Справа №2-4074

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2012 року Ленінський районний суд м. Миколаєва, у складі: головуючого - судді Рум'янцевої Н.О., при секретарі -Ляшик С.В., за участю: позивача -ОСОБА_3, представника позивача -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніконджитбудсервіс», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору найму житлового приміщення дійсним, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення осіб та вселення в житлове приміщення,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року позивач звернулася до суду з позовом до ТОВ «Ніконджитбудсервіс», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору найму житлового приміщення дійсним, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення осіб та вселення в житлове приміщення, вказавши, що з 2000р. по березень 2009р. позивач проживав у АДРЕСА_1 та на теперішній час має постійне місце реєстрації проживання.

17.03.2003р. він уклав з ТОВ «Ніконджитбудсервіс»договір найму за № 241 вказаної кімнати. На момент укладання цього договору гуртожиток, який знаходиться по АДРЕСА_1, належав на праві колективної власності ТОВ «Ніконджитбудсервіс»на підставі Свідоцтва про право власності на гуртожиток від 03.07.2001р.

13.01.2005р. кім. 325 у гуртожитку по АДРЕСА_1, продана на публічних торгах, які проводили СДП «Укрспец'юст»в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Ніконджитбудсервіс»перед комунальними службами міста. Переможцем на торгах стала ОСОБА_5 У кімнату заселилась ОСОБА_5, яка здала кімнату в найм ОСОБА_4 Однак на момент продажу кімнати на торгах договір найму між позивачем та ТОВ «Ніконджитбудсервіс»не був розірваний.

Позивач вказує на те, що попередження про намір розірвати договір на момент проведення публічних торгів, так і після їх проведення, йому не направлялись.

На підставі вищезазначеного позивач просив суд визнати договір найму № 241 від 17.03.2003р., укладений між ним та ТОВ «Ніконджитбудсервіс», кім. 325 у гуртожитку по АДРЕСА_1, недійсним; усунути перешкоди у користуванні вказаною кімнатою; виселити з цієї кімнати ОСОБА_5 та ОСОБА_4; вселити його до зазначеної кімнати.

У судовому засіданні позивач та його представник просили суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, повідомлялися судом належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Від представника ТОВ «Ніконджитбудсервіс»надійшли заперечення на позовну заяву, вимоги не визнає, клопотання про слухання справи за його відсутністю не надходило.

Відповідно до ухвали суду ведеться заочний розгляд справи.

Вислухавши думку представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, суд доходить до наступного.

17.06.2003р. позивач уклав з ТОВ «Ніконджитбудсервіс»договір найму за № 241 кім. 325 у гуртожитку по АДРЕСА_1 (а.с.37). Вказана кімната була передана позивачу у тимчасове користування.

На момент укладання цього договору гуртожиток, який знаходиться по АДРЕСА_1, належав на праві колективної власності ТОВ «Ніконджитбудсервіс» на підставі Свідоцтва про право власності на гуртожиток від 03.07.2001р., виданого на підставі рішення виконкому ММР від 23.06.2001р. за № 468.

Позивач вказує на те, що оскільки договір найму не був розірваний у встановленому законодавством порядку, він є дійсним і по теперішній час, та він має право на проживання у спірній кімнату та вимагати виселення осіб, що займають приміщення незаконно.

Однак це твердження є хибним з наступних підстав.

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що договір вважається пролонгованим на строку вказаний в п. 1.1 (1 рік), якщо жодна зі сторін не пізніш ніж за один місяць не сповістить іншу про розірвання Договору.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 20.09.2011року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні кімнатою гуртожитку, його вселення в цю кімнату і виселення з неї осіб, що в ній проживають (а.с.32-33).

В силу частини 3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням по цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Вказаним рішенням, яке вступило в законну силу, встановлено, що право ОСОБА_3 на спірну кімнату припинене у червні 2005року, оскільки вселення відбулося у зв'язку з трудовими відносинами, на підставі однорічного, з правом пролонгації ще на один рік, договору від 17.06.2003року.

Таким чином договір найму був припинений в силу закінчення строку його дії, який був встановлений в договорі.

Статтею 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Статтею 822 ЦК України передбачено, що у разі спливу строку договору найму житла наймач має переважне право на укладення договору найму житла на новий строк.

Не пізніше ніж за три місяці до спливу строку договору найму житла наймодавець може запропонувати наймачеві укласти договір на таких самих або інших умовах чи попередити наймача про відмову від укладення договору на новий строк. Якщо наймодавець не попередив наймача, а наймач не звільнив помешкання, договір вважається укладеним на таких самих умовах і на такий самий строк.

Вказаною статтею передбачений порядок розірвання діючого договору, тоді як договір найму від 17.06.2003року є припиненим в силу закінчення строку його дії.

Таким чином позивач, як особа, право якої на користування кімнатою припинене, не може вимагати усунути перешкоди у користуванні шляхом виселення осіб та вселення його у приміщення.

Враховуючі вищевикладене суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними та не підлягаючими задоволенню.

Керуючись ст.ст.14,60,62,212, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніконджитбудсервіс», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору найму житлового приміщення дійсним, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення осіб та вселення в житлове приміщення -відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Миколаївської області в порядку ст. 294 ЦПК України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя :