Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/1190/1524/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Льон С.М.

Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів Доповідач Суровицька Л. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

25.04.2012 «25»квітня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючої судді : Суровицької Л.В.

суддів : Авраменко Т.М., Суржика М.М.,

при секретарі : Поповій Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної доньки.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2011 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину-інваліда.

Зазначала, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який з дитинства хворіє на психічну хворобу, є інвалідом 2 групи безстроково. Дитина-інвалід проживає разом з нею, вона опікується ним, для створення належних умов проживання, для матеріального забезпечення сина, їй необхідні кошти, тому посилаючись на ст.ст.80,88 СК України просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі ј частки від його доходу на утримання дитини - ОСОБА_4, 1979 року народження.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 березня 2012 року в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 214 грн.60 коп. (а.с.71-72).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення норм матеріального і процесуального права і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач підтримала доводи апеляційної скарги, а відповідач заперечив проти них і просив рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 1976 року. Від шлюбу мають сина -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Відповідно до довідки МСЕК від 2 березня 2005 року, ОСОБА_4 є інвалідом 2 групи з дитинства , безстроково. Позивач проживає з сином окремо від відповідача.

Як на підстави свого позову, позивач посилалась на ст.ст.80, 88 СК України.

Згідно ч.1 ст.88 СК України якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що вказаною нормою права передбачено право на утримання того з подружжя, з яким проживає дитина-інвалід.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про охорону дитинства» дитина -це особа віком до 18 років (повноліття).

Згідно до Конвенції про права дитини, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

На час звернення позивачки з позовом, її синові ОСОБА_4 виповнилося 33 роки, тобто він є повнолітнім, а не дитиною-інвалідом.

Як пояснила в судовому засіданні позивач, її син не визнаний недієздатним, опіка над ним не встановлена, раніше він працював.

Суд не дав належної правової оцінки підставам позову, ухвалюючи рішення допустив порушення норм матеріального права, а саме застосував до правовідносин, які склались між сторонами норму права, яка не регулює ці правовідносини.

Суд не звернув увагу на те, що у позивача у зв'язку з досягненням її сином повноліття, відсутні правові підстави для звернення з позовом відповідно до ст.88 СК України.

Оскільки суд допустив порушення норм матеріального права, відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Син позивачки є повнолітнім непрацездатним, недієздатним не визнавався, тому він має право самостійно реалізувати своє право на отримання матеріальної допомоги від батьків.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.3, п.4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 березня 2012 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини-інваліда, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча суддя

Судді: