ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
26 квітня 2012 р. Справа № 2а/0270/1330/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Воробйової І.А.,
за участю:
секретаря судового засідання: Щербатюк Л.Є.
прокурора: Трачук Т.Є.
представника позивача: Подолянюк Н.О.
представників відповідача: Полторака І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Заступника прокурора м.Вінниці в інтересах держави - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у Південно-Західному регіоні"
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфуд"
про: стягнення штрафних санкцій
ВСТАНОВИВ :
Заступником прокурора м.Вінниці в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Державного підприємства "національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у Південно-Західному регіоні" заявлено позов про стягнення заборгованості в сумі 5100 грн. з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфуд".
Позов мотивовано, зокрема, тим, що за відповідачем рахується заборгованість по штрафним (фінансовим) санкціям, що застосовані постановою Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Вінницькій області, які на момент звернення з позовом не сплачені.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили позов задовільнити.
Представники відповідача проти позову заперечив, мотивуючи, тим, що постанова №06/10-01-105 від 23.11.2011 року про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику є протиправною, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
21.06.2011 року державним інспектором з енергонагляду проведено плановий захід з державного енергетичного нагляду на енергетичних об"єктах товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфуд", про що був складений акт № 06/10-15-077 від 21.06.2011 року. На підставі даного акту було видано припис № 06/10-15-078 від 21.06.2011 року про усунення порушень, обов'язковий для виконання відповідачем згідно ст. 14 Закону України „Про теплопостачання".
Після закінчення граничного терміну виконання припису інформація про його виконання до позивача не надходила.
З метою здійснення контролю за виконанням припису по усуненню виявлених порушень проведено перевірку, в результаті якої встановлено, що припис від 21.06.2011 року ТОВ "Інтерфуд" не виконано, про що складений акт перевірки (протокол) № 06/10-15-137 від 11.11.2011 року. В зазначеному акті зафіксовані виявлені перевіркою порушення, що і стало підставою для прийняття в подальшому постанови № 06/10-01-105, якою накладено на відповідача штрафні санкції в сумі 5100 грн.
Зазначену постанову надіслано відповідачу рекомендованим листом №10-00-27-847 від 23.11.2011 року та вручено 25.11.2011 року.
Однак, дана заборгованість у встановлені у постанові строки відповідачем не погашена, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику відповідачем оскаржена в судовому порядку.
Так, ТОВ "Інтерфуд" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом про скасування постанови №06/10-01-105 про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2012 року позову заяву ТОВ "Інтерфуд" до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Вінницькій області Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Південно-Західному регіоні Держенергонагляду Міністерства палива та енергетики України про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу залишено без розгляду.
За таких обставин, станом на день розгляду даної справи по суті рішення суб'єкта владних повноважень, яке є підставою для стягнення штрафу у даній справі є чинним.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно статті 13 Закону України "Про теплопостачання" до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать здійснення контролю за забезпеченням споживачів тепловою енергією відповідно до нормативних вимог.
Пунктом 10 Положення про порядок накладення на суб'єктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та в сфері теплопостачання затвердженим постановою КМУ №1312 від 21.07.1999 року передбачено, що суб'єкт господарювання сплачує штраф за порушення законодавства в галузі електроенергетики протягом 30 днів з дня прийняття постанови (розпорядження) про його накладення, а за порушення законодавства у сфері теплопостачання - у 15-денний строк з дня прийняття постанови (розпорядження) про його накладення.
У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку.
Додатково слід зазначити, що згідно з частиною 2 статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Таким чином, вихід за межі позовних вимог можливий, однак повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наданим Верховним Судом України у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до п.3 Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Слід зазначити, що у даному випадку предметом позову є стягнення штрафу, несплаченого у встановлені законом строки. У такій справі відповідачем є особа, яка прострочила погашення боргу, що призводить до захисту суб'єктом владних повноважень публічного інтересу, який полягає в отримані державною такого платежу. У такому випадку про захист прав та інтересів відповідача не йдеться.
Разом з тим, відповідно до положень статті 31 Закону України "Про теплопостачання" підприємство може оскаржити постанову про накладенні штрафу в судовому порядку. За умови неоскарження в судовому порядку такого рішення в презюмується, що воно є правомірними, а відтак, спір у таких справах відсутній.
З урахуванням наведеного, вирішення питання правомірності прийняття постанови про накладення штрафу у справі за позовом заступника прокурора м.Вінниці в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у Південно-Західному регіоні" до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфуд" про стягнення заборгованості в сумі 5100 грн., є виходом за межі позовних вимог, що є неприпустимим.
Частиною 2 статті 60 КАС України передбачено, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.
Згідно статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовільнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфуд" (вул. Полковника Ганжі, 16, м.Тульчин, Вінницька обл., р/р 260003019338 ПАТ "Промінвестбанк", МФО 302571, код ЄДРПОУ 3548742) в дохід державного бюджету України (р/р 31116106700568, ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 34701110, код платежу 21081100) 5100 грн. (п'ять тисяч сто грн.) штрафних санкцій.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна