АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Справа № 2-2261/11 Головуючий 1 ін. -Чайка І.В.
Провадження № 22-ц-2090/132/12
Категорія: трудові Доповідач -Коваленко І.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого -Коваленко І.П
суддів -Коровіна С.Г., Довгаль Г.П.
при секретарі -Щегельському Д.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 22 вересня 2011 року по справі за позовом прокурора Комінтернівського району м. Харкова в інтересах ОСОБА_2 до ПП «Аквамарин»про визнання незаконним звільнення, змінення формулювання звільнення, зобов?язання сплатити вихідну допомогу, стягнення індексації та середнього заробітку за весь час затримки,
В С Т А Н О В И Л А :
В липні 2011 року прокурор Комінтернівського району м. Харкова в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ПП «Аквамарин»про визнання незаконним звільнення, змінення формулювання звільнення, зобов?язання сплатити вихідну допомогу, стягнення індексаціїта середнього заробітку за весь час затримки.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те ,що ОСОБА_2 з 24.11.2008 р. по 22.11.2010 р. працював в ПП „Аквамарин" на посаді двірника.
Згідно наказу № 74 від 31.10.2010 р. „Про припинення торгівельної діяльнгості" ОСОБА_2 було запропоновано написати заяву про звільнення за власним бажанням за ст..38 КЗпП України. За таких формулювань він відмовився писати заяву про звільнення, оскільки вважав, що здійснюється реорганізація підприємства і написав заяву про звільнення за ст..40 КЗпП України. Вказану заяву у нього прийняли, однак звільнили за ст..38 КЗпП України.
Таким чином формулювання причини звільнення ОСОБА_2 є неправильними.
Відповідно до вимог ст..44 КЗпП України, при припиненні трудового договору з підстав, передбачених у п.1,2,6 ст.40 КЗпП України, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього заробітку.
Отже, на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню вихідна допомога в сумі 1608 грн.
Крім того, за листопад 2010 року йому не нараховано індексацію в зв'язку із ростом споживчих цін в сумі 48 грн.
Оскільки з ОСОБА_2 не був проведений остаточний розрахунок, то, відповідно до вимог ст..117 КЗпП України, на його користь підлягає стягненню 11256 грн. (1560+48)х7 місяців.
В процесі розгляду справи уточнив свої вимоги і просив поновити строк звернення до суду, визнати незаконним звільнення ОСОБА_2. з ПП «Аквамарин», змінити формулювання його звільнення зі ст. 38 на ст.. 40 п.1 КЗпП України , зобов?язати ПП «Аквамарин»сплатити ОСОБА_2 вихідну допомогу в сумі 1608 грн, індексацію за листопад 2010 року в сумі 48 грн. та середньомісячний заробіток за весь час затримки в сумі 11256 грн.
Представник відповідача позов визнав частково, вважає, що ОСОБА_2 був звільнений згідно поданої ним заяви, реорганізації чи скорочення штатів на підприємстві не проводилося. Позов визнає лише в частині стягнення індексації за листопад 2010 року в сумі 43,72 коп. та стягнення середньомісячного заробітку в сумі 3251,26 грн., так як ОСОБА_2 був звільнений 22.11.2010 року, а повний розрахунок з ним був проведений 28.01.2011 року.
Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 22 вересня 2011 року позов прокурора Комінтернівського району м. Харкова в інтересах ОСОБА_2 задоволений частково.
Стягнуто з Приватного підприємства «Аквамарин»на користь ОСОБА_2 індексацію за листопад 2010 року в сумі 43,72 грн. та середньомісячний заробіток за час затримки-3251,26 грн., а всього 3296,38 грн.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з ПП «Аквамарин»на користь держави 51 грн. судового збору, та 120 грн. витрат, пов?язаних з інформаційно-техничним забезпечення розгляду справи.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м.Харкова від 26 вересня 2011 року були виправлені описики в рішенні суду і вказано правильним: „стягнути з Приватного підприємства «Аквамарин»на користь ОСОБА_2 індексацію за листопад 2010 року в сумі 43,72 грн. та середньомісячний заробіток за час затримки-3252,66 грн., а всього 3296,38 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду та ухвалу суду змінити та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з?явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно зі ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми при укладенні трудового договору з фізичною особою є обов'язковим. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2008 року ОСОБА_2 був прийнятий двірником ЧП „Аквамарин" за строковим трудовим договором на 1 місяць з 24.11.2008 р. з оплатою згідно штатного розкладу. (а.с.7).
Відповідно до ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника та з ініціативи роботодавця.
Стаття 38 КЗпП України визначає, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Трудовий договiр, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договiр до закiнчення строку його чинностi можуть бути розiрванi власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змiн в органiзацiї виробництва i працi, в тому числi лiквiдацiї, реорганiзацiї, банкрутства або перепрофiлювання пiдприємства, установи, органiзацiї, скорочення чисельностi або штату працiвникiв. (п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України).
22.11.2010 року ОСОБА_2 звернувся до директора ЧП „Аквамарин" із заявою про звільнення в зв'язку із закриттям супермаркету „ЮСІ-2" з 22.11.2010 р. (а.с.8).
Згідно з наказом № 326 від 22.11.2010 року ОСОБА_2 був звільнений з роботи за власним бажанням ст..38 КЗпП України з 22.11.2010 року (а.с. 6).
Будь-яких даниих стосовно змiн в органiзацiї виробництва i працi, в тому числi лiквiдацiї, реорганiзацiї, банкрутства або перепрофiлювання пiдприємства, установи, органiзацiї, скорочення чисельностi або штату працiвникiв позивачем, відповідно до вимог ст..60 ЦПК України, не надано. Отже, відсутні дані про наявність ініціативи роботодавця для розірвання даного трудового договору.
Згідно акту перевірки № 20-01-533/0299 від 17.02.2011 року, не встановлено таких обставин в ході перевірки і територіальною державною інспекцією праці у Харківській області (а.с.21-22).
Посилання апелянта на наказ № 74 від 31.10.2010 р. про припинення торгівельної діяльності обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції і не приймаються колегією суддів, оскільки із цього наказу не вбачається змiн в органiзацiї виробництва i працi, в тому числi лiквiдацiї, реорганiзацiї, банкрутства або перепрофiлювання пiдприємства, установи, органiзацiї, скорочення чисельностi або штату працівників.
Крім того, із акту перевірки № 20-01-533/0299 від 17.02.2011 року територіальної державної інспекцієї праці у Харківській області вбачається, що під час перевірки директор ПП „Аквамарин" пояснив, що при закритті супермаркету „ЮСІ-2" ПП „Аквамарин" не ліквідоване, на час звільнення ОСОБА_2 робочі місця були і була можливість за його згодою переведення на роботу на інше робоче місце, однак ОСОБА_2 висловив бажання звільнитись. (а.с.21 зв.).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку стосовно того, що підстав для визнання звільнення ОСОБА_2 незаконним та зміни формулювання звільнення зі ст..38 на п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України немає.
В іншій частині рішення суду не оскаржувалось і апеляційною інстанцією не переглядалось.
На підставі наведеного та керуючись п.1ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 22 вересня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
судді