вирок суду скасувати, а справу закрити. Зазначають, що удари ОСОБА_2ОСОБА_1наносила не навмисно, а під час сварки, яку спровокувала сама потерпіла.

Вважає, що суд безпідставно прийняв до уваги чеки на ліки від 02.04.2007 р. та від 30.03.2007 p., оскільки тілесні ушкодження утворились 26.11.2006 року, а тому просять зменшити суму стягнутих матеріальних збитків.

Крім цього вважають, що у суду не було підстав для стягнення моральної шкоди, а оскільки потерпіла на наступний день вийшла на роботу і працювала цілий день, нормальний ритм життя та стосунки з оточуючими внаслідок інциденту у неї не погіршились.

В своїх запереченнях на апеляцію потерпіла ОСОБА_2 просить вирок залишити без змін, як законний та обґрунтований.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженої ОСОБА_1та адвоката ОСОБА_4 в підтримку їх спільної апеляції, потерпілу ОСОБА_2та її представника ОСОБА_3., які просили вирок суд залишити без змін, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

2

Висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_1в умисному заподіянні ОСОБА_2легких тілесних ушкоджень при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам справи і ґрунтується на досліджених у судовому засіданні та викладених у вироку доказах.

Доводи в апеляції про необ'єктивність розгляду справи щодо ОСОБА_1, яка умисно потерпілій легкі тілесні ушкодження не спричиняла, є безпідставними.

Ці заперечення проти звинувачення детально розглядались судом і спростовані наведеними у вироку доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_2пояснила, що засуджена під час сварки умисно нанесла їй удари замками від контейнера в голову та ногу.

Аналогічні покази в судовому засіданні дали свідки ОСОБА_6. та ОСОБА_5.

Згідно акту судово-медичного обстеження від 27.11.2006 року у потерпілої ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів правої навколоочної ділянки лоба зправа , правого стегна, рани правої щелепи, які могли утворитись від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею за обставин, зазначених потерпілою і відносяться до категорії легких.

Сама засуджена визнала факт сварки між нею та потерпілою близько 24 год. 26.11.2006 року, під час якої вона могла заподіяти останній тілесні ушкодження.

Уся сукупність зібраних у справі доказів була ретельно проаналізована місцевим судом, що дало можливості дійти обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненому злочині.

Тому посилання в апеляції на незаконність засудження ОСОБА_1 за умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень колегія суддів вважає таким, що не заслуговує на увагу.

Дії ОСОБА_1судом правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 125 КК України, а покарання призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України.

Питання про відшкодування матеріальної та моральної шкоди вирішено у відповідності з вимогами цивільного закону, при цьому судом обґрунтовано взято до уваги документи, що свідчать про понесення витрат потерпілою на лікування внаслідок заподіяння їй тілесних ушкоджень.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

спільну апеляцію засудженої ОСОБА_1. та адвоката ОСОБА_4. залишити без задоволення, а вирок Хмельницького міськрайонного суду стосовно ОСОБА_1 - без змін.