ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.12 Справа № 30/5014/723/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс», м. Бровари Київської області

до Хімічного казенного об'єднання імені Г.І. Петровського, м. Петровське Луганської області

про стягнення 335 611 грн. 06 коп.

Суддя Голенко І.П.

в присутності представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1, довіреність № 45/01-12 від 13.01.2012;

від відповідача -представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс»звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Хімічного казенного об'єднання імені Г.І. Петровського основного боргу у розмірі 294000 грн. 00 коп., пені у розмірі 22722 грн. 57 коп., інфляційних втрат у розмірі 13524 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 5364 грн. 49 коп. згідно договору про надання послуг від 03.03.2011 № 145/2.2-11.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати за надані послуги у розмірі 294000 грн. 00 коп. Крім суми основного боргу позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 22 722 грн. 57 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості 13 524 грн. 00 коп. та 3% річних у розмірі 5364 грн. 49 коп.

Повноважний представник відповідача у судові засідання 04.04.2012, 23.04.2012 не прибув, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового процесу, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення ухвал суду.

Відповідач письмовим відзивом № 944/юр від 04.04.2012 не заперечує проти стягнення суми заборгованості, але не погоджується з нарахуванням позивачем інфляційних втрат у розмірі 13524 грн. 00 коп., крім того, просить на підставі п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені у зв'язку з важким фінансовим становищем підприємства.

23.04.2012 повноважний представник позивача надав письмові пояснення, згідно яких уточнив період нарахування пені та заперечив проти вимоги відповідача щодо зменшення розміру пені у зв'язку з важким фінансовим становищем підприємства, оскільки відповідач ніяким чином документально не підтвердив доводи, викладені у відзиві в частині обґрунтування важкого фінансового становища підприємства відповідача.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

03.03.2011 між сторонами у справі було укладено договір про надання послуг № 145/2.2-11 (далі за текстом - договір).

Відповідно до п. п. 1.1 п. 1 договору виконавець (позивач у справі) зобов'язується за завданням замовника (відповідача у справі) протягом визначеного в договорі строку надати за оплату наступні послуги: обстеження та ремонт пакувальної тари під вироби; розробити та виготовити документацію на готові вироби; здійснити фітосанітарну обробку пакувальної тари.

Згідно п. п. 1.2 п. 1 договору обсяги робіт щодо кожної партії виробів узгоджуються сторонами додатково та письмово оформлюються сторонами у вигляді додаткових угод до цього договору.

Загальна вартість послуг за цим договором визначається додатковими угодами (п. п. 2.1 п. 2 договору).

03.03.2011 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору про наступне: п. п. 1.1 -в порядку та умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується за завданням замовника надати за оплату послуги щодо 122 мм пострілів з ОФ зарядом підвищеної потужності і повним зарядом ВОФ81 в кількості 5000 шт., а саме: 1.1.1. Розробка і виготовлення для партії виробів наступної документації: формулярів, ярликів, відвантажувальних посвідчень, пакувальних аркушів, знаків безпеки, маркування виробів та тари; 1.1.2 здійснення фітосанітарної обробки пакувальної тари; 1.1.3 здійснення обстеження та ремонту пакувальної тари під вироби.

Підпунктом 1.2 п. 1 додаткової угоди № 1 до договору передбачено, що послуги, передбачені цією додатковою угодою, будуть надані виконавцем в місячний термін з моменту підписання додаткової угоди. Загальна вартість послуг за цією додатковою угодою визначається протоколом погодження договірної ціни, яка є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди (п. п. 1.3 п. 1 договору).

Протоколом погодження договірної ціни на надання послуг, підписаний належним чином та скріплений печатками підприємств, сторони передбачили, що загальна вартість послуг за договором становить 294 000 грн. 00 коп. (а. с. 11).

Відповідно до п. п. 3.2 п. 3 договору здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом здавання-приймання наданих послуг, який надається не пізніше 10 числа кожного місяця, наступного за розрахунковим, та підписується повноважними представниками сторін протягом трьох робочих днів. Підписання Акту здавання-приймання наданих послуг представником замовника є підтвердження відсутності претензій з його боку (п. п. 3.3 п. 3 договору).

З наданого позивачем акту здавання-приймання наданих послуг від 20.06.2011, який підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками підприємств, вбачається, що позивач у повному обсязі виконав передбачені умовами договору послуги, а відповідач прийняв ці послуги на загальну суму 294 000 грн. 00 коп. без зауважень та претензій (а. с. 12).

Згідно п. п. 3.1 п. 3 договору розрахунки за надані послуги проводяться замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом місяця з моменту підписання акту здавання-приймання наданих послуг.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 888/09-11 від 23.09.2011, яку відповідач розглянув, але суму заборгованості не сплатив.

Отже, відповідач свої обов'язки за договором щодо своєчасної та повної сплати вартості виконаних послуг належним чином не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за виконані послуги у розмірі 294 000 грн. 00 коп.

Вказану заборгованість позивачем заявлено до стягнення за даним позовом.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 22722 грн. 57 коп., 3% річних у сумі 5364 грн. 49 коп. з 20.07.2011 по 27.02.2012, інфляційні нарахування у сумі 13524 грн. 00 коп. з 20.07.2011 по 27.02.2012.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову частково з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Пункт 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань на суму 294 000 грн. 00 коп. , що підтверджено наявним у матеріалах справи актом здавання-приймання наданих послуг від 20.06.2011, який підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками підприємств, та відповідачем у справі не спростовано.

Станом на день розгляду справи відповідачем наявність заборгованості у сумі 294 000 грн. 00 коп. не спростовано та доказів про сплату вказаної суми боргу до матеріалів справи не надано.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 294 000 грн. 00 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Пунктом 4.3 договору сторони визначили, що за прострочення платежів, передбачених у п. 3.1 цього договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожний день прострочення.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за виконані роботи, йому, на підставі наведених вище норм чинного законодавства, п. 4.3 договору та з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», у якому визначено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 22 722 грн. 57 коп. з 21.07.2011 по 18.01.2012 (з урахуванням уточнення, яке викладене у письмових поясненнях від 23.04.2012).

Згідно п. п. 3.1 п. 3 договору розрахунки за надані послуги проводяться замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом місяця з моменту підписання акту здавання-приймання наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, акт здавання-приймання наданих послуг підписаний сторонами 20.06.2011. Останнім днем оплати за виконані роботи є 20.07.2011.

Таким чином, з урахуванням фактичних обставин справи, зокрема, дати підписання акту здавання-приймання наданих послуг, першим днем прострочення строку оплати виконаних робіт слід вважати 21.07.2011. Виходячи з вказаної дати підлягають розрахунку пеня, інфляційні нарахування та 3% річних.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення інфляційні нарахування та 3 % річних.

Перевіривши розрахунок суми пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних, виходячи з умов договору та приписів чинного законодавства, сума належної до сплати пені складає 22716 грн. 44 коп. (з 21.07.2011 по 31.12.2011 -164 прострочених днів, з 01.01.2012 по 18.01.2012 -18 прострочених днів) за період з 21.07.2011 по 18.01.2012, інфляційних нарахувань складає 1146 грн. 60 коп. за визначений позивачем період з урахуванням абз. 5 та абз. 8 листа Верховного суду України № 62-97р від 03.04.97 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»(у даному випадку застосовується індекс інфляції 100,39%), 3% річних у розмірі 5336 грн. 57 коп. з 21.07.2011 по 27.02.2012 (з 21.07.2011 по 31.12.2011 -164 прострочених днів, з 01.01.2012 по 27.02.2012 -57 прострочених днів).

Під час розгляду справи доказів часткової або повної сплати суми боргу за надані послуги відповідачем надано не було, а також відповідач взагалі не скористався правом участі у судових засіданнях у даній справі.

У письмовому відзиві № 944/юр від 04.04.2012 міститься клопотання відповідача про зменшення розміру пені на підставі п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з важким фінансовим становищем підприємства.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосування положень п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, встановлення розміру зменшення є правом суду та застосовується ним виходячи з обставин справи, з врахуванням всіх її обставин, та ґрунтуючись на внутрішньому переконанні суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.

Юридичний аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Відповідачем ніяким чином документально не підтверджено про наявність важкого фінансового становища підприємства відповідача. Ухвалами господарського суду Луганської області від 22.03.2012 та 04.04.2012 відповідача було зобов'язано надати відзив на позовну заяву, документальне підтвердження та нормативне обґрунтування, викладених у відзиві доводів. Відповідачем взагалі не надано документального підтвердження доводів, викладених у відзиві, а також в частині обґрунтування доводів про зменшення розміру пені.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, у частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 294000 грн. 00 коп., пені у розмірі 22716 грн. 44 коп., 1146 грн. 60 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості за період прострочення та 3% річних у розмірі 5336 грн. 57 коп., з віднесенням на обидві сторони судових витрат у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

В решті позову відмовити.

Сума судового збору за подання даного позову складає 6712 грн. 22 коп., позивачем сплачено 6712 грн. 80 коп. згідно платіжних доручень № 799 від 29.02.2012, № 791 від 27.02.2012, № 32 від 07.11.2011. Зайво сплачений судовий збір у розмірі 0 грн. 58 коп. слід повернути позивачу із Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Хімічного казенного об'єднання імені Г.І. Петровського, м. Петровське Луганської області, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код 14312683, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс», м. Бровари Київської області, бульвар Незалежності, буд. 14, ідентифікаційний код 32499006, основний борг в сумі 294 000 грн. 00 коп., пеню в сумі 22716 грн. 44 коп., інфляційні нарахування у розмірі 1146 грн. 60 коп., 3% річних у розмірі 5336 грн. 57 коп., судовий збір у розмірі 6463 грн. 99 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс», м. Бровари Київської області, бульвар Незалежності, буд. 14, ідентифікаційний код 32499006, зайво сплачений судовий збір у розмірі 0 грн. 58 коп. із Державного бюджету України на підставі даного рішення, яке скріплено гербовою печаткою суду.

У судовому засіданні 23.04.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 26.04.2012

Суддя І.П. Голенко