АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Справа № 2-4254/10/12 Головуючий 1 ін. -Садовський К.С. Провадження № 22-ц-/2090/370/12
Категорія: договірні Доповідач -Коваленко І.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого -Коваленко І.П
суддів -Коровіна С.Г., Довгаль Г.П.
при секретарі -Щегельському Д.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові справу за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_2 на заочне рішення Київського районного суду м.Харкова від 29 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору-замовлення, стягнення збитків та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А :
В квітні 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору-замовлення, стягнення збитків та моральної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що за умовами договору від 17 листопада 2007 року, який вона уклала з ФОП ОСОБА_2, остання в повному обсязі отримала від неї передоплату за комплект спальних меблів «Клеопатра»в сумі 22300 доларів США, що на той час складало 113000 грн.
ОСОБА_2 зобов'язалась у строк до 01.03.2008 р. надати їй комплект спальних меблів «Клеопатра»в комплекті, кількості та вартості згідно договору та специфікації. Однак, до цього часу відповідачка свої обов'язки належним чином не виконала, оскільки меблі в обумовлений сторонами строк не передала і гроші не повернула.
На її неодноразові звернення виконати умови договору ОСОБА_2 надавала розписки про відстрочку терміну поставки та повернення грошей, але свої обіцянки жодного разу не виконала.
У зв'язку із прострочення виконання договору просила стягнути з відповідачки суму проплати у розмірі 113000 грн., пеню у мірі 0.2 % за кожен день прострочення у розмірі 150438 грн., інфляційні за 2008-2009 рр. в сумі 173366 грн., 3% річних в сумі 6600 грн., а всього 463404 грн.
Крім того, внаслідок неправомірних дій відповідачки вона втратила спокій та рівновагу, у спілкуванні з відповідачкою зіштовхнулась із грубістю та приниженням, що приводило її у стан нервового напруження, її сімейні стосунки ускладнилися, не виконання умов договору, негативне ставлення до неї стали причиною її душевних страждань, порушення життєвих принципів. З посиланням на вимоги ст..24 Закону України „Про захист прав споживачів" просила стягнути на її користь моральну шкоду в сумі 30000 грн.
Відповідачка ФОП ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, хоча про час та місце розгляду рви повідомлялась належним чином, про що свідчить підпис її батька у зворотному поштовому відомщенні, яке було ним отримане за місцем проживання відповідачки. Про причину своєї неявки не повідомила, в звззяку з чим справа розглянута в її відсутності.
Заочним рішенням Київського районного суду м.Харкова від 29 липня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволений частково.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 сума заборгованості у розмірі 463404 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 140 грн.., а всього 463544., а також на користь держави судовий збір в сумі 1700 грн.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди - відмовлено.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 22 лимстопада 2011 року в заява ФОП ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишна без задоволення.
В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 просить рішення суду рішення суду скасувати і ухвалити пове рішення ,яким стягнути на користь позивачки суму боргу, як сплаченого авансу в розмірі 113000 грн., в задоволені інших вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не було враховано те, що між ними було укладено доповнення до договору, відповідно до яких вони дійшли згоди про зміну терміну поставки меблів з 01.03.2008 року на 23.09.2009 року, в зв'язку з чим відсутні підстави розраховувати розмір пені та штрафних санкцій з часу укладення договору. Крім того, безпідставно позивачкою визначений строк розрахунку пені та штрафних санкцій з 14.03.2007 року, тоді як договір було укладено 17.11.2008 року.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з?явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.І ст. 698 ЦК України, за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.
Із матеріалів справи вбачається, що 17 листопада 2007 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2. та ОСОБА_3 був укладений договір-замовлення № 1711-07.
Сторони домовились, що продавець - ФОП ОСОБА_2, продає замовнику -ОСОБА_3, а остання покупає спальню «Клеопатра», яка складається з шафи, ліжка, двох тумб, комоду та дзеркала.
Згідно п.4 договору сторони передбачили 100% передоплату у вигляді авансу, яка складала (113000 грн.) 22300 доларів США.
Позивачка внесла згідно товарного чеку № 1711 07 113000 грн.(а.с.6).
Відповідно до п.5.1 вищевказаного договору відповідачка зобов'язалась поставити на адресу позивачки товар у строк до 01 березня 2008 року. (а.с.5).
Згідно цього ж пунтку договору передбачено, що у випадку порушення строків поставки товару продавець виплачує пеню в розмірі 0,2 % від отриманого від замовника авансу за кожну прострочену добу. (а.с.5).
18.09.2009 року сторони уклали доповнення до вищевказаного договору, відповідно до умов якого домовились про зміну терміну поставки меблів на 23.09.2009 року (а.с.7).
Як встановлено судом і не оспорюється сторонами, в порушення умов п. 5.1. договору, відповідачка не поставила позивачці комплект меблів «Клеопатра» та не повернула гроші, отримані від позивачки.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрнутованого висновку стосовно того, що з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню сума внесеної передоплати в розмірі 113000 грн., а також передбачна договором пеня в розмірі 0,2 % отриманого авансу за кожну прострочену добу, а також індекс інфляції та 3% річних.
Однак, колегія суддів вважає, що розмір стягнення підлягає зміні.
Так, відповідно до доповнень до договору-замовлення № 1711-07 від 18.09.2009 року, сторони домовились про про зміну терміну поставки меблів на 23.09.2009 року (а.с.7).
Отже, колегія суддів вважає, що з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню пеня за період з 24.09.2009 р. по 14.04.2010 року -час пред'явлення позову в розмірі 0,2 %, що складає 45878 грн.
В судовому засіданні апеляційного суду позивачка підтвердила, що нею заявлені вимоги саме по 14.04.2010 року, тобто, на час пред'явлення позову до суду.
Крім того, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, з урахуванням індексу інфляції підлягає стягненню:
2009 рік:
вересень -базовий, жовтень: 113000 х 100,8% = 113904 -113000= 904 грн.; листопад 113000 х 100,9% = 114017 -113000 = 1017 грн.; грудень 113000 х 101,1 % = 114243 -113000 = 1243 грн.
2010 рік:
січень 113000 х 101,8% = 115034 -113000 = 2034 грн.; лютий 113000 х 101,9 % = 115147 -113000 = 2147 грн.; березень 113000 х 100,9% = 114017 -113000 = 1017 грн.; квітень -індекс інфляції не перевищував 100%.
Отже, з урахуванням індексу інфляції сума заборгованості складає 113000 грн. + 3164 грн. (сума індексації за 2009 рік) + 5198 грн. (сума індексації за 2010 рік) = 121362 грн.
Крім того, 3% річних за період з 24.09.2009 р. по 14.04.2010 р. склалає 1977,5 грн.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що загальна сума стягнення складає 169217 грн. 50 коп. ( 121362 грн. + 45878 грн. +1977,5 грн.).
Рішення суду в частині відмови в позові про стягнення моральної шкоди не оскаржувалось і апеляційною інстанцією не переглядалось.
На підставі наведеного та керуючись п.2 ч.1 ст.307, 313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.
Заочне рішення Київського районного суду м.Харкова від 29 липня 2010 року змінити і зменшити розмір стягненя з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на корсить ОСОБА_3 суми заборгованості з 463404 грн. до 169217 грн. 50 коп. (ста шести десяти девяти тис.двохсот сімнадцяти грн.. 50 коп.).
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
судді