ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" квітня 2012 р.Справа № 5017/46/2012
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Журавльова О.О.,
суддів Михайлова М.В., Ярош А.І.
при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „СО'ОК"
на рішення господарського суду Одеської області від 29 лютого 2012 року
у справі №5017/46/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СО'ОК"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Зелений шлях"
про стягнення 26096,88 грн., -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю „СО'ОК" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Зелений шлях" про стягнення грошових коштів у сумі 26096,88 грн., з яких: 25800 грн. помилково перерахованих коштів та 296,88 грн. 3% річних.
Рішенням господарського суду Одеської області від 29 лютого 2012 року у справі №5017/46/2012 (суддя Желєзна С.П.) у позові ТОВ „СО'ОК" відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „СО'ОК" з огляду на їх необґрунтованість. Так, місцевий господарський суд дійшов висновку, що грошові кошти було перераховано позивачем на виконання укладеного між сторонами договору купівлі-продажу, що в будь-якому разі унеможливлює надання даним грошовим коштам юридичного статусу безпідставно перерахованих, при цьому, питання повернення грошових коштів, перерахованих в якості оплати за товар, визначаються приписами цивільного законодавства, якими визначено способи та порядок захисту прав покупця у правовідносинах купівлі-продажу. Таким чином, ТОВ „СО'ОК" було неправильно визначено правове обґрунтування власних матеріально-правових вимог до ТОВ „ТД „Зелений шлях", що в свою чергу унеможливило задоволення позову ТОВ „СО'ОК".
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, позивач (ТОВ „СО'ОК") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. За доводами скаржника місцевим господарським судом було помилково визначено наявність договірних правовідносин між сторонами. При цьому на думку скаржника самий лише факт виставлення відповідачем рахунку-фактури №04/0811 від 02.08.2011р. та його оплата не може розцінюватися в якості факту укладення договору купівлі-продажу в спрощеній формі.
17.04.2012р. за вх.№1061/12-Д1 апеляційний господарський суд отримав від позивача (ТОВ „СО'ОК") клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутністю його представника.
Представники позивача (ТОВ „СО'ОК") та відповідача (ТОВ „Торговий дім „Зелений шлях") у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 05.04.2012р., а тому апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ТОВ „СО'ОК" за відсутністю представників сторін у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 02.08.2011р. ТОВ „Торговий дім „Зелений шлях" (відповідачем) було виставлено до сплати ТОВ „СО'ОК" (позивачу) рахунок-фактуру №04/0811 на суму 25800 грн., з урахуванням ПДВ, на оплату порожнього 40 футового контейнеру б/у DDU Тернопіль
На підставі вказаного рахунку 03.08.2011р. ТОВ „СО'ОК" було перераховано на користь ТОВ „Торговий дім „Зелений шлях" грошові кошти в сумі 25800 грн., що підтверджується платіжним дорученням №80 від 03.08.2011р., згідно з яким призначення платежу - оплата за 40 футовий контейнер згідно рахунку-фактури №04/0811 від 02.08.2011р., в т.ч. ПДВ 4300 грн.
У зв'язку з оплатою виставленого рахунку 06.10.2011р. відповідачем було доставлено контейнер для передачі його позивачу та сплачено СПД ОСОБА_2 4000 грн. в якості оплати за транспортно-експедиційні послуги за доставку контейнера на підставі виставленого останнім рахунку №21 від 06.10.2011р.
Між тим, матеріалами справи встановлено, що 14.11.2011р. ТОВ „СО'ОК" направило відповідачу вимогу №03/214 про повернення помилково перерахованих грошових коштів в сумі 25800 грн. за платіжним дорученням №80 від 03.08.2011р.
Вказана вимога була залишена з боку ТОВ „Торговий дім „Зелений шлях" без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення ТОВ „СО'ОК" до господарського суду з відповідним позовом.
Розглянувши матеріали справи та проаналізувавши вимоги чинного законодавства, апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „СО'ОК", з огляду на наступне.
Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За п.1 ч 1 ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить обов'язково вчиняти у письмовій формі.
Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що між сторонами по справі у спрощений спосіб було укладено договір купівлі-продажу 40-футового контейнеру, за яким ТОВ „СО'ОК" є покупцем, а ТОВ „Торговий дім „Зелений шлях" - продавцем, що підтверджується конклюдентними діями сторін: з боку відповідача - виставленням рахунку-фактури №04/0811 від 02.08.2011р., з боку позивача - перерахуванням на користь відповідача грошових коштів в сумі 25800 грн. за 40-футовий контейнер згідно з платіжним дорученням №80 від 03.08.2011р. на підставі вказаного рахунку.
Згідно з ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що умовами укладеного між сторонами по справі у спрощений спосіб договору купівлі-продажу 40-футового контейнеру не було визначено строку для виконання відповідачем обов'язку по передачі товару у власність ТОВ „СО'ОК".
При цьому апеляційний господарський суд, враховуючи вимоги ст.ст. 530, 663 ЦК України, вважає, що строк виконання ТОВ „Торговий дім „Зелений шлях" обов'язку з поставки товару визначається моментом пред'явлення позивачем відповідної вимоги, яку позивач по даний час не пред'являв.
Статтею 665 ЦК України встановлено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
При цьому вимога ТОВ „СО'ОК" про повернення безпідставно набутих грошових коштів, викладена у листі від 14.11.2011р. №03/214, не може вважатися доказом відмови ТОВ „СО'ОК" від укладеного між сторонами по справі договору купівлі-продажу 40-футового контейнеру з огляду на той факт, що у зазначеному документі позивач зазначає саме про помилковість перерахування спірних грошових коштів, а не про виконання наявних у відповідача зобов'язань по укладеному договору купівлі-продажу.
Таким чином, грошові кошти в сумі 25800 грн. були набуті відповідачем на законній підставі, а саме: на виконання укладеного між сторонами по справі у спрощений спосіб договору купівлі-продажу 40-футового контейнеру, у зв'язку з чим з огляду на відсутність доказів відмови ТОВ „СО'ОК" від даного договору, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність факту безпідставного набуття відповідачем за рахунок ТОВ „СО'ОК" грошових коштів в сумі 25800 грн..
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Апеляційний господарський суд вважає, що позивачем не надано належних доказів у розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України на підтвердження факту помилкового перерахування ним спірних грошових коштів.
З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість та відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „СО'ОК" в частині стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 25800 грн.
Щодо позовних вимог ТОВ „СО'ОК" в частині стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 296,88 грн. апеляційний господарський суд вважає, що у зв'язку з відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 25800 грн., відповідно відсутні і правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з ТОВ „Торговий дім „Зелений шлях" нарахованих на дану суму трьох відсотків річних в сумі 296,88 грн.
Враховуючи вищевикладене, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.
За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „СО'ОК" - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Одеської області від 29 лютого 2012 року у справі №5017/46/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „СО'ОК" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 25 квітня 2012 року.
Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов М.В. Михайлов А.І. Ярош