Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-1094/09/2770

07.09.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Куліш Г.Е.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівер"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 11.01.11;

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя- ОСОБА_1, довіреність № 8540/10 від 15.12.10;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівер" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Майсак О.І. ) від 27.08.09 у справі № 2а-1094/09/2770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівер" (Правди, 10,Севастополь,99014)

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя (вул. 7 Листопада, 3,Севастополь,99042)

про визнання протиправними та відміну податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнівер" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя про визнання протиправними та відміну податкових повідомлень -рішень від 10.12.2008 № 0001571503/312, від 11.02.2009 № 0001571503/1/312, від 17.04.2009 № 0001571503/2/312 про начислення зобов'язань з основного платежу у розмірі 10769,60 гривень, а також 5384,80 -фінансових санкції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 27.08.2009 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівер" до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнівер" звернулось до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 27.08.2009 , постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши доповідь головуючого щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення у справі, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками ДПІ у Балаклавському районі м. Сімферополя була проведена невиїзна документальна перевірка правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної форми власності за період 2006-2008 роки.

За результатами перевірки 02.02.2008 складено акт №136/269/15-335/32747791 про порушення позивачем вимог статті 7 Закону України "Про плату за землю", статті 21 Закону України "Про оренду землі", що полягає у обчисленні орендної плати за землю без врахування нової, порівняно з тією, що існувала на момент укладення договору оренди, грошової оцінки земель, введеної в дію рішенням Севастопольської міської Ради від 19.10.2005 №4046; порушення призвело до заниження податкового зобов'язання з орендної плати за землю за 2006-2008 роки на суму 10769,60,46 грн.

На підставі цього акту камеральної перевірки від 02.12.2008 за питаннями сплати до бюджету орендної плати за землю у період з 01.01.2006 по 01.11.2008 , відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.12.2008 № 0001571503/312, від 11.02.2009 № 0001571503/1/312, від 17.04.2009 № 0001571503/2/312 про начислення зобов'язань з основного платежу у розмірі 10769,60 грн., а також 5384,80 грн. фінансових санкцій

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення у адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації України.

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 24.06.2009 за вих. №5918/6/25-0215 скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення без змін (а.с.17-18). У зазначеному рішенні було зазначено, що податкове повідомлення -рішення подальшому адміністративному оскарженню не підлягає. З метою доведення до платника податків нового строку сплати сум податкових зобов'язань позивачу направлені податкові повідомлення-рішення №0001571503/1/312 від 11.02.2009, №0001571503/2/312 від 17.04.2009.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності прийнятих відповідачем повідомлень - рішень від 10.12.2008№ 0001571503/312, від 11.02.2009№ 0001571503/1/312, від 17.04.2009 № 0001571503/2/312, від 06.07.2009 № 0001571503/3 про начислення зобов'язань з основного платежу у розмірі 10769,60 грн., а також 5384,80 грн. фінансових санкцій.

З таким висновком не погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 2 Закону України "Про плату за землю" визначає: використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні , у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар (стаття 5 Закону України "Про плату за землю").

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про плату за землю"підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (стаття 14 Закону України "Про оренду землі").

На виконання статті 14 Закону України "Про оренду землі" постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220 затверджено Типову форму договору оренди землі, пунктом 13 якої визначено, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Судом першої інстанції встановлено, що між Севастопольською міською радою (Орендодавець) та позивачем (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,063 га за адресою: вул. Калича, 13 в м. Севастополі для реконструкції споруди у готельний комплекс та віднесення земельної ділянки до категорії земель житлової та громадської забудови, який зареєстровано 17.06.2005 року за № 268.

Пунктом 4.1 зазначеного договору передбачено, що річна орендна плата за користування земельною ділянкою установлюється відповідно до Методики визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди (затверджено рішенням Севастопольської міської Ради від 14.10.2003 №1348) у розмірі 1,5 % від грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 4.7 договору оренди землі від 17.06.2005 №268 передбачено, що розмір орендної плати переглядається у випадках, зокрема, зміни розмірів земельного податку, збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у тому числі внаслідок інфляції та індексації.

За правилом частини першої статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Статтею 27 Закону України "Про плату землю" контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку , а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

В акті перевірки №136/269/15-335/32747791 від 02.02.2008 в обґрунтування його висновку міститься посилання на рішення Севастопольської міської Ради від 19.10.2005 №4046 "Про введення в дію нормативної грошової оцінки земель Севастополя в адміністративних межах міста", яким з 1 січня 2006 року у місті Севастополі введено нову, порівняно з існуючої раніше, нормативну грошову оцінку земель.

Крім того, у вказаному акті перевірки міститься посилання відповідача на виписку з технічної документації нормативної грошової оцінки Головного управління Держкомзему у м. Севастополі від 27.02.2006 №2817/1 станом на 01.01.2006.

Матеріалами справи встановлено, що постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011 у справі № 2а-2598/09/2770 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівер"до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя, Головного управління Держкомзему у м. Севастополі, за участю третьої особи -Севастопольської міської ради, про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії позовні вимоги задоволені частково (а.с. 117-120).

Визнано протиправними дії Головного управління Держкомзему у м. Севастополі по наданню ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із зазначенням коефіцієнту Км2 у розмірі 2,01 до 97 економіко-планувальної зони. Обставини, встановлені судовим рішенням стосуються відомостей, а саме розміру коефіцієнту зазначеному у витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 2817/1 від 27.02.2006 року.

Вказаною постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду встановлено, що відповідно до технічної документації "Проведення нормативної грошової оцінки земель станом на 01.01.2004 року", виконаної Київським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "ДІПРОМІСТО", та затвердженої рішенням Севастопольської міської ради від 19.10.2005 року № 4046, до 97 економіко-планувальної зони, до якої відноситься земля позивача, повинен застосовуватися коефіцієнт Км2 у розмірі 1,58.

При розгляді справі № 2а-2598/09/2770 у суді першої інстанції, також встановлено, що вказана нормативна грошова оцінка у печатному вигляді відрізняється від електронного (цифрового), який застосовується у роботі Головного управління Держкомзему в м. Севастополі та в якому до даної економіко-планувальної зони застосований коефіцієнт Км2 у розмірі 2,01. На підставі встановлених розбіжностей у зв'язку з технічною помилкою, 24.01.2007 року Київським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "ДІПРОМІСТО"на адресу Головного управління Держкомзему в м. Севастополі надіслано грошову оцінку земель міста Севастополя у новій печатній редакції (екземпляр № 5), яку приведено у відповідність до даних програмного комплексу та з якої вбачається, що до 97 економіко-планувальної зони повинен застосовуватися коефіцієнт Км2 у розмірі 2,01.

Але судовою колегією зазначено, що вищевказана помилка (розбіжність) не була виправлена у порядку, способом та на підставі встановлених законом, оскільки Севастопольською міською радою не приймалось відповідне рішення стосовно цього питання.

Рішення Севастопольської міської ради від 19.10.2005 року № 4046 є нормативно-правовим актом, вказаним рішенням до 97 економіко-планувальної зони встановлений коефіцієнт Км2 у розмірі 1,58, відповідні зміни до цього рішення Севастопольською міською радою не вносилися, тому Головне управління Держкомзему у м. Севастополі не мало правових підстав до направлення до ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із зазначенням коефіцієнту Км2 у розмірі 2,01 до економіко-планувальної зони, що не відповідає положенням технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що була затверджена рішенням Севастопольської міської ради.

Згідно з ч. 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, судова колегія вважає що розрахунок суми орендної плати Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі м. Севастополя на підставі відомостей з витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 2817/1 від 27.02.2006 року, наданої Головним управління Держкомзему в м. Севастополі, є таким, що не відповідає положенням технічної документації з нормативної грошової оцінки, що була затверджена рішенням Севастопольської міської ради та є протиправним.

Аналізуючи фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, а вимоги позивача є правомірними і тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись статтями 195, 196, 202, п. 3 частини першої статті 198, п.3 частини першої статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівер" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 27.08.2009 року у справі № 2а-1094/09/2770 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівер" до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя про визнання протиправними та податкових повідомлень -рішень задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення № 0001571503/312 від 10.12.2008, № 0001571503/1/312 від 11.02.2009, № 0001571503/2/312 від 17.04.2009 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Юнівер" (ідентифікаційний код 32744791) податкового зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 16154,40 грн., у тому числі 10769,60 грн. -основний платіж, 5384,80 -фінансових санкції.

Стягнути з Державного бюджету Ленінського району України (розрахунковий рахунок №31113095700007, ідентифікаційний код 24035598, код платежу 22090200 , банк платника Головне управління державного казначейства України у м. Севастополі, МФО 82450) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівер" (вул. Правди, 10, м. Севастополь, 99014, ідентифікаційний код 32744791) судовий збір у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 вересня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук