ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2012 року Справа № 2а/0370/925/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,

з участю представника позивача Ємчика Р.І.,

представників відповідачів Остапюка С.П., Харка Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Галичина» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Галичина» (далі - ТзОВ «Завод «Галичина») звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Луцька ОДПІ), Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі - ГУДКС України у Волинській області) про скасування податкового повідомлення-рішення №0002352302 від 22.11.2011 року та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 1777777,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ в період з 25.10.2011 року по 31.10.2011 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Завод «Галичина» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) на рахунок платника у банку за серпень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №9023/23-3/33513052 від 10.11.2011 року, яким встановлено, що ТзОВ «Завод «Галичина» не підтверджено відображене у декларації за серпень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 1777777,00 грн. та в порушення абзацу "а" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі -ПК України), ТзОВ «Завод «Галичина» завищено заявлену суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за серпень 2011 року на 1777777,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 22.11.2011 року було винесено податкове повідомлення-рішення №0002352302, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 1777777,00 грн. та визначено штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 444444,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, проте рішеннями Державної податкової адміністрації у Волинській області (далі -ДПА у Волинській області) та Державної податкової служби України (далі -ДПС України) первинна та повторна скарги ТзОВ «Завод «Галичина» були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення необґрунтованим і просить його скасувати, з наступних підстав.

Як зазначено в акті перевірки Луцької ОДПІ порушення виникло в результаті того, що до бюджетного відшкодування серпня 2011 року ТзОВ «Завод «Галичина» віднесено операцію по придбанню в липні 2011 року у ТзОВ «Оксі Груп» нежитлової будівлі (автозаправочної станції, АЗС) та товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) (паливно - роздаточна колонка, комплекс торгівельного обладнання, пилосос промисловий, стелаж-холодильник, водонагрівачі). Перевіркою встановлено, що в період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року придбана нежитлова будівля та ТМЦ не були використані в господарській діяльності позивача, про що свідчить відсутність договорів на здачу в оренду АЗС, надання послуг, реалізація паливно-мастильних матеріалів, які б підтверджували використання придбаної АЗС та ТМЦ в господарській діяльності у зазначених періодах, не здійснювалась.

Луцькою ОДПІ не підтверджено відображене підприємством у декларації за серпень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 1777777,00 грн. з тих підстав, що згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України під терміном «господарська діяльність» слід розуміти діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Позивач вказує на те, що в розумінні статті 3 Господарського кодексу України «під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність». До основних напрямків економічної політики держави у відповідності до статті 10 цього Кодексу віднесена «податкова політика, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів».

ТзОВ «Завод «Галичина» на праві власності володіє нерухомим майном, а саме: автозаправними станціями, які працюють під торговою маркою WOG. Діяльність товариства грунтується на нормах законодавства, статуту, відповідно до якого, товариство здійснює такий вид господарської діяльності, як організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду.

Відтак придбання товарів у контрагентів згідно договору купівлі-продажу здійснено для забезпечення господарської діяльності ТзОВ «Завод «Галичина», при цьому оплату проведено в повному розмірі в безготівковій формі.

Тобто, відповідно до наведеного, а також в силу п. 200.1, п. 200. 4 ст. 200, п. 198. 3 ст. 198 ПК України позивач вважає, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що основною умовою для формування податкового кредиту підприємства є наявність мети такого підприємства використовувати в подальшому придбані ним товари, послуги в його господарській діяльності.

На підставі наведеного, позивач стверджує, що ним правомірно відображено у декларації за серпень 2011 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 1777777,00 грн., а тому просить визнати скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 22.11.2011 року №0002352302 та стягнути бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 1777777,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладений в позовній заяві, просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача Луцької ОДПІ Остапюк С.П. в судовому засіданні та поданих письмових запереченнях заявлені позовні вимоги заперечив та суду пояснив, що проведеною перевіркою було встановлено, що позивачем згідно укладеного договору купівлі-продажу від 26.07.2011 року була придбана нежитлова будівля (АЗС) та ТМЦ у ТзОВ «Оксі Груп». В період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року придбана АЗС та ТМЦ не були використані у господарській діяльності ТзОВ «Завод «Галичина», про що свідчить відсутність у товариства договорів на здачу АЗС в оренду, надання послуг та не підтверджено факту реалізації паливно-мастильних матеріалів. Лише 01.09.2011 року додатковою угодою до договору оренди №12 від 11.02.2011 року ТзОВ «Завод «Галичина» передало нежитлову будівлю (АЗС) розташовану за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників,11А з ТМЦ в оренду ТзОВ «Золотий екватор». Враховуючи те, що ТзОВ «Завод «Галичина» документально не підтвердило факт використання у липні-серпні 2011 року придбаного майна з ТМЦ у господарській діяльності, а тому перевіркою правомірно зроблено висновок, про завищення позивачем заявленої у декларації за серпень 2011 року суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 1777777,00 грн. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача ГУДКС України у Волинській області Харко Д.М. у письмовому поясненні та в судовому засіданні зазначив, що відповідно до норм чинного законодавства відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України здійснюється органами Державного казначейства України на підставі висновків податкового органу або за рішенням суду. Оскільки висновки Луцької ОДПІ на суму, заявлену в позовній заяві, не надходили, правових підстав для такого відшкодування немає. Просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.

Судом встановлено, що 20.09.2011 року ТзОВ «Завод «Галичина» подано до Луцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій заявлено до бюджетного відшкодування 1777777,00 грн.

В період з 25.10.2011 року по 31.10.2011 року Луцькою ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Завод «Галичина» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) на рахунок платника у банку за серпень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №9023/23-3/33513052 від 10.11.2011 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Завод «Галичина» у зв'язку з поданням декларації з ПДВ за серпень 2011 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування більше 100000 грн.», яким встановлено, що ТзОВ «Завод «Галичина» не підтверджено відображене у декларації за серпень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 1777777,00 грн. та в порушення абзацу "а" пункту 200.4 статті 200 ПК України, ТзОВ «Завод «Галичина» завищено заявлену суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за серпень 2011 року на 1777777,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 22.11.2011 року було винесено податкове повідомлення-рішення №0002352302, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 1777777,00 грн. та визначено штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 444444,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, проте рішеннями ДПА у Волинській області №5602/10/25-006 від 20.12.2011 року та ДПС України №22610/6/10-2115 від 29.02.2012 року первинна та повторна скарги ТзОВ «Завод «Галичина» були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Проаналізувавши зібрані та досліджені докази суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0002352302 від 22.11.2011 року прийняте всупереч чинному законодавству, а тому позовні вимоги ТзОВ «Завод «Галичина» підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ТзОВ «Завод «Галичина» було укладено з ТзОВ «Оксі Груп» договір купівлі-продажу від 26.07.2011 року, відповідно до умов якого продавець (ТзОВ «Оксі Груп») зобов'язується передати у власність нежитлову будівлю, загальною площею 174,2 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 1А, вартістю 10526696,20 грн., в тому числі ПДВ - 1754449,37 грн.. Вказаний договір зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 26.07.2011 року за №4557431. На поставлений товар виписано податкову накладну №1 від 26.07.2011 року, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, 26.07.2011 року між ТзОВ «Завод «Галичина» та ТзОВ «Оксі Груп» було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого товарно-матеріальні цінності передаються продавцем на умовах EXW (Інкотермс-2010), загальна вартість якого визначена в додатку №1 до даного договору та становить 139967,80 грн., в тому числі ПДВ - 23327,97 грн.

На отриманий товар виписано податкові накладні №1,2,3,4 від 26.07.2011 року на загальну суму 10666664 грн., в тому числі ПДВ - 1777777 грн.

Факт виконання робіт підтверджується відповідними актами приймання-передачі від 26.07.2011 року.

Перевіркою встановлено, що в період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року ТзОВ «Завод Галичина» придбана нежитлова будівлю та ТМЦ не були використані в господарській діяльності позивача, про що свідчить відсутність договорів на здачу в оренду будівлі АЗС, надання послуг, та документів на реалізацію паливно-мастильних матеріалів, тощо.

Таким чином, фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року були висновки Луцької ОДПІ про те, що згідно проведеного аналізу бухгалтерського обліку придбані нежитлова будівля та товарно-матеріальні цінності протягом липня, серпня 2011 року не були використані в господарській діяльності, тобто, на думку Луцької ОДПІ податковий кредит з податку на додану вартість по придбаній нежитловій будівлі та товарно-матеріальним цінностям може бути сформований тільки після того, як таке майно та товарно-матеріальні цінності почали використовуватись підприємством в оподатковуваних операціях.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений статтею 200 ПК України.

Відповідно до пунктів 200.1-200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За правилами статті 200 ПК України сума бюджетного відшкодування залежить від показників податкового зобов'язання та податкового кредиту.

В матеріалах справи відсутні докази про заниження (завищення) суми податкового зобов'язання позивача, що підлягає сплаті до Державного бюджету України та податкового кредиту, що вплинув на визначення бюджетного відшкодування за серпень 2011 року на суму 1777777,00 грн.

Суд, не бере до уваги твердження Луцької ОДПІ про те, що податковий кредит з податку на додану вартість по придбаному майну та товарно-матеріальним цінностям може бути сформований тільки після того, як таке майно та товарно-матеріальні цінності почали підприємством використовуватись в оподатковуваних операціях, виходячи з наступного.

Податковий кредит у сумі 1777777,00 грн. сформований за наслідками господарських операцій, а саме операцій по придбанню нежитлової будівлі та товарно-матеріальних цінностей в липні 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи ТзОВ «Завод «Галичина» на праві власності володіє нерухомим майном, а саме: автозаправними станціями, які працюють під торговою маркою WOG.

Отже, нежитлова будівля та товарно-матеріальні цінності придбані товариством з метою забезпечення здійснення своєї підприємницької діяльності, тобто є такими, що мають сприяти отриманню прибутку підприємством відповідно до статті 3 Господарського кодексу України.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Як встановлено пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, факт, який підтверджує правомірність формування податкового кредиту є співвідношення виду діяльності підприємства з доцільністю придбавання товарно-матеріальних цінностей, а також наявністю мети використання таких товарно-матеріальних цінностей в подальшому для отримання прибутку підприємством.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема це може бути або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України є видача платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, податкової накладної.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана продавцем податкова накладна або митна декларація із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.

Судом було встановлено, що на підставі податкових накладних позивачем в липні 2011 року придбано нерухоме майно та товарно-матеріальні цінності, по ціні яких було сплачено суму податку на додану вартість.

У податковій декларації за серпень 2011 року на підставі вищевказаних податкових накладних сформовано податковий кредит.

Проаналізувавши зібрані та досліджені в ході судового розгляду справи докази, суд приходить до висновку, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з придбання товару та правомірно віднесено до бюджетного відшкодування у серпні 2011 року сплачений при придбанні товару податок на додану вартість в сумі 1777777, 00 грн.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що у даному випадку Луцькою ОДПІ належними та допустимими доказами не доведено порушення з боку позивача пункту 200.4 статті 200 ПК України, а дії позивача щодо визначення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 1777777,00 грн. за декларацією за серпень 2011 року відповідають вимогам розділу V ПК України, тому суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0002352302 від 22.11.2011 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Порядок повернення сум бюджетного відшкодування визначений у пунктах 200.7-200.13 статті 200 ПК України: платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Згідно з пунктом 200.17 статті 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Оскільки підприємству не відшкодовано 1777777,00 грн. податку на додану вартість за серпень 2011 року і підстави для відмови у проведенні такого відшкодування відсутні, а тому позовна вимоги про стягнення з Державного бюджету України зазначеної суми підлягає до задоволення.

Інші доводи представників відповідачів не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення увалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 4292,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення №263 від 30.03.2012 року.

Керуючись статтями 11, 17, 158, 160 частиною 3, 162, 163, 186 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції №0002352302 від 22 листопада 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Галичина» заборгованість з податку на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 1777777 (один мільйон сімсот сімдесят сім тисяч сімсот сімдесят сім) гривень 00 копійок.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Галичина» судові витрати в сумі 4292 (чотири тисячі двісті дев'яносто дві) гривні 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі з 16 квітня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С.Денисюк