АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Справа № 2-1519/11 Головуючий 1 ін. -Бондарева І.В.

провадження № 22-ц-2090/1370/12 Доповідач -Коваленко І.П.

Категорія: відшкодування шкоди

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -Коваленко І.П

суддів -Коровіна С.Г., Довгаль Г.П.

при секретарі -Щегельському Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові справу за апеляційною скаргою Акціонерної компанії „Харківобленерго" на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 23 грудня 2011 року по цивільній справі за позовом позовом АК «Харківобленерго»до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2011 року АК «Харківобленерго»звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди.

В обгрнутування своїх вимог посилалася на те, що 08.04.2005 р. ОСОБА_2, працюючи інженером служби метрології, надав до бухгалтерії підприємства завідомо підроблені документи: фіскальний чек на суму 1870 грн. за перебування у готелі «Дружба», який знаходиться в м.Києві, б.Дружби Народів, 5, з 28.03.2005 р. по 08.04.2005 р. та квитанцію № 082845 від 28.03.2005 р., які підтверджують факт проживання у готелі, в якому він в дійсності не проживав. У результаті чого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 1870 грн., які належать позивачеві.

За фактом заволодіння чужим майном шляхом обману та використання підроблених документів відносно ОСОБА_2. було порушено кримінальну справу за ч.2 ст.190, ч.З ст.358 КК України. Постановою Комінтернівського районного суду м.Харкова від 14.05.2008 р. вказана кримінальна справа була закрита на підставі п.4 ст.6, п. «Б»ст.6 Закону України «Про амністію»від 19.04.2007 р.

В результаті неправомірних дій відповідача позивачеві нанесені прямі матеріальні збитки у розмірі 1870 грн. Загальний розмір збитку за скоєним злочином, відповідно до постанови КМУ №116 від 22.01.1996 р., складає 9638,32 грн.

В зв'язку з цим просив стягнути цю суму з відповідача та судові витрати.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд застосувати наслідки сплину позовної давності.

Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 23 грудня 2011 року в задоволені позову АК «Харківобленерго»відмовлено за пропуском строку.

В апеляційній скарзі представник АК «Харківобленерго»просить рішення суду скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з?явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням по справі нового рішення.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відмовляючи у задоволені позову АК «Харківобленерго»суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк позовної давності.

Між тим з такими висновками суду погодитись не можна.

Відповідно до вимог ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою Комінтернівського районного суду Харкова від 14.05.2008 р. кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.І ст.190, ч.З .358 КК України - закрита на підставі ст.1 п. «Б»Закону України «Про амністію»від 19.04.2007 р.

Із змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_2 звинувачувався в тому, що 12.04.2005 року, працюючи на посаді інженера служби метрології АК «Харківобленерго», знаходячись в приміщені вказаного підприємства, маючи намір, направлений на заволодіння грошовими штами АК «Харківобленерго»шляхом обману, надав до бухгалтерії вказаного підприємства у якості звіту про його перебування у службовому відрядженні, завідомо неправдиві документи: фіскальний чек на суму 1870 грн. за проживання в готелі «Дружба», що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Дружби родів, 5, з 28.03.2005 р. по 08.04.2005 р., та квитанцію № 082845 від 28.03.2005 року, які нібито підтверджують факт проживання в готелі, в якому насправді він не проживав.

Вказані підроблені документи він придбав 28.03.2005 р. на вокзалі м.Києва у невстановленої особи, завідомо знаючи, що вони підроблені. В результаті чого ОСОБА_2 отримав грошові кошти в сумі 1870 грн., що належать АК «Харківобленерго», якими розпорядився на власний розсуд.

Факт отримання відповідачем 12.04.2005 р. грошових коштів у розмірі 1850 грн. на підставі підроблених чеків про проживання у готелі «Дружба»(м.Київ) з 28.03.2005 р. по 08.04.2005 р. тверджується матеріалами справи і представниками сторін не оспорювався.(а.с.3-4).

При цьому з вищевказаної постанови вбачається, що цивільний позов, заявлений АК «Харківобленерго»про стягнення з ОСОБА_2 1870 грн. був залишений без розгляду та роз'яснено позивачеві про звернення до суду у цивільно-првовому порядку.

Із даним позовом АК «Харківобленерго»звернулось в квітні 2011 року, тобто в межах 3-річного строку позовної давності і відсутні підстави вважати, що строк позивачем пропущений.

Що стосується суті позовних вимог, то колегія суддів вважає, що позов АК «Харківобленерго»підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною другою статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Із постанови Комінтернівського районного суду Харкова від 14.05.2008 р. вбачається, що діями ОСОБА_2 АК «Харківобленерго»завдана шкода в сумі 1870 грн.

Судом встановлено, що 09.11.2007 р. відповідач був звільнений з посади інженера служби метрології АК «Харківобленерго»за власним бажанням, тобто трудові правовідносини між сторонами припинені.

Оскільки ця сума відповідачем до цього часу позивачу не відшкодована, то вона підлягає стягненню.

З урахуванням індексу інфляції ця сума складає 2485,23 грн.: 2008 рік: травень -базовий, червень -1870х 100% = 1884,96 -1870 = 14,96 грн.; липень -1870х99,5% - не індексується, серпень -1870х99,9% - не індексується; вересень - 1870 х 101,1% = 1890-1870 = 20,57 грн.; жовтень -1870х101,7% =1901,79-1870 = 31,79 грн.; листопад -1870х101,5%=1898,05-1870=28,05 грн.; грудень -1870х102,1%=1909,27-1870=39,27 грн.; 2009 рік: січень -1870х102,9%=1924,23-1870=54,23 грн.; лютий -1870х101,5%=1898,05-1870=28,05 грн.; березень -1870х101,4%=1896,18-1870=26,18 грн.; квітень -1870х100,9%=1886,18-1870=16,83 грн.; травень -1870х100,5%=1879,35-1870=9,35 грн.; червень- 1870х101,1%=1890,57-1870=20,57 грн.; липень та серпень не індексуються, оскільки індекс інфляції складав відповівдно 99,9% та 99,8%, вересень -1870х100,8%=1884,96 -1870=14,96 грн.; жовтень -1870х100,9%=1886,83-1870=16,83 грн.; листопад -1870х101,1%=1890,57-1870=20,57 грн.; грудень -1870х100,9%=1886,83-1870=16,83 грн.; 2010 рік: січень -1870х101,8%=1903,66-1870=33.66 грн.; лютий -1870х101,9%=1905,53-1870=35,53 грн.; березень -1870х100,9%=1886,83-1870=16,83 грн.; квітень, травень, червень та липень не індексуються, оскільки індекс інфляції не перевищував 100%, серпень -1870х101,2%=1892,44-1870=22,44 грн.; вересень -1970х102,9%=1924,23-1870=54,23 грн.; жовтень - 1870х100,5%=1879,35-1870=9,35 грн.; листопад -1870х100,3%=1875,61-1870=5,61 грн.; грудень -1870х100,8%=1884,96 грн.-1870=14,96 грн.; 2011 рік: січень -1870х101,1%=1890,57-1870=20,57 грн., лютий -1870х100,9%=1886,83-1870=16,83 грн.; березень -1870х101,4%=1896,18-1870=26,18 грн.

Доводи представника позивача стосовно того, що з відповідача на користь позивача повинна бути стягнута сума збитку за скоєним злочином, відповідно до постанови КМУ №116 від 22.01.1996 р. в розмірі 9638,32 грн. колегією суддів не приймаються.

Так, Постановою КМУ №116 від 22.01.1996 р. затверджений Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.

При цьому згідно п.2 цього Порядку, розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.

В даному випадку встановлено, що відповідач отримав грошові кошти в сумі 1870 грн., що належать АК «Харківобленерго», шляхом надання підробних документів та розпорядився ними на власний розсуд, а не спричинив шкоду шляхом розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.

Отже, застосовувати Постанову КМУ №116 від 22.01.1996 р., якою затверджений Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, підстав немає.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення, яким позов належить задовольнити частково.

Крім того, відповідно до вимог ч.І ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені позивачем при подачі позову до суду 120,00 грн.- витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі наведеного та керуючись п.2 ч.1 ст.307, 313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Акціонерної компанії „Харківобленерго" задовольнити.

Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 23 грудня 2011 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов АК «Харківобленерго»до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь АК «Харківобленерго»матеріальну шкоду в сумі 2485,23 грн.та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 2605,23 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

судді