КОПІЯ
Справа № 11-423/2007 року Головуючий: в 1-й інстанції: Слободян B.C.
Категорія: ст. 185 ч.4 КК України Доповідач: Шершун В.В.
ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«03» липня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого-судді: Ковтуна В.П.,
суддів: Шершуна В.В., Цугеля І.М., з участю прокурора: Леськіва О.В.,
та захисника: ОСОБА_2.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь в судовому розгляді справи по першій інстанції на вирок Хмельницького міськрайонного суду від «26» квітня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1р. н., уродженця с Голосків, Камянець-Подільського р-ну, Хмельницької обл., мешканця вул. АДРЕСА_1., гр-на України, українця, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні малолітня дитина,
засуджено за ст.ст.:
185 ч.4 ККУ до 5 років позбавлення волі; 185 ч.3 ККУ до 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.ч. 1,2 КК України шляхом поглинення меншу суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено засудженого від відбування покарання із встановленням іспитового строку у 3 роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язано засудженого: - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну свого місця проживання; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу засудженому змінено з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду.
2
В строк відбуття покарання зараховано час утримання під вартою з 14.02.2007 року по 26.02.2007 року включно.
Цивільні позови ОСОБА_3. та ДП «Торгово-сервісний комплекс «Ринок Тернопільський»» залишено без розгляду.
Відмову ОСОБА_4. від позову прийнято, і провадження по справі в цій частині закрито.
Цивільний позов ОСОБА_5. задоволено.
Стягнуто з засудженого на користь ОСОБА_5. 43 647 грн. заподіяної матеріальної шкоди.
Стягнуто з засудженого на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій обл. 3718 грн. 42 коп. за дослідження.
Долю речових доказів вирішено у відповідності до ст. 81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_1. засуджено за те, що він в ніч з 10 на 11 грудня 2006 року через вікно проник в приміщення кабінету, який розташований в магазині «Крамниця», що по вул. Камянецькій, 82 в м. Хмельницькому, де з сейфа таємно викрав: гроші в сумі 69600 грн.; картки поповнення рахунку оператора стільникового зв'язку «КиївСтар» номіналом 25 грн. в кількості 1000 шт., вартістю 25 000 грн., номіналом 300 грн. в кількості 10 шт., вартістю 3000 грн., номіналом 100 грн. в кількості 30 шт., вартістю 3000 грн., номіналом 50 грн. в кількості 40 шт., вартістю 2000 грн.; картки поповнення рахунку оператора мобільного зв'язку «Лайф» номіналом 25 грн., в кількості 80 шт., вартістю 2000 грн.; картки поповнення рахунку оператора стільникового зв'язку «ЮМС» номіналом 25 грн. в кількості 80 шт., вартістю 2000 грн.; картки поповнення рахунку оператора стільникового зв'язку «Білайн» номіналом 5 грн., в кількості 80 шт., вартістю 400 грн., - а всього майна на загальну суму 107 000 грн., заподіявши ОСОБА_6. матеріальної шкоди у великих розмірах.
Також в ніч з 18 на 19 грудня 2006 року, пошкодивши замки вхідних дверей, Дубчак проник в приміщення офісів «Ринок Тернопільський», що по вул. Камянецькій, 122 в м. Хмельницькому, і таємно викрав: з сейфу, який знаходився в кабінеті «загальний відділ» - належдні ОСОБА_4. гроші в сумі 2700 грн.; з сейфу, який знаходився в кабінеті «бухгалтерія» - належні ОСОБА_3. гроші в сумі 2775 грн.; з кабінету ТОВ «Вторма-Поділля» - належні ОСОБА_7. гроші в сумі 730 грн. та належні кабінету «Вторма-Поділля» гроші в сумі 695 грн., а всього таємно викрав чужого майна на загальну суму 6850 грн.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не заперечуючи правильності кваліфікації дій засудженого, вважає, що призначене йому покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, а тому просить вирок скасувати і постановити новий, яким засудити ОСОБА_1. за ст. 185 ч.4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 4 років позбавлення волі і за ст. 185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України - до 4-х років позбавлення волі.
При цьому, прокурор посилається на те, що призначаючи засудженому покарання, суд першої інстанції не врахував суспільну небезпеку скоєних ОСОБА_1. злочинів, механізму вчинених злочинів і суму викраденого, а тому, на думку апелянта, безпідставно застосував до ОСОБА_1. ст. 75 КК України і незаконно звільнив його від відбування призначеного покарання.
3
В запереченнях на апеляцію засуджений ОСОБА_1. вважає вирок законним та обґрунтованим, а тому просить залишити вирок без змін, а апеляцію прокурора - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, засудженого ОСОБА_1. і його захисника ОСОБА_2., які вважали вирок законним і обгрунтованим, вивчивши матеріали справи і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Розглядаючи справу в межах поданої апеляції, згідно ст. 365 ч.1 КПК України, колегія суддів вважає, що висновки суду 1-ої інстанції про винність ОСОБА_1у таємному, шляхом проникнення в приміщення, викраденні чужого майна у великих розмірах і таємному, повторному, шляхом проникнення в приміщення, викраденні чужого майна, при зазначених у вироку обставинах, відповідають матеріалам справи і ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах.
Так, сам ОСОБА_1. вину визнав повністю і пояснив, що в ніч з 10 на 11 грудня 2006 року він через вікно проник в магазин «Крамниця», звідки таємно викрав гроші і картки поповнення рахунку на стільниковий зв'язок на загальну суму 107 000 грн. В ніч з 18 на 19 грудня 2006 року він, зламавши замки на дверях, проник в приміщення офісів «Ринок Тернопільський», де з різних кабінетів викрав гроші на загальну суму 6850 грн.
Ці покази засуджений повторив і в ході відтворення обстановки і обставин скоєного. Крім того, його визнання повністю підтверджується сукупністю доказів, зібраних по справі.
Так, потерпілий ОСОБА_5 і свідок ОСОБА_8. пояснила, що вранці 11.12.2006 року вони виявили, що решітка вікна кабінету директора магазину «Крамниця» пошкоджена, і з сейфу викрадено 69 600 грн. і картки поповнення рахунків операторів мобільного зв'язку на суму 37 400 грн.
Ці ж обставини зафіксовано і у протоколі огляду місця події.
Потерпілі ОСОБА_7., ОСОБА_3., ОСОБА_4. пояснили, що вранці 19.12.2006 року виявили, що замки в офісі «Ринок Тернопільський» пошкоджено і з сейфів викрадено як їх особисті, так і належні підприємствам кошти на загальну суму 8650 грн.
Такі ж факти встановлено і при оглядах місця події, згідно яких, в ході слідчої дії вилучено сліди взуття.
Згідно протоколу обшуку в помешканні засудженого вилучено картки поповнення рахунків, гривні, долари та вилучено взуття, втому числі і кросівки.
Як видно з висновків судово-трасологічних експертиз, сліди взуття, і вилучені в ході огляду місць події залишені кросівками, вилученими у ОСОБА_1 в ході обшуку його житла.
Крім того, судово-імунологічна експертиза виявила в названих кросівках сліди пото-жирових виділень, які могли походити від ОСОБА_1.
Давши названим доказам належну оцінку, суд першої інстанції правильно кваліфікував дії засудженого за ст. 185 ч.4 і ст. 185 ч.3 КК України, оскільки він таємно, шляхом проникнення в приміщення викрав чуже майно у великих розмірах і також таємно, повторно, шляхом проникнення в приміщення викрав чуже майно.
Міра покарання призначена засудженому у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, - з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
4
Суд першої інстанції правильно визнав як обставини, що пом'якшують покарання засудженого його позитивні характеристики, те, що у нього на утриманні малолітня дитина, дружина, його повне визнання вини і щире каяття, повне відшкодування збитків.
На думку колегії суддів, ці обставини, давали підстави суду призначити засудженому мінімальне покарання в межах санкцій інкримінованих йому статей та звільнити його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про неможливість застосування до засудженого ст. 75 КК України через тяжкість вчиненого злочину і способу його вчинення, - оскільки ст. 75 КК України не містить таких підстав, а конкретні данні справи, в тому числі і повне відшкодування засудженим збитків та інші обставини, що пом'якшують його покарання, встановлені судом, давали йому підстави вважати, що виправлення і перевиховання засудженого можливе без відбування призначеного покарання.
Враховуючи викладене, колегія суддів судової палати з кримінальних справ, керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України,
ухвалила:
Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26.04.2007 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію прокурора - без задоволення.