АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Справа № 2-4529/2011 р.
Провадження № 22ц/2090/480/2012 р. Головуючий 1 інстанції: Харченко А.М.
Категорія: поділ майна Доповідач: Овсяннікова А.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Овсяннікової А.І.,
суддів: - Бездітко В.М., Сащенко І.С.
при секретарі - Москаленко Є.А. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 30 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільної сумісної власності, визначення порядку користування квартирою,-
в с т а н о в и л а:
У червні 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про виділ частки квартири.
В обґрунтування позову ОСОБА_3 вказала, що їй та її синові ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить двокімнатна квартира АДРЕСА_1.
Вищевказана квартира складається з двох кімнат загальною площею 27,4 м.кв.: одна кімната площею -10,4 м.кв., інша -17,00 м.кв.; кухні площею 5,4 м.кв., ванної кімнати площею 2,2 м.кв.; вбиральні площею 1,1 м.кв.; коридору площею 6,5 м.кв. та вбудованої шафи площею 1,2 м.кв.
В подальшому ОСОБА_3 уточнила свої позовні вимоги і просила провести реальний розподіл квартири та відповідно до усної домовленості з відповідачем визнати за нею право власності на 62/100 частки цієї квартири; визнати за ОСОБА_4 право власності на 38/100 частки цієї квартири; виділити їй в користування житлову кімнату площею 17,00 м.кв., яка складає 62/100 часток; виділити ОСОБА_4 у користування житлову кімнату площею 10,4 м.кв., яка складає 38/100 часток; в спільному користуванні залишити інші приміщення.
Посилається на те, що саме такий порядок користування фактично склався між ними; такі кімнати вони і займають.
Відповідач позов не визнав. Зазначив, що дійсно ОСОБА_3 користується кімнатою площею 17,00 м.кв., а він користується кімнатою площею -10,4 м.кв. Але вказав, що ніяких домовленостей про зміну часток між ним та ОСОБА_3 -не було. Просив відмовити в повному обсязі в позові ОСОБА_3
Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 30 листопада 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частину двокімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_1 в порядку поділу спільної сумісної власності.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на ? частину двокімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_1 в порядку поділу спільної сумісної власності.
Виділено в користування ОСОБА_3 кімнату жилою площею 17,00 м. кв. в квартири АДРЕСА_1.
Виділено в користування ОСОБА_3. кімнату жилою площею 10,4 м. кв. в квартири АДРЕСА_1.
Кухню площею 5,4 м.кв., коридор площею 6,5 м.кв., ванну кімнату площею 2,2 м.кв., вбиральню площею 1,1 м.кв, вбудовані шафи площею 1,2 м.кв. залишити в загальному користуванні.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити рішення суду першої інстанції та задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. Визнати за нею право власності на 62/100 часток спірної квартири, за ОСОБА_4 38/100 часток, посилаючись на те , що між нею та ОСОБА_4 існує усна домовленість про те, що вона користується кімнатою, площею 17,00 м.кв., яка і складає 62/100 частки, а ОСОБА_4 користується кімнатою, площею 10,4 м.кв., яка складає 38/100 часток, інші приміщення залишити у сумісному користуванні.
Оскільки їм виділені ці кімнати, то, відповідно, слід перерозподілити ідеальні частки.
Колегія суддів, вислухавши суддю -доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності згідно приватизації належить двокімнатна квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду від 07 квітня 1995 року за реєстраційним номером № 5-95-53397 (а.с. 8).
Відповідно до вимог ч.2 ст.. 372 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Визнаючи за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності по ? частини спірної квартири суд першої інстанції обґрунтовано виходив з цих вимог закону.
Квартира належить сторонам згідно приватизації, а тому їх частки є рівними.
Що стосується питання поділу квартири, то рішення в цій частині також є законним та обґрунтованим.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами спірна квартира складається з двох кімнат площею: 17,00 м.кв. та 10,4 м.кв. Самі сторони не заперечували , що фактично ОСОБА_3 користується кімнатою площа якої складає -17,00 м.кв., а ОСОБА_4 користується кімнатою площа якої -10,4 м.кв.
Відповідно до технічної характеристики та плану квартири кімната 17,00 м.кв. має балкон площею 3,20 м.кв., квартира має роздільні санвузли, кухню площею 5,4 м.кв.(а.с.6-7).
Визначаючи порядок користування квартирою та виділяючи ОСОБА_3 кімнату площею 17,00 м.кв., ОСОБА_4 -кімнату площею 10,4 м.кв. суд першої інстанції обґрунтовано виходив з фактичного користування сторін цими кімнатами.
Посилання апелянта на те , що ОСОБА_4 в даній квартирі фактично не мешкає з 1994 року, не сплачує комунальні послуги та не приймає участі у витратах на управління та збереження спільного майна, колегією суду не приймаються, оскільки це не має значення при вирішення заявлених позовних вимог.
Що стосується доводів скарги про необхідність перерозподілу ідеальних часток, виходячи з площі виділеного кожному житла, то вони судовою колегією також не приймаються.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок»від 04 жовтня 1991 року з наступними змінами, при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Перерозподіл ідеальних часток проводиться у випадку можливого реального розподілу житла.
У даному випадку неможливо провести такий розподіл, отже, і підстав для перерозподілу ідеальних часток немає.
Рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 313, 315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 -відхилити.
Рішення Московського районного суду міста Харкова від 30 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді:
Справа № 2-4529/2011 р.
Провадження № 22ц/2090/480/2012 р. Головуючий 1 інстанції: Харченко А.М.
Категорія: поділ майна Доповідач: Овсяннікова А.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Овсяннікової А.І.,
суддів: - Бездітко В.М., Сащенко І.С.
при секретарі - Москаленко Є.А. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 30 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільної сумісної власності, визначення порядку користування квартирою,-
в с т а н о в и л а:
Для написання мотивувальної частини судового рішення потрібен певний час.
Вступна та резолютивна частина проголошується згідно ст. 209 ЦПК України.
Колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 -відхилити.
Рішення Московського районного суду міста Харкова від 30 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді: