КОПІЯ

Справа № 11-341 2007року                                                       Головуючий в 1-й інстанції Кобрін І.Г.

Категорія: спьст. 122 ч.1,

296 ч. 2 КК України                                                          Доповідач: Курдзіль В.Й.

УХВАЛА

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

25   червня  2007  року  колегія  суддів   судової палати  у  кримінальних  справах апеляційного суду Хмельницької області у складі: головуючого - судді Курдзіля В.Й. суддів : Суслова М.І., Задворного О.Л. з участю прокурора Бантюка І.М. адвоката ОСОБА_6 при секретарі судового засідання Підгурській А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Чемеровецького районного суду від 22 березня 2007 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, громадянина України, українця, уродженця м. Хмельницького, мешканця смт. АДРЕСА_1, з середньою освітою, приватного підприємця, неодруженого, раніше не судимого, -

засуджено: за ст. 122 ч. 1 КК України на 1 рік обмеження волі,

за ст. 296 ч. 2 КК України на 1 рік обмеження волі. На підставі ст. 70 КК України остаточно

призначено 1 рік 6 місяців обмеження волі.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, громадянина України,

українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не

судимого, -                                       

засуджено: за ст. 296 ч. 2 КК України на 1 рік обмеження волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_1. та ОСОБА_2. від відбування покарання звільнено з випробуванням, з встановленням кожному із них іспитового строку 1 рік.

У відповідності до ст. 76 КК України на засуджених покладено обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

Засуджені перебувають на підписці про невиїзд.

За вироком суду, 10 вересня 2006 року близько 24 години поблизу бару „Вулик" в смт. Закупне Чемеровецького району ОСОБА_1. спільно з ОСОБА_2. з хуліганських спонукань побили потерпілого ОСОБА_3., ОСОБА_1., нанісши удар в обличчя., спричинив йому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а далі спільно з ОСОБА_2. побили потерпілих ОСОБА_4. та ОСОБА_5спричинивши їм легкі тілесні ушкодження.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1. просить вирок суду відносно нього змінити, справу повернути на додаткове розслідування або закрити провадженням.

Вказує, що ОСОБА_3. відвів в сторону для того, щоб поговорити, але коли вони відійшли останній зачепився і при падінні вдарився обличчям об бордюр. Ударів нікому не наносив, а лише оборонявся від дій ОСОБА_4. та ОСОБА_7..

2 Зазначається   також,   що   досудове   слідство   було   проведено   поверхово   та недосконально. Не встановлені всі учасники бійки, а також де і при яких обставинах ОСОБА_3отримав тілесні ушкодження.

В запереченнях на апеляцію помічник прокурора просить вирок залишити без змін, як законний та обґрунтований.

Засуджений ОСОБА_2. вирок не оскаржив.

Заслухавши суддю доповідача, міркування прокурора, потерпілих про обґрунтованість вироку, підсудного, та його захисника на підтримання апеляції, вивчивши матеріали справи, допитавши свідків, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення.

Ст. 368 КПК України встановлено, що однобічним або неповним визнається досудове чи судове слідство в суді першої інстанції, коли залиіііилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

П. 5-м Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про хуліганство" роз'яснено, що суди повинні пред'являти високу вимогливість до якості досудового слідства. У постанові про притягнення як обвинуваченого і в обвинувальному висновку повинні бути зазначені дії обвинуваченої особи, наслідки її дій, а також кваліфікуючі ознаки складу злочину, з обов'язковою вказівкою цих ознак.

Зазначені дії та ознаки повинні бути наведені також у вироку суду.

Висуваючи ОСОБА_1. обвинувачення за ст. 296 ч.2 КК України органом слідства зокрема зазначено, що він спільно з ОСОБА_2. безпричинно, із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю наніс декілька ударів в різні частини тіла ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. Внаслідок чого потерпілим заподіяні тілесні ушкодження різних ступенів тяжкості, в тому числі ОСОБА_3. - середньої.

Таке обвинувачення визнав доведеним і суд.

Проте, під час досудового та судового слідства ОСОБА_1. винним себе у вчиненні хуліганства та заподіянні потерпілим тілесних ушкоджень не визнавав і пояснив, що у нього і батьків в користуванні є декілька автомобілів „таксі". 10 вересня 2006 року близько 24 год. диспетчер, його мати ОСОБА_9., повідомила, що в смт. Закупне біля бару побили їхнього працівника ОСОБА_2.

Він виїхав туди і побачив, що ОСОБА_2. сперечається з ОСОБА_3

Він почав відводити ОСОБА_3., проте, той впав, оскільки перебував у стані сп'яніння і можливо в цей момент отримав перелом щелепи.

Після цього до нього підбігли товариші ОСОБА_3. і почали бити. Вони ж били і ОСОБА_2.

Таким чином, з показань ОСОБА_1. вбачається, що він сам був змушений оборонятися від нападу потерпілих.

Засуджений ОСОБА_2. також показав, що винуватцями бійки є ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_7.

Проте, такі показання засуджених переконливими доказами не спростовані, оскільки їм пред'явлено неконкретне обвинувачення і ряду істотних обставин не дана правильна юридична оцінка.

Зокрема не зазначено у чому саме виразилися явна неповага до суспільства, не конкретизовані причини дій ОСОБА_1., хоча в матеріалах справи докази цьому є.

Так, з показань потерпілого ОСОБА_3. вбачається, що увечері 10 вересня 2006 року він з ОСОБА_7. його дружиною ОСОБА_8, ОСОБА_4. та ОСОБА_5. відпочивали в барі „Вулик" смт. Закупне.

3

Коли він проходив повз автомобіль - „таксі" під керуванням ОСОБА_2., то почув від нього лайку на свою адресу.

Про це він розповів ОСОБА_7., який є працівником міліції.

ОСОБА_7. відрекомендувавшись, спитав у ОСОБА_2. навіщо той обізвав нецензурно ОСОБА_3.

ОСОБА_2. до когось зателефонував і сказавши що зараз все вирішить, від'їхав.

Через хвилин 15 до бару під'їхало декілька автомобілів „таксі" у яких перебувало приблизно 15-20 чоловік.

ОСОБА_2. вказав на нього, а ОСОБА_1. повів у неосвітлене місце, де зненацька наніс удар в щелепу.

Після цього потерпілий знепритомнів.

Потерпілий ОСОБА_4. підтвердив, що після того як вони з ОСОБА_7. припинили суперечку між ОСОБА_3 і ОСОБА_2., останній поїхав.

Через деякий час до бару під'їхало близько 15 чоловік, ОСОБА_1. почав бити ОСОБА_3

Коли потерпілий його зупинив, то таксисти на чолі з ОСОБА_1. і його стали бити.

Його дружина ОСОБА_5 намагалась припинити бійку, проте і її побили.

Показання аналогічного змісту дав свідок ОСОБА_7.

Таким чином, ні органом слідства ні судом не з'ясовано, з яких мотивів ОСОБА_1. викликав підкріплення із значної кількості водіїв „таксі", хто ще причетний до побиття потерпілих, яку роль відігравали у цьому інциденті присутні там мати та вітчим ОСОБА_1. ОСОБА_10., ОСОБА_11., колишній працівник міліції.

Оскільки органом досудового слідства ОСОБА_1. було пред'явлено не конкретизоване обвинувачення за ст. 296 ч.2 КК України і на це не звернув уваги суд, вирок не може залишатися чинним, а справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.

Окрім того, необхідно зясувати причини зміни показань свідками ОСОБА_12. та ОСОБА_13., чи дійсно ОСОБА_3 пошкоджена антена автомобіля ОСОБА_2. провести інші необхідні оперативні та процесуальні дії.

Так, як дії ОСОБА_1. тісно пов'язані з діями ОСОБА_2. вирок і щодо останнього підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляцію ОСОБА_1 задоволити частково.

Вирок Чемеровецького районного суду від 22 березня 2007 року щодо ОСОБА_1і в порядку застосування ст. 365 ч.2 КПК України щодо ОСОБА_2скасувати і справу надіслати на додаткове розслідування прокурору

Чемеровецького району.                   

Під час додаткового розслідування необхідно усунути недоліки слідства зазначені в мотивувальній частині ухвали.