Справа № 2-1616/09 Провадження № 22-ц/0290/1202/2012Головуючий в суді першої інстанції:Зайцев А.Ю.

Категорія: 27 Доповідач: Матківська М. В.

Р І Ш Е Н Н Я

Апеляційного суду Вінницької області

від 23 квітня 2012 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів : Сопруна В.В., Пащенко Л.В.

При секретарі : Сніжко О.А.

За участю : представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5

на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 червня 2009 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Український інноваційний банк»до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -ЗАТ «Фірма «Агронафтосервіс», про відшкодування шкоди, -

В с т а н о в и л а :

У лютому 2009 року АТ «Український інноваційний банк»звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої злочином в сумі 530 053,04 гр.

У попередньому судовому засіданні 24 березня 2009 року до участі у справі залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -ЗАТ «Фірма «Агронафтосервіс».

Свої вимоги мотивував тим, що відповідачі у 2003 році за попередньою змовою між собою, підробили ряд документів для отримання кредиту Закритим акціонерним товариством «Фірма «Агронафтосервіс», на підставі яких 13 березня 2003 року між АТ «Укрінбанк»та ЗАТ «Фірма «Агронафтосервіс»було укладено кредитний договір № 01/002902003, відповідно до якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію в сумі 200 000 гр. під 26 % річних, терміном користування до 11.03.2004 року. Для забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору 13.03.2003 року і 18.03.2003 року були укладені договори застави на майно, правовстановлюючі документи на яке було підроблене відповідачами.

Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 3 червня 2008 року кримінальну справу за звинуваченням ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 у скоєні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 366 і ч. 2 ст. 222 КК України провадженням закрито. Звільнено ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.366 і ч. 2 ст. 222 КК України в зв'язку із закінченням строків давності.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 15 жовтня 2008 року постанову суду від 3 червня 2008 року залишено без зміни.

Постановою Верховного Суду України від 14 січня 2009 року відмовлено цивільному позивачу АТ «Український інноваційний банк»у витребуванні кримінальної справи для перевірки у касаційному порядку.

У зв'язку із невиконанням кредитних зобов'язань, було вчинено виконавчий напис, який звернуто до примусового виконання за рахунок заставного майна. Сума стягнення за виконавчим написом від 26.12.2003 року склала 203 358,35 гр. (199 800 гр. основного боргу, 3 558,08 гр. відсотки за період з 01.12.2003 року по 25.12.2003 року, 0,27 гр. комісія).

Від реалізації заставного майна погашена заборгованість в сумі, яка складається із 5 312,80 гр. основного боргу, 10 323 гр. відсотків за період з 1.12.2003 року по 17.01.2004 року і комісія 0,27 гр.

Станом на 30.01.2009 року розмір заподіяної банку шкоди у вигляді непогашеної заборгованості по кредитному договору складає: основний борг 194 487,20 гр., індексація основного боргу за період з березня 2004 року по грудень 2008 року -182 369,23 гр. і відсотки за період з 17.01.2004 року по 05.02.2007 року -153 196,61 гр., а всього 530 053,04 гр., яку позивач просив стягнути з відповідачів.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 13 жовтня 2004 року стягнуто із суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 на користь АТ «Укрінбанк»199 800 гр. основного боргу, 11 387,50 гр. неустойки згідно кредитного договору, 7090,27 гр. -неустойки по договору поруки, 0,34 гр. комісії, 1700 гр. -у відшкодування витрат по сплаті державного мита і 118 гр. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до АТ «Укрінбанк»про визнання недійсним договору поруки, відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 4 лютого 2005 року стягнуто із суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 на користь АТ «Укрінбанк»35 069,86 гр. відсотків за користування кредитними коштами.

У червні 2009 року позивач уточнив свої вимоги і просив стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_3 на його користь 310 818,69 гр., із яких 182 369,23 гр. індексація основного боргу (інфляційні нарахування) та 128 449,46 гр. проценти за період з 04.08.2004 року по 05.02.2207 року, а також просив стягнути солідарно з ОСОБА_5 і ОСОБА_3 залишок боргу, а саме: 219 234,35 гр., із якого 194 487,20 гр. основного боргу, 24 747,15 гр. проценти за період з 17.01.2004 року по 03.08.2004 року.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 червня 2009 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на користь АТ «Український інноваційний банк»кошти в сумі 310 818,69 гр., із яких основний борг з урахуванням інфляції - 182 369,23 гр., 128 449,46 гр. -проценти за період з 04.08.2004 року по 05.02.2007 року.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_5 на користь АТ «Український інноваційний банк»кошти в сумі 219 234,35 гр., із яких: 194 487,20 гр. -основний борг з урахуванням інфляції та 24 747,15 гр. -проценти за період з 17.01.2004 року по 03.08.2004 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 просять скасувати рішення суду і прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Зазначили, що рішення суду вважають незаконним через порушення норм матеріального права.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 14 серпня 2009 року скасовано рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 червня 2009 року, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 14 березня 2012 року рішення апеляційного суду Вінницької області від 14 серпня 2009 року в частині відмови в позові АТ «Український інноваційний банк»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про стягнення інфляційних втрат та процентів за користування кредитом за період з 4.08.2004 року скасовано і направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Представник позивача заперечив апеляційну скаргу, просить її відхилити і залишити без зміни рішення суду, яке вважає законним.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився і надав письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

По справі встановлено, що 13 березня 2003 року АТ «Укрінбанк»і позичальником -закритим акціонерним товариством «Фірма «Агронафто-сервіс», в особі голови правління ОСОБА_5, укладено кредитний договір № 01/0029-2003, за умовами якого банк відкриває позичальнику поновлювальну кредитну лінію в сумі 200 000 гр. на термін з 13 березня 2003 року по 11 березня 2004 року зі сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 26 % річних від суми позикової заборгованості (а. с. 12-14).

В забезпечення виконання умов кредитного договору, 13 березня 2003 року заставодержатель АТ «Укрінбанк»уклав із заставодавцем ЗАТ «Фірма «Агронафтосервіс», в особі голови правління ОСОБА_5, нотаріально посвідчений договір застави, предметом застави по якому став бурякозбиральний комбайн марки КС-6Б, 1992 року випуску, вартістю 65 000 гр. (а. с. 15-16).

В забезпечення виконання кредитного договору, 18 березня 2003 року банком із заставодавцем ТОВ «Смілянське», в особі діючого за дорученням ОСОБА_4, укладено нотаріально посвідчений договір застави майна: бурякозбирального комбайну марки КС-6Б, 1989 року випуску, вартістю 50 000 гр.; погрузчика марки СПС-4.2, 1985 року випуску, вартістю 22 000 гр.; товару на складі, а саме: гербіциду «Раундап»в кількості 9 100 літрів, вартістю 273 000 гр., а всього заставлено майна на загальну суму 345 000 гр. (а. с. 17-18).

26 грудня 2003 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу було видано виконавчий напис про звернення стягнення на все заставлене по договорах застави майно; сума стягнення склала 203 358 гр., із якої 199 800 гр. -основний борг, 3 558,08 гр. -проценти за період з 1.12.2003 року по 25.12.2003 року (а. с. 19).

За рахунок коштів, виручених від реалізації заставного майна було погашено заборгованість по основному боргу в сумі 5 312,80 гр., проценти в сумі 10 323 гр. за період з 1.12.2003 року по 17.01.2004 року, комісія -0,27 гр. і у відшкодування нотаріальних та судових витрат в сумі 1 800 гр. і 85 гр. ( а. с. 20-24).

Із постанови Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 3 червня 2008 року вбачається, що ОСОБА_7, ОСОБА_5 і ОСОБА_3 обвинувачувалися у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 222 і ч. 2 ст. 366 КК України, в тому, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_3, являючись службовими особами, надали банку неправдиву інформацію з метою отримання кредиту, завдавши великої матеріальної шкоди, а також внесли до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, склали і видали завідомо неправдиві документи з заподіянням тяжких наслідків. Цією постановою, залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 15 жовтня 2008 року та постановою Верховного Суду України від 14 січня 2009 року, кримінальна справа провадженням закрита; ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 звільнені від кримінальної відповідальності за вчинення цих злочинів в зв'язку із закінченням строків давності (а. с. 6-9).

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 13 жовтня 2004 року стягнуто із суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 на користь АТ «Укрінбанк» 199 800 гр. основного боргу, 11 387,50 гр. неустойки згідно кредитного договору, 7 090,27 гр. -неустойки по договору поруки, 0,34 гр. -комісії і судові витрати (а. с. 79-80).

Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 4 лютого 2005 року стягнуто із суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 на користь АТ «Укрінбанк»35 069,86 гр. відсотків за користування кредитними коштами (а. с. 81).

Станом на 30.01.2009 року розмір заподіяної банку шкоди у вигляді непогашеної заборгованості по кредитному договору склала 530 053,04 гр., яка складається із: основного боргу - 194 487,20 гр., індексація основного боргу за період з березня 2004 року по грудень 2008 року - 182 369,23 гр. і відсотки за період з 17.01.2004 року по 5.02.2007 року -153 196,61 гр.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідачі по справі своїми протиправними діями завдали майнової шкоди позивачу по справі -банку. Вони звільнені від кримінальної відповідальності за вчинення таких дій в зв'язку із закінченням строків давності для притягнення до кримінальної відповідальності.

Позивач визначив розмір завданої йому відповідачами майнової шкоди, виходячи із основної суми заборгованості по кредитному договору з урахуванням інфляційних втрат і розміру процентів за користування кредитними коштами.

Частина 2 ст. 1166 ЦК України зазначає, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи із зазначених вимог матеріального закону, відповідачі по справі, тобто особи, які завдали позивачу шкоди, згідно вимог статей 10, 60, 57-66 ЦПК України, не довели, що шкода завдана не з їх вини.

При цьому колегією суддів згідно вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України враховуються встановлені обставини певними судовими рішеннями, які набули чинності, такими як: рішення Господарського суду Вінницької області від 13 жовтня 2004 року (а. с. 79-80) і додатковим до нього рішенням від 4 лютого 2005 року (а. с. 81); рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 14 серпня 2009 року (а. с. 126-129) в частині залишення його без зміни ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справа Верховного Суду України від 14 березня 2012 року (а. с. 145-146).

За правилами ч. 1 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку інфляційні витрати за період з 4 серпня 2004 року по грудень 2008 року (даний період входить у період, що зазначений у позовній заяві -а. с. 3) складають 173 094,43 гр., а також проценти за період з 4.08.2004 року по 5.02.2007 року (зазначений в уточненні позовних вимог у червні 2009 року - а. с. 82) визначаються у розмірі -128 449,46 гр.

За таких обставин до задоволення підлягають позовні вимоги про солідарне стягнення із відповідачів саме таких видів і розмірів стягнень.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає до скасування з ухваленням нового рішення, якщо судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи і допущено порушення норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції підлягає до скасування у частині стягнення інфляційних витрат та процентів за користування кредитними коштами за період з 4 серпня 2004 року, і ухвалення нового рішення в цій частині.

В іншій частині рішення суду було скасовано рішенням апеляційного суду Вінницької області від 14 серпня 2009 року, яке залишено без зміни ухвалою колегії суддів у цивільних справах Верховного Суду України від 14 березня 2012 року.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового чи зміни рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 22, 1166 ЦК України, ст. 10, 60, 61, 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 червня 2009 року в частині задоволення позову про стягнення з відповідачів інфляційних витрат та процентів за користування кредитом за період з 4 серпня 2004 року, скасувати.

Позов АТ «Український інноваційний банк»у цій частині до ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про стягнення інфляційних витрат та процентів за користування кредитом за період з 4 серпня 2004 року задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на користь Акціонерного товариства «Український інноваційний банк»301 543,89 гр., із яких: 173 094,43 гр. інфляційні витрати за період з 4 серпня 2004 року по грудень 2008 року і 128 449,46 гр. проценти за користування кредитом за період з 04.08.2004 року по 05.02.2007 року.

В решті рішення суду скасовано рішенням апеляційного суду Вінницької області від 14 серпня 2009 року, яким в задоволенні позову АТ «Український інноваційний банк»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, відмовлено і яке у цій частині залишено без зміни ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 14 березня 2012 року.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : /підпис/

Судді : /підписи/

Копія вірна :