ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11.07.06р.

Справа № А6/268-06

За позовом  Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Дніпропетровськ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Обрій" Українсько-кіпрське, м.Дніпропетровськ 

про стягнення санкції в сумі 13 196, 34 грн.

Суддя  Коваленко О.О.

Секретар с/з Яланська Н.А.

Представники сторін:

Від позивача Кондратова Т.В. довіреність №03-06/02 від 05.01.2006р.,позовні вимоги підтримує в повному обсязі

Від відповідача Горячев В.В. довіреність №Д00044 від 08.12.2005р., відзив на позов надав, проти позовних вимог заперечує в повному обсязі     

СУТЬ СПОРУ:

       Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України.

Позов заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача адміністративно-господарської санкції  у сумі 13 196, 34 грн.

Позивач та відповідач надали заяву про розгляд справи  по суті в той же день, коли суд провів попереднє засідання.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить господарський суд в задоволенні позовної заяви відмовити.

        На підставі ст. 128 КАС України,  суд убачає можливим вирішити  справу за наявними в ній доказами.

        Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судачинства України в судовому засіданні було оголошено постанову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази,  господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

    Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Обрій” Українсько-Кіпрське зареєстровано в Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів та подає  відділенню щорічний звіт не пізніше 1 лютого про зайнятість та працевлаштування  інвалідів за формою, затвердженою Наказом Мінпраці України від 29.12.2004рр №338.

Згідно зі ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік —у кількості одного робочого місця.

30.01.2006р. відповідачем був наданий позивачеві „Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р.”. Згідно з наданим звітом середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві складає 82 осіби, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, осіб 0, середньооблікова  чисельність інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на підприємстві відповідно до чотирьох-відсоткового нормативу становить 3 особи.

Відповідно до п.п.2, 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок  працевлаштування  інвалідів  затв. Постановою  КМУ від 03.05. 1995 року №314  робочим  місцем  інваліда  може  бути -  звичайне робоче місце, якщо за  умовами праці та з  урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути  використовано для  його  працевлаштування;  спеціалізоване  робоче місце  інваліда - робоче  місце, обладнане спеціальним технічним оснащенням, пристосуванням і пристроями  для  праці інваліда залежно від анатомічних  дефектів   чи   нозологічних форм захворювання та  з  урахуванням    рекомендації  медико-соціальної  експертної  комісії (МСЕК), професійних навичок і  знань інваліда. Робоче місце інваліда  вважається  створеним, якщо  воно відповідає встановленим  вимогам робочого  місця для  інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за  участю представників  МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів.

     Відповідно до п.3 Постанови Кабінету міністрів України від 03.05.1995р. про затвердження “Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів” на підприємстві відповідача в 2005 році було створено 3 робочих місця для працевлаштування інвалідів. Атестацію робочих місць для інвалідів на підприємстві проводила постійно діюча комісія, яка була створена відповідно до Наказу по підприємству №46 від 12.12.2004р. “Про призначення комісії для атестації робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів”, в складі представників підприємства, профспілки.

        Про наявність вільних робочих місць для інвалідів підприємство повідомляло Центр зайнятості Самарського району м. Дніпропетровська в червні -  грудні 2005р. із проханням направляти інвалідів на 3 атестовані робочі місця. Протягом 2005 року на підприємство не було направлено центром зайнятості жодного інваліда, а також не було самостійних звернень інвалідів  щодо  працевлаштування.

       Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.02.2004р. №01-8/345 “Про практику Верховного Суду України у справах зі спорів   за участю Фонду України соціального захисту інвалідів”  рекомендується використовувати при здійсненні правосуддя “Постанову Верховного Суду України від 15.01.03р. по справі 4292/1-36. В даній Постанові Верховного суду України вказано, що відповідно до ст.18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” “працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів”.

          На підставі викладеного суд вважає, що в позовних вимогах позивача слід відмовити в повному обсязі.

Згідно зі ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись Законом України  “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991р. №875-ХІІ, ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

О.О. Коваленко

Згiдно з оригіналом

Спеціаліст

О.О. Юревич