АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Справа № 2-944/11 Головуючий 1 ін. -Музиченко В.О.
Провадження № 22-ц-2090/822/12
Категорія: житлові Доповідач -Коваленко І.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого -Коваленко І.П
суддів -Коровіна С.Г., Довгаль Г.П.
при секретарі -Щегельському Д.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в особі її представника ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 25 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, третя особа: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу недійсним,
В С Т А Н О В И Л А :
В січні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, третя особа: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 21.12.2009 року між ним та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7, та 02.09.2010 року зареєстровано право власності в КП «ХМБТІ». Після укладення договору відповідачі продовжують проживати та користуватись спірною квартирою, що перешкоджає йому вільно користуватись та розпоряджатись своїм майном. Посилаючись на вказані обставини, а також норми ст.ст 317, 321, 383 ЦК України, просив усунути перешкоди в користувані квартирою шляхом виселення відповідачів із спірної квартири та зняття їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою, а також відшкодувати понесені ним судові витрати по сплаті судового збору, витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 8 грн.50 коп. та 37 грн. відповідно, а також витрат на правову допомогу в розмірі 5 328 грн. 00 коп.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_9 підтримала позовні вимоги позивача та просила задовольните ї: в повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_2., ОСОБА_5., ОСОБА_6 позовні вимоги ОСОБА_4 не визнали. 21.02.2011 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 подано зустрічний позов до ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним на підставі ст. 230, ч.І ст.229 ЦК України.
11.05.2011 року позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_2., ОСОБА_5. звернулись до суду з заявою про залишення їх зустрічного позову без розгляду. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року зустрічний позов ОСОБА_5, ОСОБА_2 було залишено без розгляду.
02.06.2011 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_13 звернувся з до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу квартири від 21 грудня 2009 року недійсним з підстав невідповідності вимогам, які пред?являються для чинності правочину і чинному законодавству, оскільки договір купівлі-продажу укладений без згоди ОСОБА_2 на розпорядження майном, в той час як спірна квартира є їхньою спільною із ОСОБА_5. сумісною власністю подружжя. Так, на момент укладення оспорюванного договору її згода на розпорядження майном відсутня, текст договору купівлі-продажу, не містить зазначення про її наявність з посиланням на реєстраційний номер, за яким ця згода посвідчена, та дату її посвідчення, що не відповідає п.44 Інструкції про порядок вчинення нотаріачьних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року №20/5. В зв'язку з цим просила визнати договір купівлі-продажу квартири від 21 грудня 2009року недійсним.
Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_13 зустрічний позов підтримав у повному обсязі і просить суд його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_5 проти зустрічного позову не заперечував. Надав суду письмові пояснення, в яких зазначав, що вважав себе одноособовим власником спірної квартири та мав право вільно, самостійно, без згоди дружини чи інших осіб розпоряджатися своєю власністю, а відтак згоду на продаж квартири він не отримував, і на момент укладання договору купівлі- продажу квартири така згода була відсутня.
Представник позивача ОСОБА_4 ОСОБА_9 первісний позов ОСОБА_4 підтримача. Проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 заперечувала. В наданих суду запереченнях проти зустрічного позову та письмових поясненнях зазначала, що договір купівлі- продажу посвідчувався приватним нотаріусом Харківського міського нотаріачьного округу ОСОБА_7, під час укладання договору купівлі - продажу квартири були дотримані всі вимоги чинного законодавства України. Приватному нотаріусу була надана нотаріально посвідчена письмова згода дружини ОСОБА_5 на продаж квартири.
Представник третьої особи приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7- ОСОБА_14 проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 заперечував. Надав суду письмові пояснення, в яких зазначав, що при посвідчені договору купівлі-продажу квартири від 21 грудня 2009 року приватним нотаріусом було дотримано всіх норм чинного законодавства. Для посвідчення договору нотаріусу було надано всі необхідні документи, було з?ясовано сімейний стан сторін правочину, отримано згоду усіх співвласників на відчуження нерухомого майна, а також було з'ясовано питання, чи не порушено прав третіх осіб, втому числі малолітніх чи неповнолітніх дітей. Від ОСОБА_2 надійшла згода, в якій нотаріуса було повідомлено, що такий правочин відповідає інтересам сім "і та вона погоджується з тим, щоб умови договору купівлі-продажу зазначеної квартири визначались чоловіком самостійно, на власний розсуд, і така згода міститься в матеріалах нотаріальної справи щодо укладення цього договору в оригіналі.
Третя особа ВГІРФО Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області явку в судове засідання свого представника не забезпечив, справа розглянута у відсутності представника.
Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 25 листопада 2011 року позов ОСОБА_4 - задоволений частково.
Усунуті ОСОБА_4 перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6. Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області зобов'язаний зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_5., ОСОБА_2., ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1
Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 сплачену суму судового збору в розмірі 8 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн. 00 коп., а всього, 45 грн.50 коп..
В задоволенні позовних вимог щодо відшкодування понесених витрат на правову допомогу в розмірі 5 328 грн. 00 коп.- відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. в особі її представника ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2, а в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з?явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
При цьому колегія судів виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою,шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу,житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно ч.2 ст.369 ЦК України, розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності здійснюється за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
Відповідно до ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна,згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) дероісавної реєстрації, має бути нотаріально посвідчена.
Відповідно до п.44 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року №20/5, про наявність згоди другого подружжя зазначається у тексті договору з посиланням на реєстровий номер, за яким ця згода посвідчена, та дату її посвідчення
Як встановлено судом і не оспорюється сторонами, 21 грудня 2009 року був укладений договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Хсрківського міського нотаріачьного округу ОСОБА_7, реєстраційний №5110, відповідно до якого ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_4 придбав у власність двокімнатну квартиру АДРЕСА_1
На момент укладення цього договору купівлі-продажу вказана квартира на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_5 та ОСОБА_2
Під час укладання договору купівлі-продажу 21 грудня 2009 року, ОСОБА_2., перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, дала згоду своєму чоловіку на продаж двокімнатної квартири АДРЕСА_1. При цьому вона повідомила, що такий правочин відповідає інтересам їхньої сім "ї та погодилась з тим, що б умови договору купівлі-продажу (у тому числі ціна продажу) зазначеної квартири визначались її чоловіком самостійно і на власний розсуд. Згода ОСОБА_2 була викладена письмово та посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріачьного округу ОСОБА_7 і зареєстрована в реєстрі за № 5108. (а.с.102).
Зміст договору купівлі-продажу квартир від 21.12.2009 року не містить зазначення про наявність згоди ОСОБА_2
Згода ОСОБА_2 була надана її чоловіку 21.12.2009 року, до укладання договору купівлі-продажу квартири. Викладене не заперечується представником позивача і підтверджується номером реєстрації в реєстрі, що передує, номеру договору купівлі-продажу квартири. (а.с.100-103).
Вищевказана згода ОСОБА_2 від 21.12.2009 року, реєстровий №5108, знаходиться в оригіналі в матеріалах нотаріальної справи приватного нотаріуса ОСОБА_7 щодо укладання оспорюваного договору купів:і-продажу квартири від 21.12.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за №5110, що підтверджується засвідченою приватним нотаріусом ОСОБА_7, копією цієї згоди.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що під час укладення між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 договору купівлі-продажу квартири від 21.12.2009 року, реєстровий № 5110, ОСОБА_5 було надано приватному нотаріусу оригінал нотаріально посвідченої письмової згоди своєї дружини ОСОБА_2 на здійснення цього правочину, і сторонами додержано вимогу щодо надання згоди подружжя на розпорядження майно, що знаходиться у спільній сумісній власності.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, позивачка не надала доказів, відповідно до вимог ст..60 ЦПК України, на підтвердження своїх вимог в частині визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним.
Оскільки ОСОБА_4 набув право власності на спірну квартиру, його права щодо користування цією квартрою порушені, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що його вимоги про про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 за адресою: квартира АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі наведеного та керуючись п.1ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі її представника ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 25 листопада 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
судді