Справа № 1-92/11

В И Р О К

іменем України

17 квітня 2012 рокуШевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Радчикової О.П.

при секретарі Додонь Ю.В.

з участю прокурора Ковальова А.В.

захисника ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

законних представників потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Горлівка, Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого 12.09.2008р. Шевченківським районним судом м. Києва за ст.. 128 КК України до 200 годин громадських робіт,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 304 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6, будучи раніше притягненим 07.08.2007 року до кримінальної відповідальності Микитівським РВ МВС України в Донецькій області по ст.185 ч.3 КК України відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову повторно скоїв умисні злочини.

Крім цього, ОСОБА_6, будучи 12.09.2008 року засудженим Шевченківським районним судом м. Києва за ст. 128 КК України до 200 годин громадських робіт, маючи не зняту і не погашену судимість згідно ст. 89 КК України, знову скоїв злочини.

Так, ОСОБА_6, 05.09.2008 року, приблизно о 18 годині, знаходячись в парку відпочинку, розташованого неподалік від станції метро «Дорогожичи»в м. Києві, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з особою, відносно якої справа закрита відповідно до п. 8 ст. 6 КК України, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, яка на час скоєння злочину була неповнолітньою, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я та з погрозою застосування такого насильства до неповнолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_3, повторно, відкрито викрав у неповнолітнього ОСОБА_4 чуже майно, яке належить його матері гр. ОСОБА_5 та батьку неповнолітнього ОСОБА_3 гр-ну ОСОБА_3

При цьому, ОСОБА_6, 05.09.2008 року, приблизно о 17 годині 50 хвилин, разом із особою, відносно якої справа закрита, знаходився на території парку відпочинку, розташованого біля ст. метро «Дорогожичи»в м. Києві, де разом вживали спиртні напої. В цей час, ОСОБА_6 разом з неповнолітньою особою, відносно якої справа закрита, побачили двох раніше незнайомих їм неповнолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_3, у кожного з яких в руці знаходився мобільний телефон. Побачивши вказані мобільні телефони, ОСОБА_6 запропонував неповнолітній особі, відносно якої справа закрита, відкрито їх викрасти у неповнолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_3, на що неповнолітня особа, відносно якої справа закрита, погодилася, вступивши тим самим з ОСОБА_6 в попередню злочинну змову.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи узгоджено між собою, ОСОБА_6 разом з неповнолітньою особою, відносно якої справа закрита, підійшли до неповнолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_3 і почали вимагати у останніх, щоб ті віддали їм свої мобільні телефони, висловлюючи на адресу неповнолітніх ОСОБА_4, і ОСОБА_3 погрози, щодо застосування відносно них фізичної сили у разі невиконання вимог останніх. Коли неповнолітній ОСОБА_4 відмовився виконувати вимогу ОСОБА_6 та неповнолітньої особи, відносно якої справа закрита, ОСОБА_6 порожньою пляшкою з-під горілки, яку тримав в своїй руці наніс неповнолітньому ОСОБА_4 удар по голові. Від отриманого удару неповнолітній ОСОБА_4 присів на коліна, закривши руками свою голову. В цей час ОСОБА_6, продовжуючи свої злочинні дії направлені на відкрите викрадення чужого майна, підійшовши до неповнолітнього ОСОБА_4, повалив останнього на землю, подолавши таким чином волю останнього чинити опір. Діючи між собою узгоджено, неповнолітня особа, відносно якої справа закрита, в цей час знаходився поруч і спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб в разі виникнення небезпеки бути затриманими, своєчасно попередити ОСОБА_6 та зникнути з місця скоєння злочину. Після цього ОСОБА_6, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна, обернення його на свою користь і особистого збагачення, перебуваючи в попередній злочинній змові з неповнолітньою особою, відносно якої справа закрита, і діючи узгоджено між собою, перевірив вміст кишень одягу неповнолітнього ОСОБА_4, звідки відкрито, повторно викрав мобільний телефон «Нокіа-70», ціною 1599 гривень, в якому знаходилась флеш-картка, ціною 200 гривень та сім-картка оператора мобільного зв'язку «Лайф», ціною 25 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 30 гривень, а всього викрав чуже майно, яке належить матері неповнолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на загальну суму 1854 гривень.

Відкрито викравши майно у неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_6 підійшов до неповнолітнього ОСОБА_3, який знаходився поруч, і згідно досягнутої домовленості з неповнолітньою особою, відносно якої справа закрита, направленої на сумісне пограбування неповнолітніх, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я та з погрозою такого насильства, почав наносити останньому удари ногами по різних частинах його тіла, завдавши неповнолітньому ОСОБА_7 сильний фізичний біль. Подолавши таким чином волю неповнолітнього ОСОБА_7 до опору та усвідомлюючи подальшу загрозу для свого життя чи здоров'я, неповнолітній ОСОБА_7 віддав неповнолітній особі, відносно якої справа закрита, свій мобільний телефон «Моторола-360», ціною 800 гривень в комплекті з флеш-карткою, в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар», ціною 25 гривень, на рахунку якої гроші були відсутні, а всього викрали чужого майна, що належить батьку неповнолітнього ОСОБА_3 гр-ну ОСОБА_3 на загальну суму 835 гривень.

В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_6 і неповнолітня особа, відносно якої справа закрита, заподіяли неповнолітньому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: синців в середньої третини передньої поверхні лівого плеча та тильній поверхні верхньої третини правого передпліччя і кожне з описаних тілесних ушкоджень згідно висновку судово-медичної експертизи № 2201/Е від 09.12.2009 року відноситься до легкого тілесного ушкодження, а неповнолітньому ОСОБА_3 ОСОБА_6 та неповнолітньою особою, відносно якої справа закрита, були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: садна лобної ділянки зліва, синця правої надбрівної ділянки, садна поперекової ділянки зліва, синця задньої поверхні лівого плечового суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 754/і від 08.12.2009 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Крім цього, ОСОБА_6 14.04.2009 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, знаходячись біля будинку № 32 по вул. Мельникова в м. Києві, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, відносно якої з кримінальної справи виділені матеріали в окреме провадження, застосовуючи насильство, яке не є небезпечне для життя чи здоров'я, а також з погрозою застосування такого насильства до гр-на ОСОБА_2, повторно, відкрито викрав майно, яке належить останньому.

Так, ОСОБА_6 14.04.2009 року, приблизно о 23 годині 20 хвилин, разом з невстановленою слідством особою, відносно якої з кримінальної справи виділені матеріали в окреме провадження, знаходячись на зупинці громадського транспорту, розташованої по вул. Пугачова в м. Києві, побачив раніше незнайомого йому гр. ОСОБА_2, майно якого вирішив відкрито викрасти, вступивши тим самим з невстановленою слідством особою, відносно якої з кримінальної справи виділені матеріали в окреме провадження, в попередню злочинну змову.

З метою виконання свого злочинного умислу, направленого на відкрите викрадення майна громадянина ОСОБА_2 і діючи між собою узгоджено, ОСОБА_6 разом з невстановленою слідством особою, відносно якої з кримінальної справи виділені матеріали в окреме провадження, наздогнали гр. ОСОБА_2, і нічого не говорячи, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, нанесли останньому удар рукою зжатою в кулак по голові, завдавши тим самим гр. ОСОБА_2 сильний фізичний біль. Від нанесеного удару гр. ОСОБА_2 не втримавши рівновагу, впав на землю обличчям до низу, прикривши руками голову.

Подолавши таким чином волю гр. ОСОБА_2 чинити опір, ОСОБА_6, продовжуючи перебувати в попередній злочинній змові з невстановленою слідством особою, відносно якої з кримінальної справи виділені матеріали в окреме провадження, почали наносити неодноразові удари ногами по голові та по різних частинах тіла ОСОБА_2 Після цього, припинивши наносити удари гр.. ОСОБА_2 та продовжуючи висловлювати на адресу останнього погрози щодо подальшого застосування фізичної сили, ОСОБА_6 і невстановлена слідством особа, відносно якої з кримінальної справи виділені матеріали в окреме провадження, відкрито повторно викрали у останнього мобільний телефон марки «Соні-Еріксон В-800», ціною 1250 гривень, в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Діджус», яка не представляє для потерпілого матеріальної цінності, на рахунку якої гроші були відсутні. Після цього, ОСОБА_6, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна гр. ОСОБА_2 та обернення його на свою користь і особистого збагачення, перебуваючи в попередній злочинній змові з невстановленою слідством особою, відносно якої з кримінальної справи виділені матеріали в окреме провадження, діючи погоджено між собою, перевірили вміст кишень одягу гр. ОСОБА_2, звідки відкрито викрали гроші в сумі 80 гривень. Відкрито викравши у гр. ОСОБА_2 майно на загальну суму 1330 гривень, ОСОБА_6 разом з невстановленою слідством особою, відносно якої з кримінальної справи виділені матеріали в окреме провадження, з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на свій власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_6 27.05.2009 року, приблизно о 03 годині, знаходячись біля будинку № 19 по вул. Мануїльського в м. Києві, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з особою, відносно якої справа закрита, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, яка на час скоєння злочину була неповнолітньою, застосовуючи насильство, яке не є небезпечне для життя чи здоров'я, а також з погрозою застосування такого насильства до гр-на ОСОБА_8, повторно, відкрито викрав майно, яке належить останньому.

Так, ОСОБА_6, 27.05.2009 року, приблизно в 02 години 50 хвилин, разом з неповнолітньою особою, відносно якої справа закрита, після спільного вживання спиртних напоїв, проходячи біля будинку № 19 по вул. Мануїльського в м. Києві, помітили раніше незнайомого гр. ОСОБА_8, майно якого вирішили відкрито викрасти, вступивши між собою попередню злочинну змову.

У виконання свого злочинного умисну, ОСОБА_6 та неповнолітня особа, відносно якої справа закрита, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та діючи між собою узгоджено, наздогнали гр.. ОСОБА_8 Зупинивши останнього, ОСОБА_6, використовуючи плоскогубці, які були при ньому, наніс гр.. ОСОБА_8 удар по голові. Від нанесеного удару, гр.. ОСОБА_8 не втримавши рівновагу, впав на землю. Подолавши таким чином, волю гр. ОСОБА_8 до опору, ОСОБА_6, діючи узгоджено з неповнолітньою особою, відносно якої справа закрита, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на відкрите викрадення чужого майна, продовжили наносити останньому удари руками та ногами по різних частини тіла. Припинивши побиття гр. ОСОБА_8, ОСОБА_6 за попередньою змовою з неповнолітньою особою, відносно якої справа закрита, відкрито викрали майно гр. ОСОБА_8, а саме: сумку, ціною 300 гривень, в якій знаходилось книжка «Ручний привод», ціною 60 гривень, в середині якої знаходились 100 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 27.05.2009 року із розрахунку 762 грн. за 100 доларів США складає 762 гривень, гроші в сумі 400 гривень, флеш-карта, ціною 300 гривень, ліхтарик, ціною 25 гривень, кабель для мобільного телефону, ціною 20 гривень, гаманець, ціною 20 гривень, кросівки, ціною 500 гривень, мобільний телефон «Нокіа-82»в комплекті з флеш-карткою, ціною 2300 гривень, в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Лайф», ціною 25 гривень, на рахунку, якої знаходились гроші в сумі 30 гривень, 3 зошити з нотатками, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_8, перепустку на місце роботи, які не представляють для потерпілого матеріальної цінності.

Відкрито викравши майно гр. ОСОБА_8 на загальну суму 4722 гривень, ОСОБА_6 разом з неповнолітньою особою, відносно якої справа закрита, з місця скоєння злочину втекли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_6 і неповнолітня особа, відносно якої справа закрита, заподіяли потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді: синців навколо очей, осадження м'яких тканин голови, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 2225/е від 10.12.2009 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Крім цього, ОСОБА_6, достовірно знаючи про те, що особа, відносно якої справа закрита, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження є неповнолітньою, 05.09.2008 року приблизно о 18 годині, знаходячись в парку відпочинку, розташованого неподалік від станції метро «Дорогожичи»в м. Києві, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, втягнув його в злочинну діяльність.

Так, ОСОБА_6 05.09.2008 року, приблизно о 18 годині, знаходячись в парку відпочинку, розташованого неподалік від станції метро «Дорогожичи»в м. Києві, побачив двох раніше незнайомих йому неповнолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_3, у кожного з яких в руці знаходився мобільний телефон. Побачивши вказані мобільні телефони, ОСОБА_6, достовірно знаючи про те, що особа, відносно якої справа закрита, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження є неповнолітньою, запропонував останньому відкрито їх викрасти у неповнолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_3, на що особа, відносно якої справа закрита, погодився, вступивши тим самим з ОСОБА_6 в попередню злочинну змову.

Тим самим ОСОБА_6 збудив у неповнолітньої особи, відносно якої справа закрита, бажання скоїти злочин, чим втягнув його в злочинну діяльність.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи узгоджено між собою, ОСОБА_6 разом з неповнолітньою особою, відносно якої справа закрита, підійшли до неповнолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_3 і почали вимагати у останніх, щоб ті віддали їм свої мобільні телефони, висловлюючи на адресу неповнолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_3 погрози щодо застосування відносно них фізичної сили у разі невиконання вимог останніх. Коли неповнолітній ОСОБА_4 відмовився виконувати вимогу ОСОБА_6 та неповнолітньої особи, відносно якої справа закрита, ОСОБА_6 порожньою пляшкою з-під горілки, яку тримав в своїй руці, наніс неповнолітньому ОСОБА_4 удар по голові. Від отриманого удару неповнолітній ОСОБА_4 присів на коліна, закривши руками свою голову. В цей час ОСОБА_9 продовжуючи свої злочинні дії, направлені на відкрите викрадення чужого майна, підійшовши до неповнолітнього ОСОБА_4, повалив останнього на землю, подолавши таким чином волю останнього чинити опір. Діючи між собою узгоджено, неповнолітня особа, відносно якої справа закрита, в цей час знаходився поруч і спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб в разі виникнення небезпеки бути затриманими, своєчасно попередити ОСОБА_6 та зникнути з місця скоєння злочину. Після цього ОСОБА_6, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна, обернення його на свою користь і особистого збагачення, перебуваючи в попередній злочинній змові з неповнолітньою особою, відносно якої справа закрита, і діючи узгоджено між собою, перевірив вміст кишень одягу неповнолітнього ОСОБА_4, звідки відкрито, повторно викрав мобільний телефон «Нокіа-70», ціною 1599 гривень, в якому знаходилась флеш-картка, ціною 200 гривень та сім-картка оператора мобільного зв'язку «Лайф», ціною 25 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 30 гривень, а всього викрав чуже майно, яке належить матері неповнолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на загальну суму 1854 гривень.

Відкрито викравши майно у неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_6 підійшов до неповнолітнього ОСОБА_3, який знаходився поруч і згідно досягнутої домовленості з неповнолітньою особою, відносно якої справа закрита, направленої на сумісне пограбування неповнолітніх, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я та з погрозою такого насильства, почав наносити останньому удари ногами по різних частинах його тіла, завдавши неповнолітньому ОСОБА_7 сильний фізичний біль. Подолавши таким чином волю неповнолітнього ОСОБА_7 до опору та усвідомлюючи подальшу загрозу для свого здоров'я та життя, неповнолітній ОСОБА_7 віддав неповнолітній особі, відносно якої справа закрита, свій мобільний телефон «Моторола-360», ціною 800 гривень в комплекті з флеш-карткою, в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар», ціною 25 гривень, на рахунку якої гроші були відсутні, а всього викрали чужого майна, що належить батьку неповнолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_3 на загальну суму 835 гривень.

Відкрито викравши чуже майно у неповнолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_3,, ОСОБА_6 разом з неповнолітньою особою, відносно якої справа закрита, з місця скоєння злочину втекли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_6, 22.05.2009 року приблизно в 20 годин 40 хвилин, за попередньою змовою групою осіб, а саме з неповнолітньою особою, відносно якої справа закрита, знаходячись на зупинці громадського транспорту, розташованого по вул. Артема, 93 в м. Києві, застосовуючи насильство, небезпечне для життя чи здоров'я, скоїв розбійний напад на гр. ОСОБА_10, з метою заволодіння чужим майном останньої та заволодів ним.

Так, ОСОБА_6, 22.05.2009 року приблизно в 20 годин 30 хвилин, проходячи разом з особою, відносно якої справа закрита, повз зупинку громадського транспорту, яка розташована по вул. Артема, 93 в м. Києві, побачив раніше невідому гр. ОСОБА_10, яка розмовляла по мобільному телефону. Побачивши у руці гр. ОСОБА_10 мобільний телефон, ОСОБА_6 та неповнолітня особа, відносно якої справа закрита, вирішили його відрито викрасти, вступивши між собою в попередню злочинну змову.

У виконання свого злочинного наміру, ОСОБА_6 та неповнолітня особа, відносно якої справа закрита, наблизились до гр. ОСОБА_10 і останній двома руками схопив за руку гр. ОСОБА_10, в якій знаходився мобільний телефон та спробував його вирвати. Однак відчувши, що гр. ОСОБА_10 чинить опір, неповнолітня особа, відносно якої справа закрита, намагаючись подолати опір останньої, наніс їй два удари рукою по обличчі та схопив рукою за горло, тим самим ускладнивши гр. ОСОБА_10 дихання. В цей час ОСОБА_6, знаходився поруч та спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб в разі виникнення небезпеки бути затриманими, своєчасно попередити неповнолітню особу, відносно якої справа закрита, та зникнути з місця вчинення злочину.

Застосувавши насильство, яке є небезпечним для життя чи здоров'я, неповнолітня особа, відносно якої справа закрита, за попередньою змовою з ОСОБА_6, вчинили розбійний напад з метою заволодіння чужим майном та заволоділи майном гр. ОСОБА_10, а саме: мобільним телефоном «Соні-Ериксон- IX», ціною 9752 гривень, в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «МТС», ціною 30 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 50 гривень, а всього майна на загальну суму 9752 гривень.

Відкрито заволодівши майном гр-ки ОСОБА_10, ОСОБА_6 разом з особою, відносно якої справа закрита, з місця скоєння злочину втекли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Підсудний ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину у вчиненні відкритого заволодіння майном потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнав повністю та суду показав, що дійсно 05.09.2008 року, приблизно о 17 годині 50 хвилин він разом із своїм знайомим ОСОБА_11 в парку неподалік від ст. метро «Дорогожичи»в м. Києві, проводили вільний час і пили пиво. В цей час повз них пройшли двоє раніше незнайомих хлопців, як згодом стало відомо ОСОБА_4 і ОСОБА_3, в руці кожного з яких знаходився мобільний телефон. Побачивши мобільні телефони, він запропонував ОСОБА_11 відібрати їх у хлопців, на що той погодився. Він разом з ОСОБА_11 підійшли до ОСОБА_4 і ОСОБА_3 і нічого їм не кажучи, вдарив ОСОБА_4 Від цього удару ОСОБА_4 впав на газон, однак свідомість не втратив. Він наказав ОСОБА_4, щоб той віддав свій телефон, на що ОСОБА_4 сказав, що його телефон знаходиться в лівій кишені штанів. Після цього, він оглянув ліву кишеню його штанів, звідки забрав мобільний телефон. Після цього він підійшов до ОСОБА_3 і запитав де його мобільний телефон, на що ОСОБА_11, який стояв поруч, відповів, що телефон знаходиться у нього. Після чого вони двох втекли, а хлопці залишились лежати на землі.

Вину у вчиненні відкритого заволодіння майном ОСОБА_8 підсудний ОСОБА_6 визнав повністю та суду показав, що 27.05.2009 року разом з ОСОБА_11 приблизно в 02 години повертались по місцю мешкання ОСОБА_11 Проходячи біля будинку № 19 по вул. Мануїльського в м. Києві, вони побачили раніше незнайомого їм хлопця - ОСОБА_8, який йшов їм на зустріч. Вони вирішили пограбувати ОСОБА_8 Після цього, він разом з ОСОБА_11 наздогнали ззаду ОСОБА_8 і він його відразу вдарив кулаком в обличчя. Потім наніс йому удар плоскогубцями по голові, які були при ньому, а ОСОБА_11 почав наносити йому неодноразові удари по різних частинах його тіла ногами. Він з кишені штанів ОСОБА_8 забрав мобільний телефон, також вони забрали кросівки, чорну сумку спортивного типу. Майно, яке було викрадено у ОСОБА_8, вони принесли по місцю мешкання ОСОБА_11, де його і залишили. По дорозі вони викинули книжки та зошити, що були в сумці.

Вину у вчиненні відкритого заволодіння майном потерпілого ОСОБА_2 визнав частково та суду показав, що 14 квітня 2009 року знаходився біля кіоску, який розташований на зупинці громадського транспорту по вул. Пугачова в м Києві, де купував пиво. В цей час він побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_2, майно якого вирішив викрасти. З цією метою, він прослідував за останнім і коли його наздогнав біля будинку № 32 по вул. Мельникова в м. Києві, то почав вимагати від останнього, щоб той віддав свій мобільний телефон та гроші, на що ОСОБА_2 віддав зазначені речі, після чого відштовхнув від себе ОСОБА_2, який не втримавшись на ногах, впав. Ніяких ударів ОСОБА_2 він не наносив і цей злочин скоїв сам, без будь-кого.

Вину у вчиненні розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_10 визнав частково, а саме не погоджується з кваліфікацією, вважає, що його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України, та суду показав, що 22 травня 2009р. приблизно о 20 годині він проходив повз зупинку громадського транспорту по вул.. Артема, 93 в м. Києві, де побачив жінку, яка розмовляла по мобільному телефону. ОСОБА_11 в цей час затримався десь в підземному переході. Він вирішив викрасти мобільний телефон. Наблизився до жінки та намагався з її руки вихопити мобільний телефон, однак вона сховала його за спину, а іншою рукою схопила його за руку, на що він обхватив її за талію і різким рухом вихватив з її руки телефон, після чого втік. Вона йому вслід не кричала та нічого не казала. Через деякий час йому подзвонив ОСОБА_11 та запитав, де він знаходиться, потім вони зустрілись біля університету, та він розповів ОСОБА_11, що він викрав телефон.

Вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 304 КК України, визнав повністю та суду показав, що він дійсно знав і усвідомлював, що ОСОБА_11 є неповнолітнім, та втягнув його у злочинну діяльність.

Не дивлячись на часткове визнання підсудним своєї вини у вчиненні вказаних злочинів, його вина повністю підтверджується показами потерпілих, свідків, що були допитані в судовому засіданні, та показання яких були оголошені в судовому засіданні, а також доказами зібраними на досудовому слідстві та дослідженими у судовому засіданні.

По епізоду відкритого викрадення майна у неповнолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_3

Так, потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 05.09.2008 року приблизно о 18 годині, він разом із своїм знайомим ОСОБА_3 гуляли в парку, неподалік від ст.. метро «Дорогожичі»в м. Києві. В цей час до нього та ОСОБА_3 підійшли двоє раніше незнайомих хлопців, як згодом стало відомо ОСОБА_6 і ОСОБА_11, які почали вимагати віддати їм мобільні телефони. Оскільки, він та ОСОБА_3 відмовились виконувати дану вимогу, то до нього підійшов ОСОБА_6 і наніс йому удар по голові. Від отриманого удару, він присів на коліна і закрив руками свою голову, оскільки відчував сильну фізичний біль. Після чого до нього підійшов ОСОБА_6, який почав оглядати кишені його одягу, звідки забрав мобільний телефон, в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Лайф», флеш-картку. Коли він прийшов до тями, то побачив біля себе ОСОБА_3, а ОСОБА_6 та ОСОБА_11 вже не було. Від ОСОБА_3 йому стало відомо, що його теж пограбували. Потім вони піднялись та пішли по домівках, після чого він разом з батьками звернулись до міліції. На даний час матеріальну шкоду йому відшкодовано повністю.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що 05.09.2008р. приблизно о 18 годині, він разом із своїм знайомим ОСОБА_4 гуляли в парку. В цей час до них підійшли двоє раніше незнайомих хлопців, як згодом стало відомо цими хлопцями були ОСОБА_11 та ОСОБА_6, які почали вимагати віддати їм мобільні телефони та наказували йому лягти на землю. Злякавшись погроз, він ліг на землю. В цей час ОСОБА_11, який стояв поруч з ним, наказав віддати йому мобільний телефон. Злякавшись того, що його будуть бити, він з кишені своїх шортів дістав свій мобільний телефон, в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар»та флеш-картка, який він віддав ОСОБА_11 Потім йому почали наносити неодноразові удари ногами по різних частинах його тіла. Припинивши його бити, ОСОБА_11 та ОСОБА_6 втекли. Він ще деякий час лежав на землі і впевнившись, що хлопці пішли, піднявся і підійшов до ОСОБА_4, який в цей час сидячи на колінах тримався руками за голову. Він допоміг ОСОБА_4 піднятись, після чого кожний з них пішов по домівках, після чого він разом з батьками звернулись до міліції. На даний час матеріальну шкоду йому відшкодовано повністю.

Крім показів потерпілих вина підсудного ОСОБА_6 підтверджується доказами зібраними на досудовому слідстві та дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- протоколом очної ставки від 08.12.2009 року, проведеною між обвинуваченим ОСОБА_6 і неповнолітнім потерпілим ОСОБА_4, під час проведення якої останній підтвердив покази, дані ним в ході досудового слідства (т. 1 а.с. 175-178);

- протоколом очної ставки від 08.12.2009 року, проведеною між обвинуваченим ОСОБА_6 і неповнолітнім потерпілим ОСОБА_3, під час проведення якої останній підтвердив покази, дані ним в ході досудового слідства (т. 1 а.с. 179-182;

- протоколом очної ставки від 08.12.2009 року, проведеною між особою, відносно якої справа закрита, і неповнолітнім потерпілим ОСОБА_4, під час проведення якої останній підтвердив покази, дані ним в ході досудового слідства (т. 1 а.с. 186-189);

- протоколом очної ставки від 08.12.2009 року, проведеною між особою, відносно якої справа закрита, і неповнолітнім потерпілим ОСОБА_3, під час проведення якої останній підтвердив покази, дані ним в ході досудового слідства (т. 1 а.с. 179-185);

- постановою про прилучення до справи речових доказів від 04.12.2009 року, згідно якої наданий законним представником потерпілого ОСОБА_5 гарантійний талон, фіскальний чек та один аркуш посібника користувача із зображенням мобільного телефону «Нокіа-70», який був відкрито викрадений у її сина ОСОБА_4 05.09.2008 року визнані по справі речовими доказами (т. 1 а.с. 156-158);

- постановою про прилучення до справи речових доказів від 04.12.2009 року, згідно якої наданий законним представником потерпілого ОСОБА_3 гарантійний талон на мобільний телефон «Моторола-360», який був відкрито викрадений у його сина ОСОБА_3 05.09.2008 року визнаний по справі речовим доказом (т. 1 а.с. 173-174;

- висновком судово-медичної експертизи № 2201/Е від 09.12.2009 року, згідно якого неповнолітньому ОСОБА_4 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: синців в середньої третини передньої поверхні лівого плеча та тильній поверхні верхньої третини правого передпліччя , які відноситься до легких тілесних ушкоджень (т. 1 а.с. 203-208);

- висновком судово-медичної експертизи № № 754/і від 08.12.2009 року, згідно якого неповнолітньому ОСОБА_3 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: садна лобної ділянки зліва, синця правої надбрівної ділянки, садна поперекової ділянки зліва, синця задньої поверхні лівого плечового суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень (т. 1 а.с. 216-219);

По епізоду відкритого викрадення майна, яке належить потерпілому ОСОБА_8

Так, допитаний на досудовому слідстві потерпілий ОСОБА_8, показання якого оголошені в судовому засіданні (т. 1 а.с. 43-44, 45-48, 62-63), показав, що 27.05.2009 року, приблизно о 03 годині він проходив біля будинку № 19 по вул. Мануїльського в м. Києві. В цей час він почув позаду себе кроки. Коли він повернувся, то побачив перед собою двох раніше незнайомих йому хлопців, одним з яких був хлопець із світлим волоссям, як згодом стало відомо ОСОБА_11, а інший хлопець з темним волоссям, як згодом стало відомо ОСОБА_6, який нічого не кажучи, відразу наніс удар металевою частиною плоскогубців, які той тримав в правій руці, удар в потилочну область голови. Від цього удару, він свідомість не втратив, але відчув сильний фізичний біль. Після цього ОСОБА_11 і ОСОБА_6 почали наносити йому неодноразові удари по різним частинам тулуба, обличчя та голови. Він намагався чинити опір, однак у нього нічого не виходило. Тоді хтось з цих хлопців зробив йому підніжку і він, не втримавши рівновагу, впав на землю правою стороною свого тіла. Коли він лежав на землі, то ОСОБА_11 і ОСОБА_6 продовжували наносити йому удари ногами по різних частинах тіла. Під час побиття у нього з плеча була зірвана сумку чорного кольору, в якій знаходилось: художня книжка «Ручний привод», в середині якої знаходились гроші в сумі 100 доларів США однією купюрою, в кишені сумки знаходились гроші в сумі 400 гривень, флеш-картка на 8 Гб, ліхтарик, кабель для мобільного телефону, 3 зошити з нотатками, паспорт громадянина України на його ім'я, перепустка на місце роботи, гаманець чорного кольору. Після того як з його плеча була зірвана сумка, то хтось з цих хлопців зняв з його ніг кросівки білого кольору, а з кишені його штанів був забраний належний йому мобільний телефон «Нокіа N-82»в корпусі сріблястого кольору, в комплекті з флеш-карткою, в якому знаходилась картка оператора мобільного зв'язку «Лайф». Забравши вищевказані речі, ОСОБА_11 разом з ОСОБА_6 втекли. Прийшовши додому він разом з батьками поїхав до міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, де йому була надана перша медична допомога з приводу отриманих тілесних ушкоджень. Крім цього, в вересні 2009 року, він був викликаний працівниками міліції до Шевченківського РУ м. Києва, розташованого по вул. Герцена, 9 в м. Києві де йому від працівників міліції стало відомо, що останніми затримані двоє хлопців, у одного з яких по місцю мешкання вилучена сумка, кросівки, кабель для мобільного телефону та флеш-картка і ліхтарик і попрохали, щоб він оглянув ці речі. Оглянувши вказані предмети він впізнав їх як свої особисті речі, які були викрадені у нього 27.05.2009 року по зовнішньому їх вигляду. Крім цього, в середині червня 2009 року, він в почтовій скриньці свого будинку АДРЕСА_3 знайшов належний йому паспорт громадянина України на своє ім'я, а під час досудового слідства був знайдений та повернутий належний йому мобільний телефон «Нокіа N-82»з флеш-карткою. Всього у нього було викрадено майна на загальну суму 4722 гривень. Враховуючи, що під час досудового слідства йому повернуто частину викраденого майна, тому ним по справі заявлений цивільний позов на суму 1355 гривень.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що в квартирі АДРЕСА_4, вона проживає разом з сім'ю та сином - ОСОБА_11. В останніх числах травня 2009 року, по місцю її мешкання разом з її сином ОСОБА_11 знаходився його товариш ОСОБА_6, який повідомив про те, що він її сину - ОСОБА_11 купив кросівки та сумку. Після цього ОСОБА_6 показав їй кросівки білого кольору та сумку, однак, що було в сумці їй на той час відомо не було, її син - ОСОБА_11 підтвердив зазначений факт. Про те, що вказані речі були викраденими, вона дізналась від працівників міліції під час вилучення вказаних речей за місцем її мешкання.

Допитана на досудовому слідстві свідок ОСОБА_13, показання якої оголошені в судовому засіданні (т. 1 а.с. 67-69), показала, що у неї є рідний брат - ОСОБА_11, 1991 року народження, який проживає з батьками в квартирі АДРЕСА_5. В липні 2009 року ОСОБА_11 подарував їй мобільний телефон марки «Нокіа N-82»в корпусі сріблястого кольору, з флеш-карткою, а сім-картка була відсутня в цьому мобільному телефоні. Вона запитала у ОСОБА_11 звідки у нього цей мобільний телефон, на що той нічого їй не відповів. Вона цим мобільним телефон користувалась на протязі 5-ти останніх місяців. 09.12.2009 року їй стало відомо від ОСОБА_11 про те, що мобільний телефон, який він їй подарував є краденим і його необхідно повернути. Коли, вона про це дізналась, то відразу вирішили з'явитись до Шевченківського РУ м. Києва з приводу видачі мобільного телефону «Нокіа N-82», в якому знаходиться флеш-картка. Коли вона почала розпитувати свого брата про обставини скоєного ним злочину, то він відмовився з цього приводу будь-що пояснювати.

Крім показів потерпілих та свідків вина підсудного ОСОБА_6 підтверджується доказами зібраними на досудовому слідстві та дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- протоколом огляду та вилучення від 14.09.2009 року, згідно якого у особи, відносно якої справа закрита, виявлено та вилучено: пара кросівок, флеш-картка та ліхтарик, які той разом з ОСОБА_6 відкрито викрали у потерпілого ОСОБА_8 27.05.2009 року (т. 1 а.с. 35);

- протоколом огляду та вилучення від 15.09.2009 року, згідно якого у матері особи, відносно якої справа закрита, гр-ці ОСОБА_12 були вилучені сумка та шнур до мобільного телефону, які були відкрито викрадені особою, відносно якої справа закрита, і ОСОБА_6 27.05.2009 року у потерпілого ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 40);

- протоколом огляду предметів та речей від 07.12.2009 року та фототаблицями до нього, згідно якого оглянуті ліхтарик, флеш-картка та пара кросівок, які були 14.09.2009 року вилучені у особи, відносно якої справа закрита, а також оглянуті сумка та шнур до мобільного телефону, які були вилучені 15.09.2009 року у матері особи, відносно якої справа закрита, гр. ОСОБА_12 (т. 1 а.с. 59-60);

- протоколом виїмки та огляду від 10.12.2009 року та фототаблицею до нього, згідно якого у свідка ОСОБА_13 вилучений та оглянутий мобільний телефон «Нокіа N-82»з флеш-карткою, який їй подарувала особа, відносно якої справа закрита, та який він разом з ОСОБА_6 відкрито викрав у ОСОБА_8 27.05.2009 року (т. 1 а.с. 70-72);

- протоколом виїмки та огляду і фототаблицею до нього від 07.12.2009 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_8 вилучена та оглянута картонна коробка з-під мобільного телефону марки «Нокіа N-82», який був відкрито викрадений ОСОБА_6 і особою, відносно якої справа закрита, 27.05.2009 року у потерпілого ОСОБА_8 та паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_8, який останній знайшов в поштовій скриньці по місцю свого мешкання та який знаходився в сумці, яка була відкрито викрадена ОСОБА_6 і особою, відносно якої справа закрита, 27.05.2009 року (т. 1 а.с. 52-54);

- протоколом очної ставки від 10.12.2009 року, проведеної між потерпілим ОСОБА_8 і обвинуваченим ОСОБА_6, під час проведення якої останній розповів про обставини скоєного ним та особою, відносно якої справа закрита, злочину відносно ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 81-83);

- висновком судово-медичної експертизи №№ 2225/е від 10.12.2009 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синців навколо очей, осадження м'яких тканин голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень (т. 1 а.с. 103-106);

- постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів від 07.12.2009 року, згідної якої паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_8 і картонна коробка з- під мобільного телефону «Нокіа N-82»визнані по справі речовими доказами і передані для подальшого зберігання потерпілому ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 52, 64);

- постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів від 07.12.2009 року, згідно якої ліхтарик, флеш-картка та пара кросівок, які були 14.09.2009 року вилучені у особи, відносно якої справа закрита, а також оглянуті сумка та шнур до мобільного телефону, які були вилучені 15.09.2009 року у матері особи, відносно якої справа закрита, гр. ОСОБА_12 визнані по справі речовими доказами, які передані для подальшого зберігання потерпілому ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 61, 64);

- постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів від 10.12.2009 року, згідної якої мобільний телефон «Нокіа N-82»з флеш-карткою, які були вилучені 10.12.2009 року у ОСОБА_13 визнані по справі речовими доказами і передані для подальшого зберігання потерпілому ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 73-74).

По епізоду відкритого викрадення підсудним ОСОБА_6 та невстановленою слідством особою чужого майна, яке належить потерпілому ОСОБА_2

Так, потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 14.04.2009 року, приблизно о 23 годині, коли він проходив біля будинку № 32 по вул. Мельникова в м. Києві, то він отримав по потилиці один удар, від якого впав на землю і йому були нанесені неодноразові удари ногами по різних частинах його тіла, висловлювали погрози з приводу того, якщо він не віддасть свій мобільний телефон та готівку, його будуть бити. Сприймаючи ці погрози як загрозу для свого життя чи здоров'я, він дістав з кишені куртки належний йому мобільний телефон «Соні-Еріксон», який віддав цим особам. Після цього, один з нападників з кишені куртки забрав гроші в сумі 80 гривень. Забравши мобільний телефон і гроші особи втекли. З приводу викрадення належного йому майна, він звернувся до міліції. Під час досудового слідства йому стало відомо, що одним з нападників є ОСОБА_6 Оскільки на даний час викрадене у нього майно не знайдено та не повернуто, тому ним по справі заявлений цивільний позов на суму 1330 гривень, який він підтримав в судовому засіданні та просив його задовольнити.

Крім показів потерпілого вина підсудного ОСОБА_6 підтверджується доказами зібраними на досудовому слідстві та дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- протоколом огляду місця пригоди від 15.04.2009 року, згідно якого оглянута ділянка місцевості між будинками № 32 і № 34 по вул. Мельникова в м. Києві, де ОСОБА_6 скоїв пограбування ОСОБА_2 разом з невстановленою слідством особою 14.04.2009 року (т. 1 а.с. 233-234);

- протоколом очної ставки від 10.12.2009 року, проведеною між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_6, під час проведення якої останній розповів про обставини скоєного ним злочину відносно потерпілого ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 259-260).

Оцінивши зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає доведеним пред'явлене підсудному обвинувачення за ст..186 ч.2 КК України.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні пограбування неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_8, його вина повністю підтверджується показаннями потерпілих, свідків, які узгоджуються з іншими матеріалами справи, а також об'єктивно підтверджуються висновками судово-медичних експертиз.

Щодо пограбування потерпілого ОСОБА_2, то суд не приймає до уваги показання підсудного ОСОБА_6, дані ними при проведенні судового слідства в частині того, що він не наносив удари ОСОБА_2, а просто його штовхнув, внаслідок чого той впав, а також те, що з ним нікого не було, він був сам, оскільки його показання спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_2, який, будучи попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, послідовно та чітко пояснив, що він отримав по потилиці один удар, від якого впав на землю і йому були нанесені неодноразові удари ногами по різних частинах його тіла. Свої показання потерпілий підтвердив і при проведенні очної ставки з підсудним при проведенні досудового слідства.

За таких обставин, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_6 правильно кваліфіковати за ч. 2 ст. 186 КК України -як повторне відкрите викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, та з погрозою застосування такого насильства.

Крім того, оцінивши зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає доведеним пред'явлене підсудному обвинувачення за ст..304 ч.1 КК України, а саме втягнення в злочинну діяльність неповнолітнього ОСОБА_11

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні зазначеного злочину, його вина повністю підтверджується показами потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які вказували, що їх пограбували ОСОБА_6 разом з ОСОБА_11 Свої покази вони підтвердили і при проведенні очних ставок.

За таких обставин, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 304 КК України -як втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.

По епізоду розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_10

Так, допитана на досудовому слідстві потерпіла ОСОБА_10, показання якої оголошені в судовому засіданні (т. 2 а.с. 30-32, 35-36, 46-47), показала, що 22.05.2009 року, приблизно в 20 годин 30 хвилин, вона проходила біля зупинки громадського транспорту, розташованої по вул. Артема, 93 в м. Києві і розмовляла по своєму мобільному телефону. В цей час до неї підійшли раніше незнайомі двоє хлопців, як згодом при впізнанні вона дізналась, що ними були ОСОБА_6 і ОСОБА_11 і останній двома руками схопив за руку її руку, в якій вона тримала мобільний телефон та спробував його вирвати. Однак, вона почала чинити опір, тоді саме ОСОБА_14, намагаючись подолати її опір, наніс їй два удари рукою по обличчі та схопив рукою за горло, тим самим ускладнивши дихання. В цей час ОСОБА_6 знаходився поруч та спостерігав за навколишньою обстановкою. Оскільки вона не змогла вчинити опір, то ОСОБА_11 вихопив з її руки мобільний телефон «Соні-Ериксон-IX», ціною 9752 гривень, в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «МТС», ціною 30 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 50 гривень. Оскільки на даний час викрадене у неї майно не знайдено і не повернуто, тому нею по справі заявлено цивільний позов на суму 9752 гривень. В медичні заклади з приводу отриманих тілесних ушкоджень, вона не зверталась і судово-медичне обстеження не проходила.

Також вина підсудного підтверджується доказами зібраними на досудовому слідстві та дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- протоколом впізнання по фотознімках від 08.12.2009 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_10 впізнала особу, відносно якої справа закрита, як особу, яка відносно неї скоїла злочин 22.05.2009 року, а саме як особу, яка нанесла їй два удари по обличчю і схватила за горло, перекривши їй дихання на декілька секунд, після чого вихопила з її руки мобільний телефон (т. 2 а.с. 44-45);

- протоколом впізнання по фотознімках від 08.12.2009 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_10 впізнала ОСОБА_6 як особу, яка відносно неї скоїла злочин 22.05.2009 року, а саме як особу, яка знаходилась поруч з особою, відносно якої справа закрита, коли той наносив їй удари і заволодів належним їй мобільним телефоном (т. 2 а.с. 41-42);

- постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів від 04.12.2009 року, згідної якої визнаний речовим доказом та прилучений до справи фотознімок мобільного телефону «Соні-Ериксон- IX», який надала під час допиту як потерпілої ОСОБА_10 (т. 2 а.с. 37-38);

- відповідь на запит з ЗТ «Скарбниця», згідно якої ОСОБА_6 звертався за послугами до ломбардного відділення ПТ «Ломбард-Скарбниця»з приводу закладу мобільного телефону «Соні-Еріксон-ІХ», який був ним та особою, відносно якої справа закрита, викрадений у ОСОБА_10 (т. 2 а.с. 49-50).

Оцінивши зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає доведеним пред'явлене підсудному обвинувачення за ст..187 ч.2 КК України.

Суд не приймає до уваги показання підсудного ОСОБА_6, дані ними при проведенні судового слідства в частині того, що саме він, а не особа, відносно якої справа закрита, пограбував потерпілу ОСОБА_10, а також те, що він не здавлював горло потерпілої, а лише обхватив за талію, і вважає ці показання як спробу уникнути відповідальності за більш тяжкий злочин, оскільки його участь у розбійному нападі підтверджується показами потерпілої, яка, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, на досудовому слідстві дала покази, які узгоджуються з іншими матеріалами справи, а також вона підтвердила свої показання при проведенні впізнання по фотознімках від 08.12.2009 року, де потерпіла ОСОБА_10 впізнала особу, відносно якої справа закрита, як особу, яка нанесла їй два удари по обличчю і схватила за горло, перекривши їй дихання на декілька секунд, після чого вихопила з її руки мобільний телефон, а також впізнала ОСОБА_6 як особу, яка знаходилась поруч з особою, відносно якої справа закрита, коли той наносив їй удари і заволодів належним їй мобільним телефоном.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності" небезпечне для життя чи здоров'я насильство - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх вчинення. До них слід відноситься, у тому числі і придушення за шию.

Посилання підсудного на те, що під час його допиту до нього працівниками міліції застосовувались недозволені методи слідства, спростовуються постановою помічника прокурора Шевченківського району м. Києві від 17.11.2011р. про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутності в діях працівників Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ознак складу злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365 КК України.

За таких обставин, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_6 правильно кваліфіковати за ч. 2 ст. 187 КК України - скоєння розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, застосовуючи насильство, небезпечне для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Зокрема, підсудний ОСОБА_6 раніше судимий (т. 2 а.с. 128, 130), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т. 2 а.с. 134-136), з місця постійного проживання характеризується негативно (т. 2 а.с. 137)

Обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_6, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням наведених обставин справи та особи підсудного, який має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, суд вважає, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції його від суспільства, а необхідним і достатнім покаранням для його виправлення й попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією усього майна, що належить йому на праві власності.

Законними представниками потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на досудовому слідстві були заявлені цивільні позови у зв'язку з пограбування неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_3

На час розгляду справи особою, відносно якої справа закрита, повністю відшкодована завдана шкода потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3, про що свідчить їх розписки, тому зазначений цивільний позов слід залишити без розгляду.

Заявлені на досудовому слідстві потерпілим ОСОБА_8 цивільний позов на суму 1355 гривень та потерпілою ОСОБА_10 цивільний позов на суму 9752 гривні слід залишити без розгляду, оскільки потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_10 в судове засідання не з'явилися та зазначені позови не підтримали.

Потерпілим ОСОБА_2 на досудовому слідстві був заявлений цивільний позов на суму матеріальної шкоди в розмірі 1330 гривень.

В судовому засіданні потерпілий свої позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі, стягнувши кошти з підсудного ОСОБА_6

Підсудний ОСОБА_6 визнав цивільний позов потерпілого в повному об'ємі.

З врахуванням думки учасників процесу суд вважає, що пред'явлений потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов підлягає задоволенню в повному об'ємі, оскільки шкода потерпілому заподіяна в результаті винних дій підсудних та підтверджується матеріалами кримінальної справи.

Речові докази по справі, а саме гарантійний талон, фіскальний чек та один аркуш посібника користувача із зображенням мобільного телефону «Нокіа-70», гарантійний талон на мобільний телефон «Моторола-360», фотознімок мобільного телефону «Соні-Ериксон ІХ», що зберігаються в матеріалах справи, слід зберігати при матеріалах кримінальної справи; паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_8, картонна коробка з-під мобільного телефону «Нокіа N-82», ліхтарик, флеш-карта, пара кросівок, сумка, шнур до мобільного телефону, мобільний телефон «Нокіа N-82»передані на зберігання потерпілому ОСОБА_8, слід вважати власністю ОСОБА_8;

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що належить йому на праві власності.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 304 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_6 призначити шляхом поглинання менш суворого більш суворим -у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що належить йому на праві власності.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін -тримання під вартою в СІЗО Державного Департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київської області.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту його затримання - з 14 вересня 2009 року.

Цивільні позови законних представників потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_3, потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_10 залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі, стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 у відшкодування завданої матеріальної шкоди кошти у розмірі 1330 гривень.

Речові докази по справі, а саме:

- гарантійний талон, фіскальний чек та один арку посібника користувача із зображенням мобільного телефону «Нокіа-70», гарантійний талон на мобільний телефон «Моторола-360», фотознімок мобільного телефону «Соні-Ериксон ІХ», що зберігаються в матеріалах справи, зберігати при матеріалах кримінальної справи;

- паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_8, картонна коробка з-під мобільного телефону «Нокіа N-82», ліхтарик, флеш-карта, пара кросівок, сумка, шнур до мобільного телефону, мобільний телефон «Нокіа N-82», передані на зберігання потерпілому ОСОБА_8, вважати власністю ОСОБА_8

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а підсудним -в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: