АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Справа №22-ц/2690/2479/12 Головуючий в 1 інстанції - Горбань Н.І.
Доповідач - Желепа О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2012 року , колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Желепи О.В.
суддів - Іванченка М.М., Кабанченко О.А.
при секретарі - Василевському Я.П.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2011 року в справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Констракшин», третя особа: ОСОБА_1 про скасування акту розслідування нещасного випадку по формі Н-5 та акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, звернувся з позовом до відповідача про скасування акту розслідування нещасного випадку по формі Н-5 та акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2011 року в задоволені позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Констракшин», третя особа: ОСОБА_1 про скасування акту розслідування нещасного випадку по формі Н-5 та акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1- відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі просили рішення суду скасувати, та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Посилалися на те, що суд першої інстанції не врахував того, що ОСОБА_1 працював у ТОВ «Партнер Костракшин» на підставі цивільно-правової угоди різноробочим. Суд не вірно застосував ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», та не врахував, що вказаний Закон поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору, а у разі пошкодження здоров'я особи у зв'язку з виконанням нею роботи на підставі цивільно-правового договору відшкодування шкоди здійснюється на підставі Цивільного кодексу України.
В судовому засіданні апеляційного суду представник фонду доводи скарги підтримала.
Представник товариства заперечував проти доводів скарги.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини:
20 січня 2010р. між ТОВ «Партнер Констракшин» та ОСОБА_1 укладено договір № ПК/2001-1 , згідно умов якого виконавець бере на себе зобов'язання за завданням замовника виконувати роботу різноробочого.
Згідно наказу директора ТОВ "Партнер Констракшин" від 29 січня 2010р. № 10 було призначено комісію з спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 в туалетному приміщенні на третьому поверсі будівлі спортивно-оздоровчого комплексу, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Кудряшова, 16, корп. 7.
Комісія з розслідування нещасного випадку, керуючись п. 16 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. за № 1112, дослідила обставини, що призвели до нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1, та склала акти по формі Н-5 та Н-1, затверджені 23.02.2010р. директором ТОВ «Партнер Констракшин» ОСОБА_2, згідно розділу 6 якого визнала нещасний випадок з різноробочим ОСОБА_1 вважати пов'язаним з виробництвом.
З висновком комісії не погодився член комісії - страховий експерт відділу по роботі зі страхувальниками та потерпілими Голосіївського району м. Києва Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві Кухарчук Ю.Д., висловивши окрему думку, а саме: згідно ст. 43 Конституції України кожен громадянин має право на працю. Своє право громадянин може реалізувати шляхом трудового договору або договору цивільно-правового характеру. Укладання і припинення трудових договорів регулюється трудовим законодавством, а укладання, виконання і припинення договорів цивільно-правового характеру цивільним законодавством.
Так, як позивач не довів, що у ТОВ «Партнер Констракшин», були відсутні підстави для складання актів про нещасний випадок пов 'язаний з виробництвом, суд, першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що висновки суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог та відсутності правових підстав для скасування актів , відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Доводи апеляційної скарги позивача, про те, що товариство не мало право складати Акти про нещасний випадок на виробництві відносно особи, яка працювала у них на підставі цивільно-правової угоди, не можуть бути враховані з огляду на наступне.
Як вбачається з розділу 6 висновку комісії з розслідування нещасного випадку :
Згідно п 14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ від 25 серпня 2004 року № 1112, та враховуючи те, що виконавець робіт різноробочого ОСОБА_1, згідно договору № ПК /2001-1, від 20.-1.2010 року п 1.2. був підпорядкований директору підприємства, не брав на себе зобов 'язання виконувати роботу на свій страх і ризик, конкретно йому не виділялась територія і вид роботи, за конкретний вид роботи не встановлювалась грошова винагорода, він виконував роботи разом з іншими працівниками. Лінійні інженерно-технічні працівники інструктували виконавця робіт різноробочого з питань охорони праці, видавали завдання. Контролювали виконання робіт і контролювали додержання виконавцем робіт різноробочого вимог інструкцій з охорони праці, забезпечували його засобами колективного та індивідуального захисту та інструментом, виконавець робіт був підпорядкований «Правилам внутрішнього трудового розпорядку» та додержувався вимог режиму робочого часу, який був встановлено на підприємстві, що являється ознаками трудового договору, комісія прийшла до висновку, що нещасний випадок, який стався з потерпілим ОСОБА_1 необхідно вважати пов 'язаним з виробництвом.
Так, як представником позивача не надано суду доказів на спростування встановлених комісією обставин, колегія суддів вважає, що висновок комісії є правильним.
Стаття 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», судом застосована вірно.
Крім того, позивач звернувся до суду за захистом державних інтересів, з посиланням на те, що страхові виплати, пов 'язані з нещасними випадками на виробництві не повинні виплачуватись особам, які працюють на підставі цивільно-правових договорів, якщо вони добровільно не сплачують страхові внески, про те, судом встановлено, що ОСОБА_1 не звертався до позивача з відповідною заявою про виплату йому сум страхового відшкодування, а тому позов є передчасним, так як відсутні підстави вважати, що державні інтереси порушені.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Суд першої інстанції повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав вірну правову оцінку.
Рішення постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді