Справа № 1607/477/2012

Номер провадження 1/1607/41/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" квітня 2012 р.

Зіньківський районний суд Полтавської області у складі

головуючого Дем'янченко С.М.

при секретарі Тараненко Т.І.

з участю прокурора Овчаренка Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Зіньків Полтавської області кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки села Криві Коліна, Тальнівського

району, Черкаської області, українки, громадянки

України, з базовою вищою освітою, заміжньої,

має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей,

працюючої фізичною особою приватним

підприємцем, жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 будучи зареєстрованою як суб'єкт підприємницької діяльності з 02 липня 2008 року за основним видом діяльності -діяльність їдалень. З метою виконання взятих на себе зобов'язань по забезпеченню учнів 1-4 класів гарячим харчуванням. 01.09.2011 року працевлаштувала ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у столовій Бірківської загально - освітньої школи I-III ступенів, Зіньківського району Полтавської області, а також ОСОБА_4 у столовій Лютенсько Будищанської загально - освітньої школи I-III ступенів, Зіньківського району Полтавської області без укладення із ними у письмовій формі трудових договорів та не зареєструвавши їх у Зіньківському районному центрі зайнятості Полтавської області. Крім цього фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з 01 вересня 2011 року по 26 січня 2012 року не здійснювала ведення табеля обліку використання робочого часу найманих працівників та виплати заробітної плати, що заподіяло шкоду конституційним правам найманих працівників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а саме порушено конституційне право на працю та відпочинок, безпечні умови праці та конституційне право на державне пенсійне забезпечення та соціальний захист, оскільки, відповідно до положень статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»строк, протягом якого наймані працівники працювали без трудового договору не зараховується до трудового стажу особи.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_5 винною себе у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.172 КК України при вищезазначених обставинах визнала повністю і суду показала, що здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця за основним видом діяльності -діяльність їдалень, а саме забезпечує гарячим харчуванням учнів загальноосвітніх шкіл I-III ступенів села Бірки та села Лютенські Будища Зіньківського району Полтавської області. У їдальні школи села Бірки Зіньківського району Полтавської області з 01.09.2011 року поварами працюють ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у Лютенсько - Будищанській загально - освітній школі І-ІІІ ступенів Зіньківського району Полтавської області із вказаного періоду працює ОСОБА_4 Письмово трудові договори із працівниками вона не укладала. Записів до трудових книжок працівникам про прийняття їх на роботу не вносила. Табелі обліку використання робочого часу даних працівників не вела і також не вела бухгалтерський облік. В скоєному щиро розкаюється, вважає, що більше такого ніколи не допустить, всі вище викладені порушення виправила, просить суворо не карати.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 суду показала, що з 01 вересня 2011 року працює поварем в Лютенсько-Будищанській загально - освітній школі I-III ступенів. Послуги по забезпеченню гарячим харчуванням учнів надає ПП «ОСОБА_1». Під час працевлаштування на вказане робоче місце письмову трудову договору ОСОБА_1 із нею не укладала. Заробітну плату отримувала від ОСОБА_1 на підставі усної домовленості, при цьому відомість про видачу заробітної плати не заповнюється. Запис до трудової книжки про прийняття її на роботу ОСОБА_1 не вносила. Офіційно вона працює на посаді прибиральниці технічних приміщень вище вказаної школи. Претензій морального та матеріального характеру до підсудної ОСОБА_1 не має, просила суд призначити мінімальне покарання.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, від них надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність, претензій морального та матеріального характеру до підсудної ОСОБА_1 не мають, просять призначити підсудній мінімальне покарання передбачене санкцією статті.

У відповідності до ст. 299 КПК України суд за згодою всіх учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Умисні дії фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, які виразилися в грубому порушенню законодавства про працю, тобто умисному порушенню вимог ст.ст.24,24-1 КЗпПУ, ст. 30 Закону України «Про оплату праці» належить кваліфікувати за ч.1 ст.172 КК України.

При призначенні підсудній ОСОБА_1 виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, особу винної, яка виключно позитивно характеризується за місцем проживання, наявність обставин, що пом'якшують покарання, щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, відсутність обставин, що обтяжують підсудній покарання, те що підсудна раніше не судима, до адміністративної відповідальності не притягувалася, наявність на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей і вважає, що її виправлення можливе з застосуванням покарання у виді штрафу.

Речові докази по справі відсутній.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст. 172 КК України у виді штрафу в сумі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян 510 ( п'ятсот десять гривень).

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити попередній - підписку про невиїзд.

Апеляція на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області

протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий