Справа № 11-404/2007 року Головуючий: в 1-й інстанції: Салоїд Н.М.
Категорія: ст. 187 ч.4 КК України Доповідач: Шершун В.В.
ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«19» червня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого-судді: Дуфнік Л.М.,
суддів: Шершуна В.В., Майданюк К.І., з участю прокурора: Бардецького О.П.,
захисників: ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. та потерпілої: ОСОБА_10.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, на постанову Хмельницького міськрайонного суду від «20» березня 2007 року,
якою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5за ст. 187 ч.4 КК України направлено на додаткове розслідування.
Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд вказав, що у справі існує неправильність та неповнота досудового слідства, які не можна усунути в судовому засіданні. Зокрема, на думку суду існує суперечність між висновком судмедекспертизи та показами обвинувачених щодо механізму нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, оскільки обвинувачені стверджують, що наносили ударами дерев'яною та металевою палицею, а згідно експертизи, - ушкодження утворились лише в результаті ударів металевою палицею. Як вважає суд, усунути цю суперечність в судовому засіданні не можливо, тому справа підлягає поверненню прокурору на дорозслідування.
Як видно зі змісту апеляції, прокурор просить постанову скасувати в зв'язку з істотним порушенням вимог КПК України і справу направити на новий судовий розгляд в іншому складу суду.
При цьому апелянт вказує, що слідством встановлені всі обставини справи і визначена роль кожного з обвинувачених в розбійному нападі.
Прокурор також вважає, що заперечення підсудними своєї вини і їх суперечливі покази не дають можливості розмежувати їх роль в розбійному нападі, а заявлене клопотання про направлення на додаткове розслідування має на меті затягнути розгляд справи і, в результаті, ухилитись від відповідальності за скоєний злочин.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора на підтримку апеляції, потерпілу ОСОБА_10., яка також підтримала апеляцію, підсудних ОСОБА_1., ОСОБА_4., ОСОБА_2. та ОСОБА_5. та в їх інтересах захисників ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. в заперечення апеляції, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
2
Органами досудового слідства ОСОБА_1., ОСОБА_4., ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_5. обвинувачувались в тому, що 23.12.2005 року, біля 23 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою на перехресті вул. Зенітна та провул. Зенітний в м. Хмельницькому з метою заволодіння чужим майном, попередньо озброївшись металевою та дерев'яною палицями, здійснили напад на ОСОБА_10. та почали наносити йому удари палицями, руками та ногами в область голови, внаслідок чого, спричинили потерпілому тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку, субдуральної гематоми в лівій тім'яній ділянці, вдавленого перелому черепа в лівій тьмяно-потиличній ділянці з переходом лінійних переломів на основу черепа, гострого перфоративного посттравматичного отиту зліва, контузії правого ока, множинних рубаних ран м'яких тканин голови, які за своїм характером є тяжкими тілесними ушкодженнями, що були небезпечними в момент заподіяння.
Подолавши опір ОСОБА_10., ОСОБА_1., разом з ОСОБА_4., ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_5. заволоділи майном потерпілого ОСОБА_10, а саме: шкіряною курткою коричневого кольору вартістю 500 грн., мобільним телефоном «Нокіа-6510», вартістю 350 грн. із стартовим пакетом «Джине», вартістю 20 грн., шкіряним гаманцем вартістю 20 грн. з грошима в сумі 170 грн., спортивною шапкою вартістю 15 грн., шкіряними рукавицями вартістю 20 грн., чим заподіяли потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1095 грн.
Повертаючи справу на додаткове розслідування суд першої інстанції вказав, що обвинувачення підсудним пред'явлено не конкретне, без врахування того, що як видно з висновків судово-медичної експертизи, тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_10. у вигляді забою головного мозку, субдуральної гематоми, вдавленого перелому черепу в лівій тьмяно-потиличній ділянці з переходом лінійних переломів на основу черепу зумовлені лише ударами металевою палицею.
В зв'язку з цим, на думку суду першої інстанції, органи досудового слідства повинні були встановити хто спричинив ці тяжкі тілесні ушкодження, а також чи охоплюються ці дії умислом інших співучасників, конкретизувати дії всіх обвинувачених належним чином кваліфікувати їх.
Ст. 22 КПК України передбачає, що прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Колегія суддів вважає, що названим вимогам досудове слідство по даній справі не відповідає.
Так, встановлено, що обвинувачення, яке пред'явлене всім п'ятьом обвинуваченим по справі ідентичне і не враховує ролі кожного з них в скоєному.
Разом з тим, як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні встановлено, що тяжкі тілесні ушкодження потерпілому були спричинені металевою палицею. Однак, питання хто володів цією палицею і наносив нею удари по голові потерпілого, з якою метою, чи відомо було про цей намір іншим учасникам нападу і як вони до цього відносились, хто і як окрім нього бив по потерпілого і з якою метою, хто і з якою метою був ініціатором нападу, органи досудового слідства належним чином не встановили в постановах про притягнення до відповідальності в якості обвинуваченого і в обвинувальному висновку вони не відображені, хоча ці обставини мають істотне значення як для кваліфікації дій підсудних, так і для встановлення ступеню їх вини і, в решті решт, для індивідуалізації їх покарання.
В зв'язку з цим, на думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції про неконкретність пред'явлених по справі обвинувачень є обґрунтованим.
3
Колегія суддів не може прийняти до уваги і твердження про те, що не визнання обвинуваченими своєї вини у скоєнні даного злочину та наданні ними неправдивих показів в судовому засіданні унеможливлюють розмежування дій кожним з них під час здійснення розбійного нападу, оскільки визнання або невизнання обвинуваченими своєї вини і дача відповідно правдивих, або неправдивих свідчень є їх конституційним правом і не звільняє органи досудового слідства від обов'язку доказування, покладеного на них законом.
В зв'язку з цим, на думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції про неповноту і неправильність досудового слідства грунтується на добутих та належним чином оцінених доказах, а тому рішення суду про направлення справи на додаткове розслідування є законним.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати з кримінальних справ
ухвалила:
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від «20» березня 2007 року про направлення на додаткове розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5за ст.
187 ч.4 КК України залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.