ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2012 р. Справа № 5023/2756/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Козікові І.В.

за участю представників сторін:

від кредитора - не з'явився;

від боржника -ОСОБА_1 - за довіреністю від 25.01.2012р. №52;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «АЗЧ Постач», м. Харків (1231Х/2)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.03.2012р.

у справі № 5023/2756/11

за заявою Приватного підприємства «АЗЧ Постач», м. Харків

до Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин», м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.2012р. у справі №5023/2756/11 ( суддя Дзюба О.А.) задоволено заяву кредитора Приватного підприємства «АЗЧ Постач»про роз'яснення ухвали господарського суду Харківської області від 15.04.2011р. у справі №5023/2756/11; роз'яснено ухвалу господарського суду Харківської області від 15.04.2011р. у справі №5023/2756/11 наступним чином:

Ухвала господарського суду Харківської області від 15.04.2011р. є обов'язковою до виконання всіма учасниками процесу, у тому числі, керівником Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин».

Дія мораторію, введеного ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2011р., не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів та на виплату (стягнення) заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди.

Протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Приватне підприємство «АЗЧ Постач»з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить змінити ухвалу господарського суду Харківської області від 21.03.2012р. у справі № 5023/2756/11 в частині не роз'яснених питань № 3-4. В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема ст.86 ГПК України, оскільки суд не було надано відповіді на питання: чи має право боржник протягом дії мораторію задовольняти вимоги кредиторів (сплачувати заборгованість) за товари та послуги, поставлені чи надані заводу до 15.04.2011р.?; чи має право боржник протягом дії мораторію задовольняти вимоги кредиторів (сплачувати заборгованість) за товари та послуги, поставлені заводу після 15.04.2011р.?.

19.04.2011р. від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання представника Шишкова О.М., який в цей день виступає як арбітражний керуючий у справі №Б-39/98-10.

Вказане клопотання відхилено судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, оскільки: по-перше, Приватне підприємство «АЗЧ Постач» не було позбавлено права уповноважити іншу особу на представництво своїх інтересів у судовому процесі; по-друге, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2012р. участь представників сторін у судовому засіданні, призначеному на 19.04.2011р., не була визнана судом обов'язковою; по-третє, 23.04.2012р. закінчується строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, встановлений статтею 102 ГПК України, і у апеляційного суду відсутні правові підстави для його продовження в порядку ст.69 ГПК України та відкладення розгляду справи.

Представник боржника заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду від 21.03.2012р. у справі №5023/2756/11- без змін.

Заслухавши доводи і пояснення представника боржника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ухвала місцевого господарського суду від 21.03.2012р. у справі № 5023/2756/11 не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2011 року ПП "АЗЧ Постач" звернулося до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство ДП "Харківський завод шампанських вин" на підставі ст.ст. 1, 6-8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Харківської області (суддя Дзюба О.А.) від 15.04.2011 р. у справі № 5023/2756/11 заяву Приватного підприємства "АЗЧ Постач", м. Харків прийнято до провадження; з моменту прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; зупинено виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинено заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію; протягом дії мораторію заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; заборонено нарахування неустойки (штраф, пеня), заборонено застосування інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); зобов'язано Фонд державного майна України в особі регіонального відділення по Харківській області до підготовчого засідання надати суду відомості щодо частки державної власності у статутному фонді Державного підприємства „Харківський завод шампанських вин", а також щодо знаходження в управлінні боржника об'єктів державного майна.

Згідно з частиною 2 статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Якщо при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство призначити розпорядника майна неможливо, розпорядник майна призначається на підготовчому засіданні.

Відповідно до частин 6, 23 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори -кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у

справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів визнається як зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з частиною першою статті 11 та частиною четвертою статті 12 Закону мораторій вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Згідно з частиною сьомою статті 12 Закону дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Дія мораторію триває протягом усього строку провадження у справі про банкрутство, включаючи усі його процедури, за винятками, передбаченими Законом.

Відповідно до п.39 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18.12.2009р. №15 згідно з частиною шостою статті 12 Закону дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян.

Дія мораторію не поширюється також на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 Закону. Боржнику дозволяється під час процедури розпорядження майном задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною шостою статті 12 Закону не поширюється дія мораторію. Задоволення, отримане кредитором внаслідок дій боржника, що порушують правила про режим мораторію, за позовом арбітражного керуючого має повертатися боржникові (або в ліквідаційну масу) на підставі статей 1212 - 1214 ЦК.

Дія мораторію поширюється на задоволення вимог кредиторів, які подали заяви згідно зі статтею 14 Закону, і на вимоги кредиторів, що не подавали таких заяв, включаючи кредиторів, котрими в установленому порядку пред'явлені до виконання виконавчі документи.

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону протягом дії мораторію, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Дія мораторію поширюється на вимоги кредиторів незалежно від моменту порушення виконавчого провадження за такими вимогами. Водночас потрібно мати на увазі, що відповідно до пункту 8 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) до порушення провадження у справі про банкрутство, які до ліквідаційної маси не включаються і на них не поширюються заходи щодо забезпечення грошових вимог кредиторів. Тому не підлягає зупиненню виконавче провадження, яке знаходиться на зазначеній стадії і здійснюється за виконавчими документами. (п.41 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №15)

У п.5.4 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04.06.2004р. №04-5/1193 встановлено, що дія мораторію не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів та виплату (стягнення) заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди (частини 6 та 24 статті 1, частина 6 статті 12 Закону).

Відповідно до статті 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлено до примусового виконання.

У вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз'яснення рішення, ухвали, слід виходити з приписів статей 84, 86 ГПК щодо змісту рішення, ухвали.

Роз'яснюючи ухвалу господарський суд не вправі змінювали зміст ухвали, тобто не має права змінювати відомості, викладені в ухвалі відповідно до вимог ст.86ГПК України

Отже, роз'яснення рішення, ухвали - це викладення рішення ухвали у більш ясній і зрозумілій формі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.2012р. у справі №5023/2756/11 роз'яснено, що дія мораторію введеного ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2011р. не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів та на виплату заробітної плати, аліментів відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди; протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховується неустойка не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). А отже, вказаною ухвалою місцевий господарський суд детально роз'яснив з якого моменту вводиться мораторій та до яких саме правовідносин він застосовується та з якого часу, також роз'яснено які вимоги та яких кредиторів підлягають до задоволення, а які вимоги кредиторів під час дії мораторію не підлягають до задоволення.

За таких обставин господарським судом Харківської області у повному обсязі роз'яснено вимоги ухвали від 15.04.2011р. у справі №5023/2756/11 про порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином ухвала господарського суду Харківської області від 15.04.2011р. у справі № 5023/2756/11 винесена з дотриманням вимог статті 86, 89 ГПК України, що спростовує доводи апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає до задоволення, ухвала господарського суду відповідає нормам процесуального права та скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п.1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства «АЗЧ Постач», м. Харків залишити без задоволення.

2.Ухвалу господарського суду Харківської області від 21.03.2011р. у справі № 5023/2756/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Хачатрян В.С.