КОПІЯ

Справа № 11-402/ 2007 року                                               Головуючий в 1-й інстанції Продан Б.Г.

Категорія ст. ст. 187 ч.2, 289 ч.3 КК України                                     Доповідач Суслов М.І.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:

Головуючого - Ковтуна В.П., суддів Суслова ML, Задворного О.Л., з участю прокурора Крохмалюк Л.Б., захисників ОСОБА_4., ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом І інстанції, засудженого ОСОБА_1. та в його інтересах захисника ОСОБА_4на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 19 квітня 2007 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця с Синява Збаразького району Тернопільської області, мешканця АДРЕСА_1,   українця, громадянина України,   з   середньою   освітою,   не   працюючого,   одруженого,   раніше судимого: -   3.07.2002 року військовим судом Чернівецького гарнізону за ст. ст. 185 ч.1, 289 ч.3 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, військовим апеляційним судом Західного регіону в м. Львів змінено призначене покарання на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,   звільнений 13.08.2005 року по відбуттю строку покарання, засуджено:

·        за ст. 187 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна;

·        за ст.. 289 ч.3 КК України на 7 років і 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією особистого майна , а на підставі ст. 70 КК України остаточно призначено 7 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією особистого майна,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця м.  Малин, Житомирської області,  мешканця с Гутянське, Малинського району, Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, та

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця м. Малин, Житомирської області, мешканця с Гутянське, Малинського району, Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, має на утримані неповнолітню дитину, раніше не судимого, засуджено кожного:

·        за ст. 187 ч.2 КК України з застосуванням ст.. 69 КК України на 5 років позбавлення волі;

·        за ст.. 289 ч.3 КК України з застосуванням ст.. 69 КК України на 5 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією особистого майна , а на підставі ст. 70 КК України остаточно призначено по 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією особистого майна;

2

Запобіжний захід засудженим залишено попередній - утримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1., ОСОБА_2. таОСОБА_3. постановлено рахувати з часу їх затримання з 11 грудня 2006 року.

Стягнуто солідарно з засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3. на користь: ОСОБА_6- 22891 грн. 79 коп. матеріальної та 30000 грн. моральної шкоди; НДЕКЦ УМВСУ в Хмельницькій області - 588 грн. 44 коп. судових витрат.

Доля речових доказів вирішена згідно ст. 81 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3., засуджено за те, що вони 10.12.2006 року біля 19 год. 30 хв., за попередньою змовою між собою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в м. Хмельницькому по Лівівському шосе, біля речового ринку, домовившись з водієм таксі ОСОБА_6. про перевезення їх до кругового перехрестя біля заводу Катіон в м. Хмельницькому, по прибутті на вказане місце з застосуванням ножа та іграшкового пістолета, видаючи його за справжнього, забрали з кишені спортивної куртки потерпілого мобільний телефон „Нокіа 3230" вартістю 1000 грн., скотчем зв'язали руки, перетягли останнього на заднє пасажирське сидіння, а при намаганні потерпілого втекти, закрили його у багажнику.

Заволодівши автомобілем ВАЗ 21103 д.з.НОМЕР_1, засуджені, направляючись в м. Тернопіль, в с Гарнишівка, Волочиського району, Хмельницької області, не справившись з керуванням транспортним засобом, з'їхали за межі проїжджої частини, в'їхали в загорожу приватного будинку, пошкодивши автомобіль та спричинили потерпілому збитки на суму 24951 грн. 79 коп. Після чого, поїхали на попутному транспорті в м. Волочиськ Хмельницької області, де і були затримані працівниками міліції.

В апеляції прокурор, не оспорюючи кваліфікацію вчиненого, просить вирок суду скасувати в зв'язку з м'якістю призначеного покарання. При цьому він вважає його таким, що не відповідає ступеню тяжкості злочину та особам винним. Крім того, вважає, що суд безпідставно при призначенні покарання ОСОБА_2. таОСОБА_3. застосував ст.. 69 КК України. З цих підстав просить постановити новий апеляційної інстанції, за яким за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_1. 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна, ОСОБА_2. та ОСОБА_3. по 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Засуджений ОСОБА_1. та в його інтересах захисник ОСОБА_4. просять вирок суду змінити, застосувавши ст.. 69 КК України. При цьому стверджують, що у суду є підстави пом'якшити покарання засудженому ОСОБА_1., оскільки він щиро розклюється у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, частково відшкодував завдану шкоду, позитивно характеризується та має на утриманні хвору матір та вагітну дружину.

Засуджені ОСОБА_2. та ОСОБА_3. вирок суду не оскаржили.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, яка просила частково задовольнити апеляцію державного обвинувачувача в суді першої інстанції з скасуванням вироку і поверненням матеріалів справи на додаткове розслідування, засудженого ОСОБА_1. та в його інтересах захисника на підтримку доводів своїх апеляцій, захисника ОСОБА_5., який просив пом'якшити покарання його підзахисним, потерпілого на заперечення доводів апелянтів, перевіривши та вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати

знаходить:

3

апеляцію прокурора задовольнити частково, а засудженого ОСОБА_1. та в його інтересах захисника ОСОБА_4- залишити без задоволення.

Міський суд засудив ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3., за напад на потерпілого ОСОБА_6з метою заволодіння його особистим майном , поєднаним із погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, і за незаконне заволодіння транспортним засобом, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, та з погрозою застосування такого насильства, яке завдало значної матеріальної шкоди, кваліфікувавши їх дії відповідно до вчиненого за ст..ст. 187 ч.2 і 289 ч.3 КК України.

Разом з тим, вирок суду не можна вважати законним і обґрунтованим, скільки він постановлений з порушенням вимог процесуального законодавства, а тому не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з таких підстав.

У відповідності з вимогами частини 1 ст.229 КПК України прокурор або його заступник, перевіривши справу з обвинувальним висновком, затверджують його.

Як вбачається з матеріалів справи, обвинувальний висновок по обвинуваченню ОСОБА_1., ОСОБА_2. і ОСОБА_3. за ст..ст. 187 ч.2, 289 ч.3 КК України прокурором або його заступником не затверджений \ т. 1, а.с. 254 Y.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 376 КПК України однією з підстав скасування або зміни вироку є істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Згідно ст. 370 КПК України істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

Частина 2 п. 12 цієї ж статті вказує, що вирок у всякому разі належить скасувати, якщо обвинувальний висновок не затверджений прокурором.

За таких підстав, апеляційна інстанція вважає, що суд, засудивши ОСОБА_1., і братів ОСОБА_2. і ОСОБА_3 ще при з'ясуванні питань при попередньому розгляді справи згідно вимог ст..237 КПК України не перепровірив підстави повернення справи прокурору для затвердження обвинувального висновку, встановивши „можливість призначення справи до судового розгляду, не вжив всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи уже безпосередньо в судовому засіданні, надавши підстави судовій палаті для сумніву в законності дотримання процесуального закону.

В зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає за необхідне вирок місцевого суду скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування.

Під час його проведення слід в повному обсязі виконати вимоги ст..ст.228 - 229,232 - 233 КПК України.

Одночасно з викладеним, апеляційний суд, перевіряючи справу в повному обсязі згідно вимог ст.. 365 КПК України, відмічає, що при повторному розгляді кримінальної справи і доведеності вини обвинувачених ОСОБА_1., ОСОБА_2. і ОСОБА_3. у вчинених злочинних посяганнях щодо потерпілого ОСОБА_6в обсягах, встановлених органами досудового слідства, обране вироком місцевого суду від 19 квітня2007 року їм покарання у зв'язку з м" якістю не може відповідати ступені тяжкості скоєного і особистості винних .

4

Керуючись ст. 362, 365, 366, 374 КПК України, колегія суддів судової палати, -

ухвалила:

апеляцію прокурора задоволити частково, а засудженого ОСОБА_1. та в його інтересах захисника ОСОБА_4- залишити без задоволення.

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 19 квітня 2007 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

скасувати, а матеріали кримінальної справи направити прокурору Хмельницького районну для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_1.,  ОСОБА_2. таОСОБА_3., залишити попередній - утримання під вартою.