ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.12 Справа№ 5015/466/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Державного підприємства «Вугілля України», м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», м. Львів

про: стягнення 70861889,33 грн.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 - представник на підставі довіреності;

відповідача: ОСОБА_2 - представник на підставі довіреності.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 09.02.2012 року порушено провадження у справі за позовом Державного підприємства «Вугілля України»до Публічного акціонерного товариства «Західенерго»про стягнення 70861889,33 грн., з яких: 69812152 грн. 68 коп. - сума основного боргу, 291406 грн. 07 коп. - 3% річних та 758330 грн. 58 коп. - пеня. Справу призначено до розгляду на 05.03.2012 року.

В судовому засіданні 05.03.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, визначених у позовній заяві, та наполіг на їх задоволенні. Подав суду оригінали долучених до справи матеріалів для огляду. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість явки. Ухвалою господарського суду від 05.03.2012 року відкладено розгляд справи на 19.03.2012 року.

Заявою про збільшення розміру позовних вимог від 12.03.2012 року, поданою 14.03.2012 року, позивач просив суд стягнути з відповідача додатково пеню в розмірі 1789310 грн. 25 коп. та 3 відсотки річних в розмірі 692 636 грн. 23 коп., нарахованих за період з 01.11.2011 року по 29.02.2012 року.

В судовому засіданні 19.03.2012 року позивачем подано суду оригінал акту звірки розрахунків між позивачем та відповідачем станом на 12.03.2012 року, відповідно до якого борг відповідача перед позивачем становить 69 563 766 грн. 29 коп. Також позивачем подано заяву про залишення позову без розгляду. Судом оголошено перерву до 02.04.2012 року для надання сторонам можливості подання додаткових доказів по суті спору.

29.03.2012 року відповідачем подано відзив на позов від 29.03.2012 року № 82-1534, в якому відповідач визнав суму боргу в розмірі 69 563 766 грн. 29 коп. повністю, однак заперечив правильність розрахунку позивачем штрафних санкцій, оскільки на його думку позивач розраховує санкції з моменту поставки вугілля, а не з моменту прострочення триденного строку на оплату вартості поставки. Також у відзиві відповідач просив суд розстрочити виконання рішення у даній справі зі сплатою рівними частинами кожного місяця строком на 20 років з підстав, наведених у відзиві.

В судовому засіданні 02.04.2012 року позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог б/н від 02.04.2012 року. Даною заявою позивач просив суд крім суми боргу в розмірі 69 563 766 грн. 29 коп. та заявлених в позові із врахуванням збільшених 14.03.2012 року позовних вимог про стягнення пені та 3 відсотків річних, додатково стягнути з відповідача пеню в розмірі 457 882 грн. 05 коп. та 3 відсотки річних в розмірі 177 244 грн. 66 коп. за період з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року.

Інших заяв про збільшення розміру позовних вимог позивач не заявляв. Сума позовних вимог станом на момент вирішення спору по суті в загальному розмірі становила 73 730 576 грн. грн. 13 коп., та складалась із 69 563 766 грн. 29 коп. боргу, 3 005 522 грн. 88 коп. пені та 1 161 286 грн. 96 коп. 3 відсотків річних.

Крім цього, в судовому засіданні 02.04.2012 року відповідачем подано клопотання від 29.03.2012 року про відкладення розгляду справи з огляду на реорганізацію Публічного акціонерного товариства «Західенерго»на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК «Західенерго», з огляду на що продовжити строк розгляду справи. Також відповідачем подано клопотання про відкликання клопотання про залишення позову без розгляду. Враховуючи наведене, суд відклав розгляд справи на 18.04.2012 року.

В судовому засіданні 18.04.2012 року представник позивача подав доповнення до відзиву, представник відповідача подав заперечення на відзив, а також документи про здійснення державної реєстрації зміни найменування відповідача. На підставі наведеного відповідно до клопотання відповідача та поданих ним документів про державну реєстрацію зміни найменування Публічного акціонерного товариства "Західенерго", суд в судовому засіданні 18.04.2012 року здійснив заміну найменування відповідача з Публічного акціонерного товариства "Західенерго" на Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго".

Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представники сторін відмовились.

18.04.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 24.04.2012 року.

Суть спору: Спір виник у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті грошових коштів за поставку вугільної продукції на підставі Договору поставки № 02-13/3-ЕН від 09.06.2011 року.

Позивач у позові, заявах про уточнення позовних вимог вказав, що за поставлену вугільну продукцію відповідач станом на момент вирішення спору судом заборгував йому грошові кошти в розмірі 69 563 766 грн. 29 коп. У зв'язку з цим позивач заявив також вимоги про стягнення пені в розмірі 3 005 522 грн. 88 коп. та 3 відсотків річних в розмірі 1 161 286 грн. 96 коп.

Відповідач факт наявності боргу в розмірі 69 563 766 грн. 29 коп. станом на момент вирішення спору судом визнав у відзиві, не заперечував та документарно не спростовував.

Правильність розрахунку пені та 3 відсотків річних відповідач заперечив через те, що позивач здійснив розрахунок їх розміру визначивши час прострочення сплати з дня поставки вугільної продукції, тоді як пункт 7.3 договору передбачає, що несплачені залишкові 10 % від вартості поставленої вугільної продукції оплачуються протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів приймання передачі продукції. Внаслідок наведеного відповідач подав власний розрахунок розміру пені та 3 відсотків річних, які підлягають до сплати в меншому розмірі та становлять 2 134 633 грн. 48 коп. пені 811 404 грн. 06 коп. 3 відсотків річних.

Позивач заперечення відповідача щодо способу розрахунку пені та 3 відсотків річних спростував у запереченні на відзив від 17.04.2012 рок, поданому в судовому засіданні 18..04.2012 року, вказавши в його тексті про те, що відповідно до пункту 7.3 Договору поставки № 02-13/3-ЕН від 09.06.2011 року відповідач зобов'язувався здійснювати оплату вартості вугілля рівними частинами на умовах 90-відсоткової попередньої оплати коштами у сумі, виходячи із розрахунку від погодженої у Додатках до Договору вартості поставки. Позивач вказує, що, незважаючи на таку умову Договору, відповідач систематично порушував зазначений пункт Договору і за час дії Договору не здійснював попередньої оплати. Позивач вказав, що внаслідок наведеного він був позбавлений можливості визначити момент закінчення триденного строку для оплати залишкових неоплачених 10 % вартості вугілля, і тому здійснив розрахунок розміру пені та 3 відсотків річних за прострочення сплати вартості всіх поставок виходячи з моменту поставки вугілля (моменту підписання акту приймання-передачі вугілля).

Крім цього, відповідач у відзиві просив суд розстрочити виконання рішення у даній справі зі сплатою рівними частинами кожного місяця строком на 20 років з підстав, наведених у відзиві. Зокрема, представник відповідача вказав, що відповідач перебуває у вкрай важкому фінансовому становищі. Обгрунтування підстав для розстрочення виконання рішення суду відповідач навів у відзиві.

Позивач клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду заперечив з підставі, наведених у запереченні на відзив від 17.04.2012 року № 0819/06.

Позивач вказує що в ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України зазначено, що невиконання суб'єктом господарювання конкретних господарських зобов'язань не є обставиною, яка звільняла б його від відповідальності. На думку позивача вказані відповідачем обставини не звільняє його від виконання свого зобов'язання по оплаті поставленого вугілля.

Також позивач вказує, що відповідач стверджує про затвердження тарифів на вироблену електроенергію постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України, однак не посилається на жодну з постанов. Також позивач вказує що лист № 53-Р3099 від 21.10.2011 р. про катастрофічний стан пов'язаний з низьким тарифом на реалізовану електроенергію, адресований НАК «Енергетична компанія України», взагалі не є доказом, який би підтверджував скрутне становище відповідача. Також позивач вказує, що у підтвердження рентабельності виробництва електроенергії у грудні 2011 року та січні 2012 року на рівні -12,4% та - 13,83%, в результаті чого отримано збитки до оподаткування, відповідачем не надається жодних документів і розрахунків.

На думку позивача суд також повинен враховувати, що розстрочка виконання рішення суду може призвести до того, що ДП «Вугілля України»не матиме коштів для проведення розрахунків за придбану вугільну продукцію, а також здійснювати закупівлю вугілля в результаті чого не матиме можливості здійснювати постачання вугілля на адреси енергогенеруючих компаній, що може призвести до зупинки ТЕС та поставити під загрозу енергетичну безпеку країни.

Позивач вказує що в основу розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність виняткових обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Відповідно до п. 15 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" є підставою для зупинення виконавчого провадження. Відповідно до п. 3.4 ст. З Закону України N 2711 (із змінами та доповненнями), процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2013 року.

Тому позивач вважає, що відповідач на законодавчому рівні включений до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу на підставі Закону, відповідно до вимог якого, йому надано відстрочку виконання судових рішень до 01.01.2013 року, що взагалі виключає можливість виконання рішення господарського суду Львівської області.

Внаслідок наведеного позивач просив суд відмовити в задоволенні клопотання про розстрочку виконання рішення суду.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обгрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Між Державним підприємством „Вугілля України" (надалі по тексту рішення - позивач) та Публічним акціонерним товариством „Західенерго" (надалі по тексту рішення - відповідач) укладено Договір поставки вугілля № 02-13/3-ЕН від 09.06.2011 року, відповідно до якого позивач постачає у власність відповідача вугільну продукцію, яку останній зобов'язаний прийняти та оплатити.

Відповідно до п. 4.2. Договору поставки вугілля № 02-13/3-ЕН від 09.06.2011 року, вугледобувні підприємства, вантажовідправники, ТЕС - вантажоотримувачі, залізничні станції відвантаження та призначення, кількість, марки, базова якість, терміни поставки, максимальний добовий обсяг відвантаження вугілля на кожну ТЕС, ціна та вартість вугілля визначаються в Додатках до Договору.

З 30.06.2011 року по 30.08.2011 року між сторонами було укладено 10 Додатків до Договору поставки вугілля № 02-13/3-ЕН від 09.06.2011 року, якими сторони додатково погоджували вантажовідправників, марку і клас вугілля, обсяги поставок, базові показники якості вугілля та базову ціну вугілля.

Відповідно до п. 7.3. Договору поставки вугілля № 02-13/3-ЕН від 09.06.2011 року, Покупець оплачує Постачальнику вартість вугілля рівними частинами на умовах 90% попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника кожного банківського дня коштами у сумі, виходячи із розрахунку від погодженої у Додатку до Договору вартості поставки. Залишкові 10 % вартості вугілля оплачуються протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі вугілля.

За час дії Договору поставки вугілля № 02-13/3-ЕН від 09.06.2011 року, позивач поставив, а відповідач прийняв вугільну продукцію загальною вартістю 536 459 167 грн. 13 коп. з ПДВ., що підтверджується підписаними актами приймання передачі вугільної продукції за липень-жовтень 2001 року, поданими в матеріали справи, та актами звірки взаємних розрахунків.

Відповідач здійснив оплату поставленого вугілля коштами частково, заборгувавши позивачеві станом на момент вирішення спору по суті 69 563 766 грн. 29 коп. Борг відповідача перед позивачем за поставлену вугільну продукцію в наведеному розмірі підтверджується підписаними актами приймання передачі вугільної продукції, та актами звірки розрахунків. Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 12.03.2012 року по Договору поставки вугілля № 02-13/3-ЕН від 09.06.2011 року, належним чином підписаного між сторонами, оригінал якого подано в матеріали справи, станом на 12.03.2012 року борг відповідача перед позивачем становить 69 563 766 грн. 29 коп.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити повну ціну товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Разом з тим, стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання (в даному випадку - оплата вартості вугілля) має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Тому суд встановив, що відповідач, отримавши у власність вугілля та не оплативши його вартість у повному обсязі, порушив своє зобов'язання по оплаті товару за Договором поставки вугілля № 02-13/3-ЕН від 09.06.2011 року та вимоги статей 692 і 526 Цивільного кодексу України.

На підставі наведеного суд вважає за необхідне суд стягнути з відповідача на користь позивача борг у розмірі 69 563 766 грн. 29 коп.

Відповідно до п. 8.8 Договору поставки вугілля № 02-13/3-ЕН від 09.06.2011 року, за порушення виконання грошового зобов'язання за цим договором, постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення.

Позивач, керуючись п. 8.8. Договору поставки вугілля № 02-13/3-ЕН від 09.06.2011 року, заявив позовну вимогу про стягнення пені у розмірі 3 005 522 грн. 88 коп. Загальний розмір пені складається із суми 758 330 грн. 58 коп., заявленої в тексті позовної заяви, та із сум 1 789 931 грн. 25 коп. і 457 882 грн. 05 коп., заявлених у заявах про збільшення позовних вимог. Детальний розрахунок пені за кожен день прострочення наведено в Додатках № 1, 2 до позовної заяви та в додатках № 1, 2 до заяв про збільшення позовних вимог. Правильність математичного розрахунку розміру пені судом перевірено.

Враховуючи наведене суд вважає за необхідне задоволити позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 3 005 522 грн. 88 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Позивач заявив позовну вимогу про стягнення з відповідача 3 відсотків річних в загальному розмірі 1 161 286 грн. 96 коп. Загальний розмір 3 відсотків річних складається із суми 291 406 грн. 07 коп., заявленої в позов тексті позовної заяви, та із сум 692 636 грн. 23 коп. і 177 244 грн. 66 коп., заявлених у заявах про збільшення позовних вимог. Детальний розрахунок 3 відсотків річних наведено в Додатках № 1, 2 до позовної заяви та в додатках № 1, 2 до заяв про збільшення позовних вимог. Правильність математичного розрахунку розміру 3 відсотків річних судом перевірено.

Враховуючи наведене суд вважає за необхідне задоволити позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 3 відсотків річних в розмірі 1 161 286 грн. 96 коп.

При цьому суд не бере до уваги доводи відповідача, наведені ним у відзиві, про неправильний розрахунок пені та 3 відсотків річних, через наступне.

Правильність розрахунку пені та 3 відсотків річних відповідач заперечив через те, що позивач здійснив розрахунок їх розміру визначивши час прострочення сплати з дня поставки вугільної продукції, тоді як пункт 7.3 договору передбачає, що несплачені залишкові 10 % від вартості поставленої вугільної продукції оплачуються протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів приймання передачі продукції. Внаслідок наведеного відповідач подав власний розрахунок розміру пені та 3 відсотків річних, які підлягають до сплати в меншому розмірі та становлять 2 134 633 грн. 48 коп. пені 811 404 грн. 06 коп. 3 відсотків річних.

Однак, відповідно до пункту 7.3 Договору поставки вугілля № 02-13/3-ЕН від 09.06.2011 року відповідач зобов'язувався здійснювати оплату вартості вугілля рівними частинами на умовах 90-відсоткової попередньої оплати коштами у сумі, виходячи із розрахунку від погодженої у Додатках до Договору вартості поставки.

Пунктом 4) частин 2 Указу Президента України від 25.05.2004 року № 576/2004 «Про невідкладні заходи щодо завершення погашення заборгованості із заробітної плати»було постановлено вжити заходів щодо запровадження з 1 липня 2004 року порядку відпуску вугілля вугледобувними підприємствами на умовах повної попередньої оплати його вартості в грошовій формі та забезпечити включення цієї вимоги до контрактів, що укладаються з керівниками таких підприємств.

Матеріалами справи підтверджується доводи позивача, що відповідач систематично порушував зазначений пункт Договору і за час дії Договору не здійснював попередньої оплати, чим завдавав шкоду майновим інтересам позивача.

Внаслідок наведеного позивач був позбавлений можливості визначити момент закінчення триденного строку для оплати залишкових неоплачених 10 % вартості вугілля, і тому підставно здійснив розрахунок розміру пені та 3 відсотків річних за прострочення сплати вартості всіх поставок виходячи з моменту поставки вугілля (моменту підписання акту приймання-передачі вугілля).

Суд прийшов до висновку, що такий спосіб розрахунку пені та 3 відсотків річних відповідає належному способу захисту цивільного права позивача та ґрунтується на суті зобов'язань між сторонами, які випливають з умов Договору поставки вугілля № 02-13/3-ЕН від 09.06.2011 року.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право позивача, позовні вимоги задоволити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача борг у розмірі 69 563 766 грн. 29 коп., пеню в розмірі 3 005 522 грн. 88 коп. та 3% річних у розмірі 1 161 286 грн. 96 коп.

Суд також вважає за необхідне задоволити клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду, заявлене у відзиві на позов від 29.03.2012 року № 82-1534, через наступне.

Відповідно до пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Відповідач у відзиві просив суд розстрочити виконання рішення у даній справі зі сплатою рівними частинами кожного місяця строком на 20 років.

Зокрема, відповідач вказує, що відповідно до Закону України "Про електроенергетику" усю вироблену електроенергію ПАТ "Західенерго" реалізовує через оптовий ринок електроенергії, розпорядником коштів якого є Державне підприємство "Енергоринок", яке несе відповідальність перед відповідачем лише в межах коштів, що знаходяться на розподільчому рахунку ДП "Енергоринок" з спеціальним режимом використання, і не забезпечує повного розрахунку за поставлену електричну енергію.

Тариф на вироблену електричну енергію затверджується в нормативному порядку - постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України, без врахування реальних витрат на виробництво електроенергії. У 2010-2011 роках рівень тарифу за відпущену ПАТ "Західенерго" електроенергію не покривав затрат на її виробництво та не дозволив забезпечити економічний процес відтворення діяльності. Про катастрофічний стан, пов'язаний з встановленням НКРЕ України тарифу на реалізовану електроенергію починаючи з 14.10.2011 року, зазначається в листі ПАТ «Західенерго»№ 53-Р3099 від 21.10.2011 р. скерованому на адресу НАК «Енергетична компанія України».

У грудні 2011 року рентабельність виробництва електроенергії відповідача склала (-12,4)%, отримані збитки до оподаткування у сумі 112,6 млн. грн. За оперативними даними січня п. р. рентабельність виробництва електроенергії Товариства складає (-13,83)%, збиток - 134,4 млн.грн. Тариф відповідача на продаж електроенергії в Оптовий ринок електроенергії (далі - ОРЕ) формувався на рівні 53,535 коп/кВтг, що на 13,88% нижче від собівартості виробництва електроенергії (собівартість 62,163 коп/кВтг). Тариф на продаж електроенергії в ОРЕ формується на рівні 52,908коп/кВтг, що також не покриває собівартість виробництва електроенергії, прогнозний загальний фінансовий небаланс (за умови залучення авансів ) -163 млн. грн. У березні 2012 року продовжувалось поглиблення фінансово-економічної кризи ГК ТЕС. За прогнозом рентабельність становить (-14,5)%, загальний фінансовий небаланс мінус 211 млн. грн. Заборгованість відповідача по авансах ДП «Енергоринок», що надані в рахунок майбутніх поставок електроенергії, станом на 10.02.2012р. становить 980 млн. грн. Споживання вугільної продукції є основою виробничого процесу відповідача, так як основним видом діяльності відповідача є виробництво електричної енергії трьома тепловими електростанціями: Добротвірською ТЕС (Львівська обл.), Бурштинською ТЕС (Івано- Франківська обл.) та Ладижинською ТЕС (Вінницька обл.). Станом на 01.02.2012 року на балансі Товариства числиться заборгованість за поставлене вугілля у сумі 864 млн. грн. втому числі: ДП «ВУ»- 397 млн. грн.; ДТЕК «Трейдінг»- 467 млн. грн.

За такої ситуації фінансово-економічний стан відповідача, як і інших енергогенеруючих компаній ТЕС, пакети акцій яких передані до статутного фонду НАК «Енергетична компанія України», залишається критичним, про що зазначено також в листі НАК «ЕКУ»від 17.01.2012 року № 149-04/3.

За результатами діяльності за 2009 рік збитки відповідача становили 391,7 млн. гривень, за результатами діяльності за 2010 рік збитки відповідача становили 186,7 млн. гривень (копії звітів про фінансові результати за 2009 р., за 2010 р. додаються). Податковий збиток по результатам діяльності ПАТ "Західенерго" за 2011 рік становить 154 886 965,00 грн. Поточні зобов'язання Товариства станом на 01.01.2012 р. склали 2 740 010 тис. грн., в тому числі: заборгованість ПАТ «Західенерго» по короткостроковим кредитам банків становить 533 828,71 тис. грн., заборгованість ПАТ «Західенерго»по довгостроковим кредитам становить 188 357,31 тис. грн., узгоджена заборгованість за паливо Держрезерву України становить 203 822,96 тис. грн., заборгованість Товариства перед постачальниками за поставлені товари, надані послуги та виконані роботи становить 538 486 тис. грн. Також станом на 01.01.2012 року відповідач має заборгованість перед ДП «Енергоринок»за отримані аванси в рахунок електроенергії 2012 року в сумі 980 000 тис. грн. Крім того, відповідач має значну заборгованість перед державним бюджетом за субкредитною угодою, укладеною з Міністерством фінансів України в рамках спільних із Світовим банком проектів, у зв'язку з чим на активи Товариства (5 об'єктів на суму 109 207 112,61 грн.) розповсюджується право податкової застави.

Вищевикладені обставини засвідчують неможливість негайного виконання рішення у даній справі. Допущення негайного виконання рішення призведе до неможливості здійснення розрахунків для забезпечення сталої та ефективної роботи електростанцій, до відсутності коштів для забезпечення поточної поставки вугільної продукції, яку здійснює в тому числі і ДП «Вугілля України», внаслідок чого виникне небезпека зупинки енергоблоків та припинення постачання електроенергії споживачам.

Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що відповідач на законодавчому рівні включений до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу на підставі Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", відповідно до вимог якого йому надано відстрочку виконання судових рішень до 01.01.2013 року, що взагалі виключає можливість виконання рішення Господарського суду Львівської області. Відповідачем заявлено клопотання про розстрочку виконання рішення на 20 років, що становить значно більший термін, ніж строк до 01.01.2013 року. Тому суд прийшов до висновку, що розстрочка виконання рішення у даній справі на 20 років не суперечить вимогам Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Пунктом 2 Роз'яснень від 12.09.1996 р. № 02-5/333 Вищого арбітражного суду, затверджених постановою Вищого арбітражного суду України від 28 лютого 1997 року № 3, зазначено, що вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. З цією метою, під час вирішення питання про розстрочку виконання рішення, необхідно враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан та інші обставини справи.

Тому, зважаючи на винятковість зазначених вище обставин, враховуючи важкий майновий стан відповідача та великий розмір нарахованих штрафних санкцій, суд вважає за доцільне розстрочити виконання рішення господарського суду із сплатою рівними частинами кожного місяця строком на 20 років.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 11, 16, 526, 527, 599, 625, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго»(79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, код ЄДРПОУ 23269555) на користь Державного підприємства "Вугілля України"(01601, м. Київ, вул. Б. Хмеьницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) борг у розмірі 69 563 766 грн. 29 коп., пеню в розмірі 3 005 522 грн. 88 коп. та 3% річних у розмірі 1 161 286 грн. 96 коп., розстрочивши виконання рішення строком на 20 років рівними частинами щомісячно.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго»(79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, код ЄДРПОУ 23269555) на користь Державного підприємства "Вугілля України"(01601, м. Київ, вул. Б. Хмеьницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) 56 460 грн. 00 коп. сплачено судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.