Справа № 1570/770/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стеценко О.О.

при секретарі Колотовічевій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південної митниці про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - «позивач») з позовом до Південної митниці (далі -«відповідач») про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (з 23.03.2011 року по 29.12.2011 року) у розмірі 28121,04 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував наступними доводами.

Позивач з 01.12.2009 року по 22.03.2011 року працював інспектором відділу митного оформлення №5 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці (далі -Південна митниця). Відповідно до наказу Державної митної служби України (далі «ДМСУ») від 23.03.2011 року № 508-к у зв'язку з порушенням присяги державного службовця було припинено перебування позивача на державній службі в митних органах. Не погодившись з наказом про звільнення, позивач оскаржив його до Одеського окружного адміністративного суду. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.06.2011 року по справі №2а/1570/3053/2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011 року наказ ДМСУ №508-к від 23.03.2011 року в частині припинення з 23.03.2011 року перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1 було визнано протиправним та скасовано. Позивача було поновлено на посаді інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці з 23.03.2011 року.

Як зазначає позивач, при розгляді вищевказаної справи він не заявляв позовних вимог про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, відповідач в свою чергу, поновивши його на посаді також не виплатив позивачеві заробітну плату за час вимушеного прогулу. Посилаючись на ч.2 ст.235 Кодексу законів України про працю (далі - КЗпП), позивач вважає, що відповідач зобов'язаний сплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав у повному обсязі. Заперечуючи проти задоволення позову представник відповідача зазначив, що відповідно до наказу Державної митної служби України (далі «ДМСУ») від 23.03.2011 року № 508-к у зв'язку з порушенням присяги державного службовця було припинено перебування позивача на державній службі в митних органах. Не погодившись з наказом про звільнення, позивач оскаржив його до Одеського окружного адміністративного суду. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.06.2011 року по справі №2а/1570/3053/2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011 року наказ ДМСУ №508-к від 23.03.2011 року в частині припинення з 23.03.2011 року перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1 було визнано протиправним та скасовано. На виконання зазначених судових рішень наказом Південної митниці від 29.12.2011 року № 1482-к із змінами, передбаченими наказом Південної митниці від 30.12.2011 року № 1493-к позивача було поновлено на посаді інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці з 24.03.2011 року. Оскільки рішення про виплату позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом першої та апеляційної інстанції не приймалося, так як такої вимоги не містилося у позовній заяві, відповідачем зазначені судові рішення виконано у повній відповідності до вимог їх резолютивної частини.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає встановленим наступне.

ОСОБА_1 01.12.2009 року згідно наказу Південної митниці № 1132-к був переведений на посаду інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці, що підтверджується записами у трудовій книжці (а.с. 21-23).

Відповідно до наказу ДМСУ від 23.03.2011 року № 508-к у зв'язку з порушенням позивачем присяги державного службовця було припинено його перебування на державній службі в митних органах. Не погодившись з наказом про звільнення, позивач оскаржив його до Одеського окружного адміністративного суду. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.06.2011 року по справі № 2а/1570/3053/2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011 року визнано протиправним та скасовано наказ ДМСУ від 23.03.2011 року № 508-к «По особовому складу митних органів»в частині припинення з 23.03.2011 року перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1, інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці та поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці з 23.03.2011 року (а.с. 12-18).

Наказом ДМСУ від 28.12.2011 року № 2727-к на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 22.06.2011 року у справі № 2а/1570/3053/2011 позивача було поновлено на посаді інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці з 24.03.2011 року (а.с.7).

Відповідно до наказу Південної митниці від 29.12.2011 року № 1482-к «Про призначення»позивач приступив до виконання обов'язків на посаді інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці з 30.12.2011 року (а.с.8). Наказом ДМСУ від 30.12.2011 року № 2764-к «Про припинення перебування на державній службі ОСОБА_1»за порушення присяги державного службовця, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу»було повторно припинено перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1.

Згідно з ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. В зв'язку з викладеним суд вважає встановленим факт протиправності наказу ДМСУ від 23.03.2011 року № 508-к «По особовому складу митних органів»в частині припинення з 23.03.2011 року перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1 Позивача було поновлено на посаді 29.12.2011 року на підставі наказу ДМСУ №2727-к від 28.12.2011 року. На підставі викладеного суд вважає доведеним факт наявності у позивача вимушеного прогулу у період з 23.03.2011 року по 29.12.2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.2 ст. 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно п.п. «з»п. 1 Розділу І, абз. 3 п. 2 розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі -Порядок обчислення середньої заробітної плати), обчислення грошового розміру середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу відбувається в результаті обчислення середньомісячної заробітної плати виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата (у даному випадку - звільнення).

Згідно п.8 Розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (з 23.03.2011 року по 29.12.2011 року) середній заробіток за час вимушеного прогулу склав 28121,04 грн. (а.с.6). Згідно з наданим відповідачем розрахунковим листком середньомісячної заробітної плати (а.с.37) розмір середньомісячної заробітної плати позивача за період з 24.03.2011 року по 29.12.2011 року складає 28577,39 гривень. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що розрахунок середньомісячної заробітної плати позивача за час вимушеного прогулу було здійснено з 24 березня 2011 року у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 23 березня 2011 року знаходився на робочому місці і заробітну плату за цей день отримав раніше.

Позивач в судовому засіданні погодився із розрахунком заробітної плати за час вимушеного прогулу наданим відповідачем. Перевіривши розрахунок середньомісячної зарплати, наданий відповідачем суд вважає, що даний розрахунок, відповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати.

Судом встановлено, що фактично сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача є більшою у порівнянні із сумою, вказаною ним в адміністративному позові. Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З метою повного захисту права позивача на оплату праці суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 28577,39 грн.

Згідно ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням досліджених та викладених обставин у справі, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з Південної митниці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 24 березня 2011 року по 29 грудня 2011 року у розмірі 28577,39 гривень (двадцять вісім тисяч п'ятсот сімдесят сім гривень 39 копійок).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Південної митниці про стягнення з Південної митниці середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу (за період часу з 23.03.2011 року по 29.12.2011 року) у розмірі 28121,04 гривень - задовольнити частково.

Стягнути з Південної митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 березня 2011 року по 29 грудня 2011 року у розмірі 28577,39 гривень (двадцять вісім тисяч п'ятсот сімдесят сім гривень 39 копійок).

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

02 квітня 2012 року.