Справа №1-76/07

ВИРОК

 ІМ"ЯМ  УКРАЇНИ

10 липня 2007 року Романівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої   судді       - Кравчук В.П.

при секретарі                       - Багінській В.І.

з участю прокурора     -  Бондара С. Ф.,  розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.  Романів    кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уроженки с. Красновладимирівка Новоодеського району Миколаївської області,  проживаючої вАДРЕСА_1,  громадянки України,  з базовою загальною середньою освітою,  не працюючої,  не одруженої,  маючої на утриманні одну неповнолітню дитину (віком 1 місяць),  раніше не судимої , -

в скоєнні злочину,  передбаченого  ст.  384 ч.1 КК України,  -

встановив:

ОСОБА_1.,  являючись свідком у кримінальній справі №1-52/07 відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за  ст.  296 ч.2 КК України дала в суді завідомо неправдиві показання.

Даний злочин було скоєно при слідуючих обставинах:

23 квітня 2007 року в ході проведення судового слідства по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2,  ОСОБА_3 за  ст.  296 ч.2 КК України,  ОСОБА_1.,  будучи допитаною під час судового засідання в приміщенні залу судових засідань Романівського районного суду в якості свідка,  володіючи відомостями про факти,  які підлягають встановленню у кримінальній справі і мають важливе значення для об'єктивного її вирішення - відомостями про обставини вчинених підсудними 4 жовтня 2006 року злочинів,  а саме - про обставини нанесення підсудним ОСОБА_2 ударів попільничкою та кухонною дошкою потерпілому ОСОБА_4.,  з метою сприяння підсудним у зменшенні ступеню їх вини,  заперечила факт нанесення ОСОБА_2 ударів попільничкою та кухонною дошкою потерпілому ОСОБА_4.,  a також дала показання про те,  що не бачила,  як ОСОБА_3наносив удари потерпілій ОСОБА_5

В судовому засіданні 10.07.2007року підсудна ОСОБА_1. винною себе визнала повністю та пояснила,  що 4 жовтня 2006 року,  разом з ОСОБА_2,  ОСОБА_3. та ОСОБА_6  знаходилася в будинку ОСОБА_4 і бачила,  як ОСОБА_2 та ОСОБА_3наносили потерпілим тілесні ушкодження,  в тому числі попільничкою та кухонною дошкою,  але в суді заперечила дані обставини,  пояснивши,  що не бачила цього. В суді дала неправдиві показання з метою пом"якшення вини підсудним.

Крім показів ОСОБА_1. її вина підтверджується показами свідків.

Так,  свідок ОСОБА_7- слідчий СВ Романівського РВ УМВС,  показав,  що ним проводилось досудове слідство по кримінальній справі відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за  ст.  296 ч.2 КК України,  де ОСОБА_1. виступала як безпосередній свідок злочину. В ході досудового слідства ОСОБА_1. пояснювала,  що 4.10.2006 року близько 22 год.,  перебуваючи в житловому будинку ОСОБА_4,  ОСОБА_2.,  взявши зі столу кухонну дошку,  вдарив нею ОСОБА_4 нею по голові,  після чого,  взявши зі столу скляну попільничку,  наніс даним предметом ще близько трьох ударів по голові потерпілого. В цей момент ОСОБА_3наніс близько 10 ударів рукою в обличчя ОСОБА_5. Занесені до протоколу показання свідка ОСОБА_1. остання детально перечитувала,  після чого засвідчувала їх правдивість власноручно виконаним рукописним текстом та підписами.

Свідки ОСОБА_5., ОСОБА_4 показали,  що ОСОБА_1. 4 жовтня 2006року була безпосереднім свідком скоюваного відносно них злочину,  але в суді 23 квітня 2007року вона дала неправдиві показання,  тобто заперечила даний факт.

Вина підсудної ОСОБА_1. підтверджується також:

·        Копією пояснень ОСОБА_1. від 6.10.2006 року (а.с.  7-8),  згідно яких вбачається,  що ОСОБА_1. 4 жовтня 2006 року,  перебуваючи в будинку в АДРЕСА_2,  була очевидцем побиття ОСОБА_2 потерпілого ОСОБА_4 та побиття ОСОБА_3. потерпілої ОСОБА_5.;

·        Копією протоколу допиту свідка ОСОБА_1. від 18.10.2006 року (а.с.  9),  згідно якого вбачається,  що вході її допиту,  ОСОБА_1. за вказівкою ОСОБА_2 дала неправдиві показання,  однак,  під час цього ж допиту,  ОСОБА_1. власноручно зазначила,  що правдиві відомості про обставини вчинених ОСОБА_2. та ОСОБА_3. злочинів надані нею 6.10.2006 року;

·        Копіями протоколів додаткового допиту свідка ОСОБА_1. від 21.12.2006 року та від 10.02.2007 року (а.с.  10, 11),  де зазначено,  що 4.10.2006 року,  перебуваючи в будинку поАДРЕСА_2  вона бачила,  як ОСОБА_2. наніс близько 3-х ударів попільничкою та два удари кухонною дошкою по голові ОСОБА_4.,  а також бачила те,  як ОСОБА_3наніс близько 10 ударів кулаками по обличчю ОСОБА_5,  яка також знаходилась в приміщенні житлового будинку поАДРЕСА_2;

·        Копією протоколу допиту свідка ОСОБА_6  від 21.12.2006 року (а.с.  12-13),  згідно якого вбачається,  що 4.10.2006 року,  перебуваючи в будинку поАДРЕСА_2  разом з ОСОБА_1. він спостерігав за тим.  Як ОСОБА_2. наніс два удари кухонною дошкою та три удари попільничкою по голові ОСОБА_4.,  а також за тим,  як ОСОБА_3наніс близько 10 ударів кулаками по обличчю ОСОБА_5;

·        Копією протоколу додаткового допиту потерпілої ОСОБА_5. від 10.02.2007 року (а.с. 14),  згідно якого 4.10.2006 року в АДРЕСА_2,  під час їх побиття,  в будинку знаходилась ОСОБА_1. та ОСОБА_6 ,  які спостерігали за вказаними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_3;

·        Копією протоколу додаткового допиту потерпілого ОСОБА_4 від 10.02.2007 року (а.с. 15),  згідно якого вбачається,  що 4.10.2006 року,  в АДРЕСА_2 під час їх побиття,  в будинку знаходилась ОСОБА_1. та ОСОБА_6 ,  які спостерігали за вказаними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_3;

·        Копією протоколу судового засідання від 23.04.2007 року (а.с. 16-25),  відповідно до якого,  в ході судового засідання свідок ОСОБА_1. дала показання про те,  що 4.10.2006 року,  перебуваючи в будинку ОСОБА_4,  ОСОБА_2. наніс останньому декілька ударів руками по обличчю,  однак кухонною дошкою не бив. Кого бив ОСОБА_3вона не бачила,  оскільки не було світла;

·        Копією вироку Романівського районного суду Житомирської області від 24.04.2007 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за  ст. 296 ч.2 КК України (а.с. 26-30).

З врахуванням викладеного,  суд приходить до висновку,  що вина підсудної ОСОБА_1. знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та кваліфікує її дії за  ст. 384 ч. 1 КК України,  як дача свідком в суді завідомо неправдивих показань.

Обираючи покарання підсудній ОСОБА_1.,  суд враховує конкретні обставини справи,  а також те,  що вона вчинила злочин невеликої тяжкості,  раніше не судима,  даний злочин скоїла вперше,  посередньо характеризується за місцем проживання,  не працює,  має на утриманні одну малолітню дитину віком один місяць,  в судовому засіданні вину визнала повністю та розкаюється у скоєному злочині,  в зв"язку з чим суд вважає,  що покарання,  передбачені в санкції  ст.  384 ч.1 КК України являються занадто суворими для ОСОБА_1.,  а тому рахує можливим у відповідності зі  ст.  69 ч. 1 КК України призначити підсудній більш м"ягкий вид покарання,  не зазначений в санкції статті 384 ч.1 КК України,  тобто у вигляді штрафу в розмірі 510грн.

Керуючись  ст. 323,  324 КПК України,  суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною за  ст. 384 ч. 1 КК України та призначити покарання із застосуванням  ст.  69 ч.1 КК України у вигляді штрафу у розмірі 510-00 грн. (П'ятсот десять гривень 00 копійок).

Відповідно до положень  ст.  1 пункту "Б" Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року ОСОБА_1 звільнити від призначеного покарання.

Запобіжний захід засудженій до вступу вироку в законну силу залишити попередній -підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Романівський райсуд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.