Справа№1/0916/6/2011

Провадження № 11/0990/221/2012

Категорія ст. 190 ч.2 КК України

Головуюча у І інстан. суддя Бондаренко Г.Ю.

Доповідач Хруняк Є.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Хруняка Є.В.,

суддів: Кукурудза Б.І., Фіцака Т.Д.,

з участю прокурора Рибки Л.Я.,

захисників підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2,

потерпілих: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

підсудних: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на постанову Тлумацького районного суду від 08 грудня 2011 року, -

в с т а н о в и л а:

Цією постановою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Делятин, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, житель АДРЕСА_1,освіта вища, одружений, безробітний, на утриманні має одну неповнолітню дитину, раніше не судимий, громадянин України,-

звільнений від кримінальної відповідальності за ст.ст. 190 ч.1, 190 ч.2 КК України та в частині його обвинувачення закрито кримінальну справу внаслідок акту амністії від 12.12.2008 року, що усуває застосування покарання за вчинені діяння.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, освіта середня, безробітний, одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий, громадянин України,-

звільнений від кримінальної відповідальності за ст. 190 ч.2 КК України та в частині його обвинувачення закрито кримінальну справу внаслідок акту амністії від 12.12.2008 року, що усуває застосування покарання за вчинені діяння.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - підписку про невиїзд, скасовано.

Вирішено питання про речові докази.

Цивільні позови ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди - залишено без розгляду.

Заходи забезпечення цивільних позовів ОСОБА_7 і ОСОБА_3, застосовані згідно постанов Тлумацького районного суду від 31 травня 2010 року - скасовано.

За постановою злочини вчинено за таких обставин.

На початку серпня 2006 року ОСОБА_5, переслідуючи корисливі мотиви, маючи на меті заволодіти коштами ОСОБА_8 шляхом обману та зловживання його довірою, видаючи себе за співробітника Івано-Франківського управління державного казначейства, запропонував допомогти останньому у наданні через Івано-Франківський міський центр зайнятості одноразової грошової допомоги в розмірі 15-20 тисяч гривень, при умові передачі йому, як винагороди за позитивне вирішення цього питання коштів в сумі 400 доларів США, не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання.

Продовжуючи свої шахрайські дії, ОСОБА_5 наступного дня повідомив ОСОБА_8, що може посприяти збільшенню суми виділення одноразової допомоги до 25-27 тисяч гривень, при умові передачі як винагороди за позитивне вирішення цього питання коштів в сумі 300 доларів США, що згідно з курсом НБУ становить 1515 гривень, на що ОСОБА_8 погодився.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, маючи на меті шахрайським шляхом заволодіти коштами ОСОБА_8, ОСОБА_5 з середини серпня по листопад 2006 року під приводом сприяння у отриманні ОСОБА_8 одноразової грошової допомоги зі збільшенням нібито її суми до 72 тисяч гривень, отримав від останнього грошові кошти в сумі 4500 гривень та 500 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 2525 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 не маючи наміру та змоги виконати взяті на себе зобов'язання по сприянню у наданні ОСОБА_8 грошової допомоги, шахрайським шляхом заволодів коштами останнього на загальну суму 10560 гривень, які привласнив та використав для власних потреб.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 весною 2008 року попередньо дізнавшись про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_3 бажають виготовити ліцензії на міжнародні пасажирські перевезення, вступив в злочинну змову з ОСОБА_6, спільно з яким розробили план шахрайських дій, спрямованих на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 та ОСОБА_3 під виглядом сприяння у відкритті останнім за грошову винагороду ліцензій на міжнародні пасажирські перевезення.

ОСОБА_5 за попередньою домовленістю з ОСОБА_6, діючи умисно з метою реалізації злочинного плану, на початку квітня 2008 року, згідно з розподілу злочинних ролей та з метою уникнення в подальшому від кримінальної відповідальності, при зустрічі з ОСОБА_7, ОСОБА_6, представився працівником відділу ліцензування облдержадміністрації ОСОБА_9, який нібито будучи людиною впливовою, посприяє у відкритті ліцензії на міжнародні пасажирські перевезення за умови надання йому для цього ксерокопій відповідних документів та грошових коштів в сумі 3500 гривень на що ОСОБА_7 погодився.

Наступного дня, знайомий ОСОБА_7 - ОСОБА_3 також бажаючи виготовити ліцензію на міжнародні пасажирські перевезення, зустрівся з ОСОБА_5, який діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6, надав ОСОБА_3 неправдиві відомості про те, що ОСОБА_6 досить впливова і порядна людина, на даний час перебуває у відрядженні у м. Києві та займається питанням виготовлення ліцензій. ОСОБА_3, будучи переконаним у чесності і добропорядності ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та вважаючи, що діє у своїх інтересах, передав ОСОБА_5 для сприяння у виготовленні ліцензії на міжнародні пасажирські перевезення ксерокопії відповідних документів та грошові кошти в сумі 3500 гривень. В свою чергу ОСОБА_5, не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання, пообіцяв в подальшому передати зазначені кошти ОСОБА_6

ОСОБА_5 продовжуючи свою злочинну діяльність, реалізуючи спільно з ОСОБА_6 заздалегідь підготовлений план шахрайських дій, з метою незаконного заволодіння чужими коштами, на початку квітня 2008 року повідомив ОСОБА_7 та ОСОБА_3, що їм необхідно терміново заплатити за страховку місць пасажирів по 4100 гривень з кожного, що й останні і зробили.

ОСОБА_5, діючи спільно з ОСОБА_6, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 і ОСОБА_3 та зловживаючи довірою останніх, на початку квітня 2008 року повідомили їм, що вони повинні терміново заплатити за квитанції в податкову інспекцію по 200 доларів США за кожну ліцензію на міжнародні пасажирські перевезення, що вони і зробили.

Діючи згідно заздалегідь узгодженого з ОСОБА_5 плану злочинних дій щодо незаконного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 та ОСОБА_3, ОСОБА_6 в кінці квітня 2008 року недобросовісно використовуючи довіру останніх та не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання, повідомив їм неправдиві відомості про те, що згідно нововведень для відкриття ліцензії на міжнародні перевезення необхідно мати регулярний рейс за кордон, при цьому запропонував їм відкрити такий рейс до Риму, оформлення якого коштуватиме 450 євро. ОСОБА_7 та ОСОБА_3 довіряючи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 передали йому грошові кошти в розмірі по 450 євро кожен, що згідно курсу НБУ становить по 3618 гривень.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вводячи в оману, пояснив ОСОБА_10 та ОСОБА_3, що два регулярних рейси до Риму оформити не вдалось. Зважаючи на це, він вирішив посприяти відкриттю регулярних рейсів до Неаполя, за умови передачі йому ОСОБА_7 та ОСОБА_3 ще по 600 євро з кожного, оскільки такі рейси дорожчі в ціні, що вони і зробили.

ОСОБА_5, продовжуючи свою злочинну діяльність спільно з ОСОБА_6, в першій декаді травня 2008 року своїми шахрайськими діями незаконно заволоділи коштами ОСОБА_7 та ОСОБА_3 по 50 доларів США з кожного. Згідно курсу НБУ 50 доларів США становило 252,50 гривні.

Таким чином, ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, не маючи наміру виконати взяті на себе зобов'язання щодо сприяння у виготовленні ОСОБА_11 та ОСОБА_3 ліцензій на право міжнародних пасажирських перевезень, шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами ОСОБА_7 на загальну суму 18442,15 гривні та повторно спільно з ОСОБА_5 заволоділи грошовими коштами ОСОБА_3 на загальну суму 16540,50 гривні, які і привласнили та використали на власні потреби.

Крім цього, в кінці квітня 2008 року ОСОБА_6 шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами ОСОБА_11, попросивши останнього позичити йому грошову суму в розмірі 7000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 35350 гривень, які привласнив, використав для власних потреб та не повернув ОСОБА_7

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_7 не погодившись з постановою суду подали апеляції в яких вважають її незаконною та просять постанову суду першої інстанції скасувати і направити справу на новий судовий розгляд

Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_7, які підтримали свої апеляції, підсудних, їх захисників, прокурора, які вважали постанову суду законною та обґрунтованою, а апеляції безпідставні, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно ст.86 КК України, Законом про амністію особи, які вчинили злочин, можуть бути повністю або частково звільнені від кримінальної відповідальності.

Як убачається із матеріалів кримінальної справи підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили злочини санкції яких, ч.1,ч.2 ст.190 КК України, передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, чи інші більш м'які покарання, які згідно ст.12 КК України відносяться до злочинів невеликої та середньої тяжкості.

Ці злочини ними були вчинені до набрання чинності Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року.

Згідно статті 6 цього Закону суди зобов'язані звільнити від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом осіб, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулись до суду з приводу застосування щодо них п."в" ст.1 цього закону, оскільки у них на утриманні є малолітні діти і вчинені ними злочини, відносяться до категорії злочинів невеликої та середньої тяжкості.

Суд першої інстанції розглядаючи заяви підсудних та перевіривши про наявність у них на утриманні неповнолітніх дітей, прийшов до правильного висновку, що обставин, при яких амністія щодо них не поширюється, не встановлено, а тому вони підпадають під дію п."в" ст.1 цього закону, що усуває застосування покарання за вчинене діяння.

Твердження потерпілих в своїх апеляціях про те, що суд першої інстанції при постановленні рішення допустив порушення кримінально-процесуального законодавства та кримінального закону, а саме, послався на деякі статті, які не вирішують дане питання, на думку колегії суддів, не є такими, що тягнуть за собою скасування постанови суду.

Також безпідставне твердження потерпілих у апеляціях про те, що безпідставно суд не вирішив їхні позови про стягнення з винних заподіяних їм збитків.

Суд, приймаючи рішення, роз'яснив потерпілим право звернутися з даними позовами в порядку цивільного судочинства.

Щодо твердження потерпілих про те, що суд не задовольнив їхнє клопотання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, оскільки, на їхню думку, у вчиненні цього злочину причетна і інша особа, є також безпідставне, оскільки в судовому засіданні було заслухано всіх учасників процесу, які висловились проти задоволення такого клопотання, а інших доказів чи підстав для задоволення цього клопотання, суд не повбачав.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування судового рішення відсутнє.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляції потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_7 залишити без задоволення, а постанову Тлумацького районного суду від 08 грудня 2011 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - без зміни.

Головуючий - суддя Є.В. Хруняк

Судді: Б.І. Кукурудз

Т.Д. Фіцак

Згідно з оригіналом

Суддя Є.В. Хруняк