Справа № 11-384 2007 року                                             Головуючий в 1-й інстанції: Сарбей В.Л.

Категорія: ст. 186 ч. 2 КК України                                      Доповідач: Цугель І.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 червня 2007 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:

Головуючого-судді Шершуна В. В., судців Цугеля І.М., Задворного О.Л., з участю прокурора Драча І.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 12 квітня 2007 року.

Цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця та мешканця м. АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працювавшого водієм радіотаксі 700-100, раніше судимого 23.09.2002 року Хмельницьким міськсудом за ст. 190 ч. 4, 199 ч. 2, 15 ч. 2, 199 ч. 2, 70 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, -

засуджено за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому змінено - його взято під варту із залу суду.

Строк покарання постановлено рахувати з 12.04.2007 року. Зараховано в строк відбування покарання час перебування під вартою з 11.12.по 21.12.2007 року.

Стягнуто з засудженого на користь ОСОБА_2. завдані матеріальні збитки в сумі 936 гривень.

За вироком суду, 08.12.2006 року біля 17 год. ОСОБА_1., перебуваючи на сходовому майданчику між третім та четвертим поверхами першого під'їзду будинку № 76 по вулиці Свободи в м. Хмельницькому, умисно наніс декілька ударів рукою в обличчя ОСОБА_2., заподіявши легкі тілесні ушкодження, після чого відкрито викрав у нього гроші в сумі 200 грн., гаманець вартістю 30 грн., навушники до мобільного телефону „Нокія" вартістю 130 грн., срібний браслет вартістю 120 грн., пластикову картку „Приватбанк", на рахунку якої було 6 грн., зняв з нього чорне кашемірове пальто, в яке був одягнутий ОСОБА_2., вартістю 450 грн., а також заволодів довідкою з лікарні, перепусткою в гуртожиток, студентськими квитками, пластиковими банківськими картками, які не представляють цінності, заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 936 гривень.

В апеляції, як вбачається з її змісту, засуджений ОСОБА_1. просить скасувати вирок суду, провадження в справі закрити, оскільки він не причетний до даного

2

злочину. Потерпілий та свідки обмовили його. Докази його вини є недопустимими, так як зібрані з порушенням чинного законодавства.

Заслухавши доповідача, засудженого, який підтримав апеляцію, прокурора, який проти її задоволення, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, судова палата вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1. в скоєнні злочину при наведених у вироку обставинах, за який його засуджено, підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказів, досліджених в судовому засіданні.

ОСОБА_1. винним себе не визнав, показав, що вказаного злочину він не скоював, оскільки в той час, коли злочин був вчинений, його в м. Хмельницькому не було. Він знаходився в с Лугове Ярмолинецького району у ОСОБА_3. і повернувся з ним в м. Хмельницький лише біля 20-ї години.

Однак покази підсудного спростовуються наступними доказами. Потерпілий ОСОБА_2. показав, що 08.12.2006 року близько 14 год. 30 хв. він разом з ОСОБА_4. неподалік від зупинки „Університет" по вул. Інститутська замовили автомобіль таксі марки „Мерседес-Бенц 200-Е" вишневого кольору, на якому їздили по місту, заїжджали в магазин „Фуршет" по вул. Тернопільській, на ринок на Львівському шоссе, в район Виставки. Пізніше, біля 17 год. 00 хв. в районі Виставки по вул. Свободи в м. Хмельницький водій запропонував піднятись з ним в його квартиру з метою розміняти гроші. Знаходячись між третім та четвертим поверхами будинку 76, він був побитий та пограбований засудженим - водієм цього таксі. В результаті пограбування йому було нанесено матеріальну шкоду на загальну суму 936 гривень.В наступному він впізнав ОСОБА_1. як грабіжника.

Свідок ОСОБА_4. дав аналогічні покази та додатково показав, що близько 16 год. 45 хв. таксист ОСОБА_1. привіз його до гуртожитку, де він вийшов, а ОСОБА_2залишився в таксі. Зі слів ОСОБА_2йому стало відомо, що пізніше таксист побив та пограбував його, знявши пальто та викравши особисті речі.

Свідок ОСОБА_5. показав, що 08.12.2006 року близько 16 год. 30 хв. він стояв біля гуртожитку та бачив, що під'їхав автомобіль служби таксі „700-100". З автомобіля вийшли троє чоловіків, серед яких був ОСОБА_2., водій таксі та ще один хлопець. Водій таксі з хлопцем пішли в гуртожиток, а коли водій повернувся, то ОСОБА_2 разом з ним сіли в машину і поїхали. Наступного дня зі слів ОСОБА_2стало відомо, що в той вечір водій таксі його побив та пограбував. Він впізнав ОСОБА_1. як водія таксі.

Аналогічні покази дав свідок ОСОБА_6.

Свідок ОСОБА_7. показав, що 08.12.2006 року близько 17 години до нього в квартиру звернувся невідомий хлопець з побитим обличчям, який був одягнутий лише у светр та джинсові штани, попросив викликати міліцію, оскільки його побив та пограбував водій таксі.

Свідок ОСОБА_8. показав, що ОСОБА_1. дійсно возив його в с Лугове Ярмолинецького району, звідки вони разом повернулися в м. Хмельницький 08.12.2006 року близько 14 год. 15 хв., більше в той день він його не бачив і нікуди з ним не їздив.

Свідок ОСОБА_9. показав, що 07.12.2006 року ввечері ОСОБА_8. приїхав в село з ОСОБА_1. в автомобілі таксі червоного кольору. Наступного дня близько 14 години ОСОБА_1 приїхав за ОСОБА_8 і забрав його в м. Хмельницький.

Об'єктивно вина засудженого підтверджується протоколами пред'явлення особи для впізнання, з яких вбачається, що ОСОБА_2., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6. впізнали серед пред'явлених їм на впізнання осіб водія таксі ОСОБА_1., з яким ОСОБА_2. та ОСОБА_4. їздили по місту.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 3249 від 12.12.2006 року вбачається, що у ОСОБА_2. виявлено легкі тілесні ушкодження.

3

Всім цим доказам по справі у їх сукупності суд дав належну правову оцінку, вірно кваліфікував дії засудженого за ст. 186 ч. 2 КК України.

Посилання засудженого на те, що він не причетний до злочину, що в нього є алібі, на увагу не заслуговують, оскільки спростовуються вищевказаними доказами по справі, які зібрані з дотриманням чинного законодавства.

Ні потерпілий, ні свідки ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6. раніше не були знайомі з засудженим, чого той не заперечує, а тому в них не було ніяких підстав його обмовляти у скоєнні злочину. У суду немає сумнівів у правдивості їхніх послідовних показів.

Свідки ОСОБА_8. та ОСОБА_9. спростовують алібі засудженого.

Сумніватись в правдивості їхніх свідчень теж немає підстав.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, пом'якшенню не підлягає.

Цивільний позов по справі вирішено правильно.

З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 12 квітня 2007 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого - без задоволення.