АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Справа № 2-4095/11 р. Головуючий 1 ін. -Грищенко І.О. Провадження № 22-ц-/2090/3046/12

Категорія: право власності Доповідач - Коваленко І.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -Коваленко І.П

суддів -Овсяннікової А.І., Сащенко І.С.

при секретарі -Щегельському Д.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 17 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Харківська міська рада Харківської області, Інспекція державного архітектурно- будівельного контролю у Харківській області, про усунення перешкод в користуванні, знесення самовільної будівлі,

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні, знесення самовільної будівлі.

В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що вона є власником 68/100 часток житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Власником 32/100 часток цього житлового будинку є відповідач, яка без будь-якого погодження з нею, без отримання дозвільних документів зруйнувала частину домоволодіння, яке було у спільній частковій власності та самочинно, із проведенням захоплення земельної ділянки, без розроблення проекту, з порушенням будівельних норм та правил збудувала двоповерхову будівлю. Внаслідок побудови двоповерхової будівлі на належній їй земельній ділянці, порушені її права, як користувача земельною ділянкою. З метою захисту порушених прав звернулася до суду з даним позовом .

Представник позивача ОСОБА_3- ОСОБА_4, підтримав позовні вимоги свого довірителя та просив їх задовольнити з підстав, наведених в їх обгрунтування.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник, позовні вимоги позивача не визнали та заперечували проти їх задоволення. В обгрунтування своєї позиції зазначали, що з боку відповідача не мало місце самочинне будівництво, тому що було лише добудовано на належній їй половині будинку другий поверх. Такі роботи було проведено виключно з метою збереження та укріплення житлового будинку від руйнування. Позивачеві було направлено пропозиції щодо реконструкції належного їй домоволодіння, однак відповідь не отримано. Крім того, позивач протягом останніх десяти років у домоволодінні не проживала, за домоволодінням не стежила, а тому відповідач вважає, що мала право здійснити будівельні роботи та збудувати відокремлений житловий будинок. Стверджували, що дії відповідача ніяким чином не призвели до порушення прав позивача.

За клопотанням представника позивача до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено Харківську міську раду Харківської області та Інспекцію державного архітектурно- будівельного контролю у Харківській області.

Представник третьої особи - Харківської міської ради, надав письмові пояснення, в яких зазначив правові норми, які на його думку регулюють питання проведення будівництва та використання земельної ділянки, просив суд прийняти законне та обґрунтоване рішення, розгляд справи проводити за відсутності представника Харківської міської ради.

Представник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області пояснив, що ОСОБА_2 здійснено самочинне будівництво двоповерхової будівлі. Закінчений будівництвом об»єкт інспекцією, як єдиним органом державної влади, що уповноважений приймати в експлуатацію закінчені будівництвом об»єкти, не приймався. Інформація про наявність у відповідача дозвільних документів на право виконання будівельних робіт відсутня. Крім того, надав письмові пояснення, в яких вказав, що відповідачем при проведенні будівельних робіт із будівництва двоповерхової будівлі по АДРЕСА_1 допущені істотні порушення будівельних норм і правил, а тому подальше використання об'єкту самочинного будівництва є небезпечним та може завдати шкоди охоронюваним законом правам та інтересам третіх осіб. На підставі цього зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_3 є законними, а тому підлягають задоволенню.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 17 лютого 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні, знесення самовільної будівлі - задоволені.

Зобов'язано ОСОБА_2 знести самочинно збудовану двоповерхову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати по оплаті державного мита в сумі 8,50 грн. та витрати по оплаті інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00 грн., витрати по оплаті за проведення судової експертизи в сумі 3 048,50 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в позові посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та на невідповідність висновків суду фактичним обставинам по справі.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частиною 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно вимог ч. 1 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Із матеріалів справи вбачається, що що позивачу ОСОБА_3 на підставі договору міни від 07.11.2002 року на праві приватної власності належить 68/100 часток житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1.

Відповідачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтво про право на спадщину від 03.10.1985 року , виданого Шостою Харківською державною нотаріальною конторою , на праві власності належать 32/100 частки цього житлового : будинку.

Відповідачка самовідно побудувала на спірній земельній ділянці двоповерхову будівлю.

Із листа Управління містобудування та архітектури Харківської міської ради від 17.03.2011 № П-10-4606/1-11-08-39 вбачається, що будь-яка документація з питання будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 не розглядалась та не погоджувалась. Дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 не надавався, об'єкт в експлуатацію у встановленому законодавством порядку не приймався.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 7559 від12.10.2011 року , порядок виконання робіт з будівництва двоповерхової будівлі по АДРЕСА_1, враховуючи відсутність у підрядника будь-якої проектної, узгоджувальної документації та дозволів - не дотримано, в цілому реконструкція будинку по АДРЕСА_1 не відповідає вимогам державних будівельних норм та правил.

Крім того, із вищевказаного висновку експертизи вбачається, що проведені будівельні роботи з будівництва двоповерхової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, вплинули на стан несучих конструкцій частини житлового будинку, реконструкція якої не здійснювалася, та можуть призвести як до збільшення ступеню його аварійності, так і до руйнування будинку в цілому. (а.с.34-77).

В судовому засіданні суду першої інстанції експерт пояснила, що частина двоповерхової будівлі по АДРЕСА_1 розташована на частині земельної ділянки, на якій раніше було розташовано частину будинку, реконструкція якої не здійснювалася.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що двоповерхова будівля, яка є самочинним будівництвом, розташована на частині земельної ділянки, на якій розташовувалася належна позивачу на праві власності частина житлового будинку, в зв'язку з чим позивачка позбавлена можливості відновити частину належного їй будинку, оскільки земельна ділянка, на якій розташовувалася частина її будинку самовільно, без будь-якого погодження з нею, зайнята самочинно збудованою відповідачем двоповерховою будівлею; відповідачем збудовано об'єкт самочинного будівництва впритул до зруйнованої стіни частини домоволодіння позивача, всі стічні води потрапляють на житловий будинок та, враховуючи знесення відповідачем стіни, безпосередньо до будинку, а також на земельну ділянку позивача.

В судовому засіданні суду першої інстанції судовий експерт ХНДІСЕ ім. проф. М.С. Бокаріуса пояснила про відсутність можливості приведення домоволодіння у первісний стан та зазначала, що для приведення домоволодіння по АДРЕСА_1 у первісний стан необхідно провести демонтаж побудованої двоповерхової будівлі та відновлення зв'язків цієї частини будівлі з частиною яку не було реконструйовано.

Доводи відповідачки стосовно того, що побудована нею двоповерхова будівля відповідає всім необхідним нормам та правилам, що підтверджується технічним висновком Товариства з обмеженою відповідальністю «Творческая архитектурная мастерская «АРДИ-КОНТУР»від 2012 року, обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції та не приймаються колегією суддів.

Так, згідно ч.ч. 1,4 і 5 ст. 24 Закону України»Про планування і забудову територій»фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегуванні їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.

Статтею 29 цього Закону визначено, що дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволі, надається на підставі проектної документації, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Судом встановлено і не оспорюється відповідачкою ОСОБА_2, що нею без отримання відповідних дозволів, без згоди інших співвласників будинку та без належно затвердженого проекту здійснено будівництво спірної будівлі.

Основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначені постановою Кабінету Міністрів України № 1243 від 22 вересня 2004 року «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».

Наданий відповідачкою висновок спеціаліста був складений щодо встановлення технічного стану конструкцій будівель й не підтверджує відповідність збудованого будинку санітарним та будівельним нормам.

Не приймаються і посилання ОСОБА_2 стосовно того, що їй відомо, що особисто позивачка ОСОБА_3 з даним позовом до суду не зверталась, оскільки будь-яких заяв від позивачки стосовно того, що вона відзиває свій позов або відмовляється від нього до суду не надходило.

Навпаки, до апеляційного суду Харківської області надійшла телеграма від ОСОБА_3 в якій вона повідомила, що підтримує свій позов в повному обсязі, апеляційну скаргу ОСОБА_2 не визнає та просила розглядати справу у її відсутності за участю її представника ОСОБА_4 Власноручний підпис ОСОБА_3 підтверджений опертором ОСОБА_5.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись п.1ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. .

Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 17 лютого 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

судді