АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Справа № 2-5164/11 Головуючий 1 ін. -Єрмак Н.В.
Провадження № 22-ц-2090/48/12
Категорія: стягнення аліментів Доповідач -Коваленко І.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого -Коваленко І.П
суддів -Коровіна С.Г., Довгаль Г.П.
при секретарі -Щегельському Д.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Московського районного суду м.Харкова від 02 серпня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину,
В С Т А Н О В И Л А :
В вересні 2008 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину.
В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13.04.2001 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти в розмірі 300 грн. щомісячно на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
На теперішній час ця сума є недостатньою для утримання дитини, у зв'язку з чим просила збільшити розмір аліментів до 2500 грн. щомісячно.
Крім того, дочка страждає тяжким захворюванням, у зв'язку з чим просила стягнути з відповідача на її користь ? частину додаткових витрат на дитину в розмірі 73019,50 грн., а також судові витрати.
Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 03.08.2010 року позов ОСОБА_2 було задоволено частково.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 21.04.2011 року заочне рішення за заявою відповідача було скасовано.
При новому розгляді позивачка підтримала позов і просила його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заперечення проти позову, в яких просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що крім неповнолітньої ОСОБА_6 він має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Станом на 01.05.2009 року його заробітна плата складала 750 грн. Також зазначив, що в період з 2005 року по 2009 рік ним надавалася допомога позивачці на оздоровлення дитини в сумі 16537 три.
Крім того, в своїх запереченнях відповідач посилався на те, що в період з квітня 2001 року по липень 2008 року придбавав для дитини продукти харчування на загальну суму 26400 грн., ліки на суму 2500 грн.; його витрати на масажі дитини склали 4 500 грн. Таким чином, крім аліментів за період з 2001 року по 2004 рік ним було витрачено 47150 грн.
Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити в його задоволенні.
Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, справа розглянута в його відсутності.
Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 02 серпня 2011 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на дочку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 8634 ( вісім тисяч шістьсот тридцять чотири ) гривні 68 коп.
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 257 грн. 24 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду змінити та збільшити розмір аліментів на суму 2500 грн., а додаткові витрати в сумі 673019,50 грн., посилаючись на те, що судом не було враховано її матеріальне становище та матеріальне становище відповідача, який має достатній дохід, нерухомість та декілька автомобілів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і відмовити позивачці в позові, посилаючись на те, що він надавав допомогу на утримання дитини, однак, рішення суду було ухвалено у його відсутність і він був позбавлений можливості надати певні докази.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з?явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково.
При цьому колегія судів виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст..185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Як встановлено судом і не оспорюється сторонами, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_6 страждає захворюванням ДЦП.
В зв'язку з цим позивачкою були понесені додаткові витрати на дитину.
Згідно медичного висновку № 115 від 10.01.2008 року ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, страждає захворюванням ДЦП, у зв'язку з чим отримувала освіту в комплексі «Малятко», вартість якого за період з жовтня 2006 року по травень 2007 року складала 1972 грн., в 2008 році - 1500 грн., а всього 3472 грн.
Крім того, ОСОБА_6 потребує санаторно-курортного лікування, вартість якого складала: в 2005 році - санаторій «Хаджибей»2500 грн., в 2006 році - санаторій «Хаджибей»- 4080 грн., в 2006 році санаторій «Євпаторійський»- 7491,40 грн., в 2007 році - санаторій «Ялинка»-336 грн., в 2007 році санаторій «Орльонок»- 300 грн., в 2008 році санаторій «Євпаторійський»- 596,40 грн., в 2008 році санаторій «Аква» - 864,00 грн., в 2009 році санаторій «Євпаторійський»- 789,60 грн., в 2009 році - санаторій «Хаджибей»- 3300 грн., в 2010 році - санаторій «Хаджибей»- 3500 грн., в 2010 році - санаторій «Євпаторійський»- 789,60 грн., а всього на суму 24547 грн. На проїзд до санаторіїв позивачкою витрачено - до Одеси 24 рази по 90 грн., до Сімферополю - 20 разів по 75 грн., а всього 3660 грн.
За станом здоров'я ОСОБА_6 в 2006 році та 2007 році перенесла 2 медичні операції, вартість яких складала 5500 грн.
Крім того, позивачкою на придбання ліків витрачено: на придбання медичного препарату «когетум»- 4760 грн., «Доктор Нона»- 5168 грн., інші ліки - на загальну суму 2600 грн., а всього на суму 12528 грн., що підтверджується квитанціями.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що позивачкою було понесено додаткових витрат на дитину на загальну суму 49707 грн.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що відповідач повинен прийняти рівну участь в зазначених витратах, в сумі 24853,5 грн. (49707 грн.: 2).
Доводи відповідача стосовно того, що ним за період з 2002 по 2009 р.р. було додатково, крім аліментів, перераховано на адресу позивачці грошових коштів на суму 16218, 82 грн., колегією суддів не приймаються, оскільки спростовуються наданою в судовому засіданні апеляційної інстанції довідкою від 13.01.2012 р. державного виконавця Московського ВДВС Харківського міського управління юстиції, з якої вбачається, що квитанції, на які посилається відповідача щодо участі у додаткових витратах на дитину, відповідачем надавались до ВДВС в якості підтвердження оплати заборгованості по аліментах.
Що стосується витрат позивача на ремонт в кімнаті дитини в розмірі 31657,55 грн., на дитячий одяг на суму 10637 грн., постільну білизну на суму 1300 грн., стіл-трансформер 1720 грн., стілець-крісло 1270 грн., тренажер вартістю 14 00 грн., комп'ютер та принтер на суму 6350 грн., диван-кровать на суму 8200 грн. , книги на суму 1264 грн., бісер на суму 630 грн., на посилене харчування, масаж дитині, придбання ліків компанії „LS", центра ННПТЦО, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що позивачка беззаперечних доказів понесення цих витрат не надала, т.я. із наданих квитанцій про придбання одягу для дитини, книг, столу та стільця не вбачається, що ці речі були придбані саме нею. (а.с.154-178).
Докази стосовно придбання ліків компанії „LS", центра ННПТЦО взагалі відсутні.
Що стосується доводів позивачки про збільшення розміру стягнутих аліментів з 300 грн. до 1500 грн. щомісячно, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції також дійшов обґрунтованого висновку про відмову в цій частині.
Так, відповідно до вимог ч.1 ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Із матеріалів справи вбачається, що постановою Московського районного суду м. Харкова від 13.04.2001 року з відповідача на корись позивачки стягнуті аліменти на утримання ОСОБА_6 у розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 05.04.2001 року. (а.с. 6).
Згідно довідки КП «ВТП «Вода»№ 08.10.2007 року позивачка працює на посаді контролера та за період з січня 2007 року по вересень 2007 року отримала дохід в розмірі 4964,37грн. (а.с.13).
Відповідно до довідки ТОВ „Сан-Сервіс" заробітна плата ОСОБА_3 станом на 01.05.2009 р. складала 750 грн. (а.с.45).
Згідно довідок ТОВ „Сан-Сервіс" від 29.07.2011 р. за період з 01 січня по 31 грудня 2010 року ОСОБА_3 отримав 11388 грн., за період з 01 січня по 31 грудня 2008 року -18018,53 грн., за період з 01 січня по 31 грудня 2009 року -10810,93 грн. (а.с.296,297,298).
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що на утриманні ОСОБА_3 знаходиться син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.49).
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що підстав для збільшення розміру аліментів немає, оскільки доказів зміни матеріального становища ОСОБА_3 ОСОБА_2 не надано.
Доводи ОСОБА_2 стосовно того, що відповідач має достатній дохід, нерухомість та декілька автомобілів обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції і не приймаються колегією суддів, оскільки доказів того, що відповідач має значно більший дохід ніж вказано в довідках, нею, відповідно до вимог ст..60 ЦПК України не надано.
На підставі наведеного та керуючись п.3 ч.1 ст.307, 313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Московського районного суду м.Харкова від 02 серпня 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 додаткових витрат на дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, змінити і збільшити розмір стягнення з 8634 грн. 68 коп. до 16218,82 грн.(шістнадцяти тис. двісті вісімнадцяти грн.. 82 коп.).
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
судді