№  2-276/2007   p.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 6  вересня  2007  року                                                                          м.    Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді ЩЕНЮЧЕНКА С. В.,

при секретареві ТАРАН С.М.,

за  участю  позивачки  ОСОБА_1

розглянувши  у  відкритому  судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив :

У серпні 2007 р. у Новомиргородський районний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  у якій позивачка вказала,  що через засудження відповідача до позбавлення волі подальше подружнє життя стало неможливим.

Тому із січня 2005 р. сторони фактично припинили шлюбні стосунки.

Посилаючись на  ст.  ст. 105,  112 Сімейного кодексу України,  просить суд розірвати шлюб.

Позивачка ОСОБА_1  у судовому засіданні підтримала позов,  посилаючись на обставини,  викладені в заяві,  примиритися не бажає.

Оповіщений у встановленому порядку про час і місце розгляду справи відповідач ОСОБА_2 двічі у судове засідання не з'явився,  про причини неявки суд не повідомив,  письмових заперечень проти позову не надіслав.

Як вбачається з його заяви від 06.09.2007 p.,  він ніяких претензій до позивачки не має.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача,  оскільки у справі мається достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін. Тому 26.09.2007 р. суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи (ч. 4  ст. 169,   ст.  ст. 224-225 ЦПК України).

Заслухавши згадані пояснення та безпосередньо дослідивши докази в справі: ознайомившись з письмовими доказами та іншими матеріалами справи,  суд вважає за необхідне задовольнити позов з таких підстав.

В судовому засіданні безспірно з'ясовано,  що сторони перестали підтримувати шлюбні стосунки із січня 2005 р.

Згідно свідоцтву про укладення шлюбу 27.06.1997 р. між ними було зареєстровано шлюб у встановленому законом порядку,  внаслідок якого народилися 3 дитини.

З'ясувавши фактичні взаємини подружжя,  дійсні причини позову,  беручи до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя,  суд безспірно встановив,  що подальше спільне життя

2

подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з них,  інтересам їхніх дітей,  що мають істотне значення.

Суд вважає викладені мотиви розлучення дійсними,  що відповідають фактичним взаєминам подружжя. Шлюб потрібно розірвати,  оскільки судом встановлено,  що дальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими.

Підстав для вжиття заходів щодо примирення подружжя,  захисту інтересів неповнолітніх дітей або одного з подружжя,  які б не суперечили моральним засадам суспільства,  немає.

На підставі  ст. З Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито",   ст.  ст.  ст.  ст. 7 9,  88,  п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України суд міркує за необхідне стягнути витрати в справі,  пов'язані з реєстрацією розірвання шлюбу,  тільки з відповідача,  оскільки на утриманні позивачки залишаються З неповнолітніх дітей.

Враховуючи викладене,  керуючись  ст.  ст. 105 ч. 1,  110-1,  112,  114 ч. 2 Сімейного кодексу України,   ст.  ст. 3,  8,  10,  208-215,  223,  292,  294,  296  ЦПК України,  суд

вирішив :

Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб,  укладений між ОСОБА_2,  1972 року народження,  та ОСОБА_1  (родинне прізвище ОСОБА_1.),  1978 року народження,  що зареєстрований М.  сільською радою Новомиргородського району Кіровоградської області 27 червня 1997 року та зроблено запис за № 2,  - розірвати.

Вказаний шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

При реєстрації розірвання шлюбу та видачі відповідного свідоцтва стягнути з відповідача 17 (сімнадцять) гривень державного мита на користь держави. Позивачку від сплати зазначеного мита звільнити.

Роз'яснити сторонам,  що заочне рішення може бути переглянуте судом,  що його ухвалив,  за письмовою заявою відповідача,  а позивач має право оскаржити таке рішення в загальному порядку,  встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення повинні відповідати вимогам  ст. 229 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили в загальному порядку після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений статтею 2 94 ЦПК України,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4  ст. 295 ЦПК України.

3

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,  яка її подає,  до суду апеляційної інстанції.