АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа №22-ц/2690/3382/12 Головуючий в 1 інстанції - Сенін В.Ю.
Доповідач - Желепа О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого: Желепи О.В.
Суддів: Кабанченко О.А., Іванченка М.М.
При секретарі: Бабіч К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 грудня 2011 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ТОВ «Укрпромбанк» звернувся до суду з позовною заявою в якій з врахуванням уточнень просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 61/ПВ-05 від 28.03.2005 року в розмірі 434501,94 доларів США.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 28.03.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 61/ПВ-05 за умовами якого позивач зобов'язувався надати відповідачу кредит в сумі 105 000 доларів США з виплатою 15% річних з кінцевим строком повернення кредиту 27.03.2006 року.
Договором №2 про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 17.01.2006 року була збільшена сума кредиту до 125 00 доларів США, з кінцевим строком повернення 17 січня 2011 року.
Договором №4 про внесення змін та доповнень від 17.04.2007 року відповідачу було надано відновлювальну кредитну лінію та ліміт кредитування 250 000 доларів США, зі сплатою 14,77% річних.
В забезпечення виконання зобов'язань між позивачем та відповідачам 17.01.2006 року було укладено договір іпотеки № 61/ФКВ-06.
Станом на 01.02.2011 року через невиконання своїх зобов'язань у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 434501,94 доларів США, з яких:
- заборгованість за кредитом - 313984,50 доларів США.
- відсотки за користування кредитом - 94712,19 доларів США.
- пеня - 25805,25 доларів США.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05.12.2011 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 434 501 долар 94 центи США у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату набрання рішенням законної сили, а також 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Не погодившись з таким рішенням суду ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.
В скарзі вказувала на те, що відповідач сплачував кредит частинами, а тому розрахунки заборгованості по кредиту надані позивачем не відповідають дійсності. Посилалася на те, що позивачем не надано доказів того, що відповідач отримував суму коштів яку просив стягнути банк, а також на безпідставність дострокового стягнення всієї суми боргу. Також зазначає, що з врахуванням вищезазначеного суд першої інстанції неправомірно задовольнив вимоги про стягнення пені та безпідставно не зменшив її розмір.
В судовому засіданні апеляційного суду представник банку доводи скарги не визнав.
Відповідач та його представник до апеляційного суду не з 'явились, про день і час розгляду справи повідомлені належним чином 13 лютого 2012 року.(повідомлення в справі).
За відсутності доказів про поважність причин неявки до суду, підстави для задоволення клопотання представника відповідача про відкладення судового розгляду відсутні.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином
відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,
за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,
що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором, або законом.
Задовольняючи позовні вимоги банку, суд вважав встановленими такі обставини :
28.03.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 61/ПВ-05 за умовами якого позивач зобов'язувався надати відповідачу кредит в сумі 105 000 доларів США з виплатою 15% річних з кінцевим строком повернення кредиту 27.03.2006 року.
Договором №2 про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 17.01.2006 року була збільшена сума кредиту до 125 00 доларів США. Строк повернення кредиту був визначений до 17 січня 2011 року.
Договором №4 про внесення змін та доповнень від 17.04.2007 року відповідачу було надано відновлювальну кредитну лінію та ліміт кредитування 250 000 доларів США, зі сплатою 14,77% річних.
В забезпечення виконання зобов'язань між позивачем та відповідачам 17.01.2006 року було укладено договір іпотеки № 61/ФКВ-06.
Позивач умови договорів виконав повністю, що підтверджується заявами про видачу готівки, які знаходяться в матеріалах справи.
Відповідач умови договорів не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.02.2011 року становить 434501,94 доларів США з яких: 313984,50 доларів США - заборгованість за кредитом, 94712,19 доларів США - відсотки за користування кредитом та 25805,25 доларів США - пеня.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що обставини, що мають значення для вирішення спору, які суд вважав встановленими при розгляді справи доведені.
Висновки суду , щодо доведеності заявлених позовних вимог відповідають встановленим обставинам та вимогам закону.
Наведений в апеляційній скарзі розрахунок заборгованості не може бути прийнятий апеляційним судом тому , що вказаний розрахунок зроблений представником без врахування відсотків, які відповідач був зобов 'язаний сплачувати за користування кредитними коштами, а також без врахування порядку погашення кредиту, передбаченого п.2.8. договору відповідно до якого при надходженні від позичальника коштів на сплату заборгованості за наявності простроченої заборгованості по процентах Банк в першу чергу зараховує кошти на рахунок сплати процентів.
Доводи скарги про те, що відповідач не отримував кошти в загальній сумі 239 000 доларів спростовуються заявами про видачу готівки та наданими суду виписками з особового рахунку клієнта, перевіривши, які апеляційним судом встановлено, що розмір заборгованості зазначений в розрахунках позивача визначений вірно. При цьому відповідачем не надано суду жодних квитанцій про погашення заборгованості , які не були враховані позивачем при визначенні загальної заборгованості по кредиту.
Посилання в скарзі на те, що строк погашення кредиту закінчувався в січні 2011 року, також не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки відповідно до умов договору 15 травня 2009 року відповідачу направлялась вимога про дострокове повне виконання зобов 'язань, через наявність простроченої заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 11 613, 17 доларів США станом на 15.05.2009 року
Оскільки така вимога не була виконана боржником, банк відповідно до умов договору та ст.. 1050 ЦК України має право на дострокове стягнення всієї суми боргу.
Доводи скарги про наявність підстав для зменшення пені є недоведеними, тому, що стягнутий судоми розмір пені не перевищує розмір збитків, та не доведено наявність інших обставин, які мають істотне значення для прийняття судом такого рішення в порядку ст.. 551 ЦК України.
Інші доводи в апеляційній скарзі відсутні.
Суд повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку.
Рішення суду першої інстанції ухвалене без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 грудня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді