АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Справа № 2-1256/11 Головуючий 1 ін. -Тімонова В.М.
провадження № 22-ц-2090/704/12 Доповідач -Коваленко І.П.
Категорія: трудові
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого -Коваленко І.П
суддів -Коровіна С.Г., Довгаль Г.П.
при секретарі -Щегельському Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові справу за апеляційною скаргою Державного підприємства „Балаклійський ремонтний завод" на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 05 грудня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Балаклійський ремонтний завод», за участю третьої особи - ОСОБА_3 про визнання незаконними наказів про звільнення, про визнання незаконним наказу про внесення змін до штатного розкладу, поновлення на посаді, зобов»язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
В жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Балаклійський ремонтний завод», третя особа - ОСОБА_3 про визнання незаконними наказів про звільнення, про визнання незаконним наказу про внесення змін до штатного розкладу, поновлення на посаді, зобов»язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що підставою для його звільнення зазначено порушення вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель», а саме те, що посадовими особами підприємства було здійснено закупівлю товарно-матеріальних цінностей без відображення у плані річних закупівель та без застосування встановлених процедур, проте до укладання договорів він не має ніякого відношення, так як вони підписані 19 квітня 2011 року директором підприємства особисто.
В процесі розгляду справи збільшив свої вимоги і подав уточнені вимоги, в яких, крім зазначених у первісному позові, просив визнати незаконним пункт 6 наказу № 227 ВК від 09 листопада 2011 року про зміну підстав його звільнення на пункт 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов»язків, визнати незаконним пункт 1 наказу № 213 ВК від 21 жовтня 2011 року про внесення змін до штатного розпису підприємства з виключенням посади головного інженера -заступника директора з 21 жовтня 2011 року, постановити окрему ухвалу щодо службового підроблення документів та грубого порушення трудового законодавства керівництвом підприємства.
При цьому посилався на те, що про існування наказу від 09 листопада 2011 року про зміну підстав його звільнення за п.З ст. 40 КЗпП України дізнався лише 28 листопада 201 року із залучених до матеріалів справи документів. Крім того, представник відповідача та третя особа, яка підписала наказ 09 листопада 2011 року, в судовому засіданні11 листопада заперечували проти визнання незаконним наказу про звільнення від 20 жовтня 2011 року, жодного разу не згадали про відсутність одного наказу і про існування іншого.
.
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 28 листопада 2011 року накази про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності були скасовані.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на законність дій державного підприємства «Балаклійський ремонтний завод» при звільненні позивача із займаної посади.
Третя особа - тимчасово виконуючий обов»язки директора ОСОБА_3 також заперечував проти задоволення позову, вважаючи свої дії при звільненні ОСОБА_2 законними і обгрунтованими.
Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 05 грудня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволений частково.
Визнаний незаконним пункт 6 наказу № 227 ВК від 09 листопада 2011 року про звільнення ОСОБА_2 головного інженера-заступника директора за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов»язків за п.З ст. 40 КЗпП України.
Поновилено ОСОБА_2 на роботі на посаді головного інженера -заступника директора Державного підприємства «Балаклійський ремонтний завод»з 20 жовтня 2011 року.
Стягнуто з державного підприємства «Балаклійський ремонтний завод»на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 11 095,26 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати в межах місячного платежу в розмірі 10 086,52 грн. визнано таким, що підлягає негайному виконанню.
В задоволенні інших вимог ОСОБА_2 - відмовлено.
Стягнуто з державного підприємства «Балаклійський ремонтний завод»на користь держави судовий збір в розмірі 470,50 грн.
В апеляційній скарзі представник державного підприємства «Балаклійський ремонтний завод»просить рішення суду змінити і скасувати в частині задоволення вимог ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в позові в цій частині відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесульного права.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п. З ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Із матеріалів справи вбачається, що наказом № 1ВК від 08 січня 2009 року ОСОБА_2 з 01 січня 2009 року був переведений на посаду головного інженера-заступника директора державного підприємства «Балаклійський ремонтний завод» (а.с. 7).
Наказом № 210 ВК від 20 жовтня 2011 року ОСОБА_2, головного інженера - заступника директора ДП «БРЗ»звільнено з 20 жовтня 2011 року за одноразове грубе порушення трудових обов»язків за п.1 ст. 41 Кодексу законів про працю України.(а.с.4).
Зазначений наказ був доведений до ОСОБА_2 20 жовтня 2011 року.
27 жовтня 20011 року позивач подав позов про визнання наказу про звільнення від 20 жовтня 2011 року незаконним та про поновлення на роботі.
28 листопада 2011 року під час розгляду справи по суті суду першої інстанції було надано наказ № 227 ВК від 09 листопада 2011 року, де в пункті 6 зазначено, що в зв»язку з неправильною юридичною кваліфікацією діянь ОСОБА_2 у наказі директора Державного підприємства «Балаклійський ремонтний завод»від 20 жовтня № 210 ВК:
скасувати наказ директора ДП «Балаклійський ремонтний завод»від 20 жовтня № 210 ВК;
ОСОБА_2 головного інженера - заступника директора звільнити 20 жовтня 2011 року за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов»язків, п.З ст. 40 КЗпП України (а.с. 113).
Підставою для звільнення зазначено - подання заступника військового прокурора Харківського гарнізону від 28 вересня 2011 року, наказ директора ДП «БРЗ»від 01 липня 2011 року № 129 ВК; наказ директора ДП «БРЗ»від 19 липня 2011 року № 84.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно витягу з наказу № 129 ВК від 01 липня 2011 року ОСОБА_2 за службову недбалість в організації роботи комітету з конкурсних торгів було оголошено догану ( а.с.90).
19 липня 2011 року наказом № 84 за безвідповідальне ставлення до виконання посадових обов»язків позивачу також було оголошено догану. ( а.с.91).
В судовому засіданні апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 28.11.2011 року був задоволений позов ОСОБА_2 про скасування двох дисциплінарних стягнень, які були до нього застосовані. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 17.01.2012 року вищевказане рішення суду залишено без зміни.
Представник заводу в судовому засіданні не заперечувала, що вищевказаним рішенням суду скасовані дисциплінарні стягнення, які стали підставою для звільнення позивача за п.3 ст.40 КЗпП України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Що стосується доводів апеляційної скарги в частині безпідставного стягнення з заводу на користь позивача моральної шкоди в сумі 5000 грн., то колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення в цій частині також не має, оскільки, як вбачається із копії виписки по рахунку позивача 06 та 07.12.2011 року відповідачем позивачу були виплачені усі нараховані рішенням суду суми.
Ці обставини в судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердила представник відповідача.
Обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції і не приймаються колегією суддів доводи відповідача в частині дійсності наказу № 210 ВК про звільнення ОСОБА_2 за одноразове грубе порушення трудових обов»язків за п.1 ст. 41 КЗпП України, оскільки наказом № 227 від 09 листопада 2011 року, в зв»язку з неправильною юридичною кваліфікацією діянь ОСОБА_2 скасовано наказ від 20 жовтня № 210 ВК і ОСОБА_2 звільнено 20 жовтня 2011 року за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов»язків, п.З ст. 40 КЗпП України (а.с. 113), тобто, самим підприємством цей наказ був скасований.
В іншій частині рішення суду не оскаржувалось і апеляційною інстанцією не переглядалось.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державного підприємства „Балаклійський ремонтний завод" відхилити.
Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 05 грудня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
судді