АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Справа №22-ц/2690/1417/12 Головуючий в 1 інстанції - Шереметьєва Л.А.
Доповідач - Желепа О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2012 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі:
головуючого - Желепи О.В.
суддів - Іванченка М.М., Кабанченко О.А.
при секретарі - Василевському Я.П.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2011 року в справі за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, Будинкоуправління № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до ОСОБА_2 про виселення, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 26.10.2011 року позов Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, Будинкоуправління № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до ОСОБА_2 про виселення - задоволено.
Виселено ОСОБА_2 з усіма залежними від неї особами з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Не погодившись з таким рішенням суду ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити.
В скарзі посилалася на те, що судом не було повно та всебічно з'ясовані обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи. Суд в супереч ст. 214 ЦПК України здійснив упереджений, поверхневий та необ'єктивний розгляд справи.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи скарги підтримала.
Представник позивача заперечувала поти задоволення скарги.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідачка з дитиною проживає в кімнаті №25/1 в гуртожитку по АДРЕСА_1, без законних підстав. У спірному житловому приміщенні відповідачка та її дитина не зареєстровані.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18.05.2005 року з відповідачки стягувалася заборгованість за користування кімнатою, яка утворилася станом на грудень 2004 року.
Відповідачка з 1999 року перебуває в трудових відносинах з Військово-медичною академією МО України, а в подальшому на умовах контракту перейшла на військову службу.
З 2004 року відповідачка разом з дитиною зареєстрована в гуртожитку по АДРЕСА_2. (тобто не в спірному приміщенні)
Виходячи з наявних у матеріалах справи, досліджених судом першої інстанції письмових доказів, обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними. Висновки суду щодо проживання відповідачки в гуртожитку без законних підстав відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Доводи апеляційної скарги відповідача, щодо невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення враховуючи наступне.
З наявних у матеріалах справи письмових доказів вбачається, що будинок по АДРЕСА_1 використовується як гуртожиток. Ця обставина другою стороною не оспорена.
Громадяни можуть бути виселені з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення на підставах, передбачених частиною першою статті 116 Житлового кодексу Української РСР (п.44 Положення).
Суду не надано доказів того, що ОСОБА_2 поселилась у гуртожиток по АДРЕСА_1 на підставі ордера, виданого на підставі спільного рішення про надання житлової площі у гуртожитку, або з інших законних підстав.
Враховуючи наведені обставини, підстав вважати, що ОСОБА_2 поселилась на спірну житлову площу у гуртожитку з дотриманням порядку такого поселення, немає.
Доводи представника відповідача про те, що відповідачка є військовослужбовцем, а тому відповідно вона поселялась до гуртожитку в порядку, передбаченому Наказом Міністра Оборони України № 20 від 03 лютого 1995 року на підставі її рапорту та наказу командира, не можуть бути враховані, тому, що суду не надано ні рапорт відповідача, ні прийнятих в установленому порядку наказів, які повинні видаватись за місцем проходження служби, щодо поселення її до спірного гуртожитку.
Крім того з 2006 року діє Інструкція про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, якою передбачено, що всі питання, пов 'язані із наданням та забезпеченням житловою площею, вирішуються за місцем проходження ними служби.
Посилання представника відповідача на те, що відповідачка є військовослужбовцем, а відповідно повинна бути забезпечена житлом Міністерством оборони України, в систему якого входять і позивачі правового значення не мають, тому, що позивачі мають право використовувати гуртожиток для заселення військовослужбовців, які безпосередньо проходять службу у їх відомстві та перебувають в трудових відносинах з ними.
Доводи представника відповідача з приводу вирішення іншим судом позову про визнання за відповідачкою права користування спірним гуртожитком з яким відповідачка звернулась після ухвалення рішення районним судом на правильність постановленого рішення не впливають.
В разі задоволення таких вимог, відповідачка набуде права на користування житлом на підставі рішення суду , тобто з інших підстав.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів, з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді