Справа № 2610/7462/2012

В И Р О К

іменем України

19 квітня 2012 рокуШевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Радчикової О.П.

при секретарі Додонь Ю.В.

з участю прокурора Ковальова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст.. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2010 року, приблизно о 02 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись біля магазину «Продукти», що по вул. Шамрила 6-Б в м. Києві, помітив, що із задньої сторони магазину пошкоджена решітка на вікні та розбите скло. ОСОБА_1, переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, вирішив таємно скоїти крадіжку чужого майна шляхом проникнення до приміщення. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник через вікно до приміщення магазину «Продукти». Знаходячись в приміщенні вказаного магазину, ОСОБА_1 в одній із тумбочок знайшов гроші в сумі 7890 гривень та біля касового апарату помітив картки поповнення рахунку, а саме: картки поповнення рахунку «Київстар»на суму 30 гривень в кількості 20 штук, загальною вартістю 600 гривень, картки поповнення рахунку «Київстар»на суму 100 гривень в кількості 5 штук, загальною вартістю 500 гривень, картки поповнення рахунку »на суму 35 гривень в кількості 7 штук, загальною вартістю 245 гривень, картки поповнення рахунку »на суму 80 гривень в кількості 2 штуки, загальною вартістю 160 гривень, картки поповнення рахунку «Лайф»на суму 50 гривень в кількості 3 штуки, загальною вартістю 150 гривень, картки поповнення рахунку «Лайф»на суму 35 гривень в кількості 13 штук, на загальну суму 455 гривень, картки поповнення рахунку «Лайф»на суму 25 гривень в кількості 6 штук, на загальну суму 150 гривень, картки поповнення рахунку «Лайф»на суму 10 гривень в кількості 10 штук, на загальну суму 100 гривень, картки поповнення рахунку «Білайн»на суму 15 гривень в кількості 1 штуки, на загальну суму 15 гривень, картки поповнення рахунку «Білайн»на суму 60 гривень в кількості 2 штуки, на загальну суму 120 гривень, та вирішив викрасти їх. ОСОБА_1 взяв вищевказані гроші та картки поповнення рахунку та положив до кишені штанів, у які був одягнутий. В цей час дії ОСОБА_1 були викриті власником магазину «Продукти»ОСОБА_2, який попрохав його повернути все, що викрав у магазині. Усвідомлюючи, що його дії викриті потерпілим, ОСОБА_1 штовхнув ОСОБА_2, внаслідок чого він впав на землю, тобто застосував насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, виліз через вікно та побіг до місця свого мешкання, а саме: АДРЕСА_1, тим самим відкрито викрав майно ОСОБА_2

Після цього ОСОБА_1 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому матеріальної шкоди.

Крім цього, 24 січня 2012 року, приблизно о 20 годині 45 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні магазину «Еко маркет», що по вул. Олени Теліги, 15 в м. Києві, залишив в одній із камер схову свої речі, після чого замкнув її на ключ та пішов придбати продукти харчування. Через декілька хвилин ОСОБА_1, розрахувавшись за придбаний ним продовольчий товар, підійшов до камер схову для того, щоб забрати свої речі. При цьому, відчинивши одну із камер ключем, ОСОБА_1 виявив в ній сумку чорного кольору, що належить ОСОБА_3 При цьому у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, переконавшись, що за його діями то не спостерігає, повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_3, а саме сумку чорного кольору, вартістю 260 гривень, в якій знаходились мобільний телефон марки «LG GT-540», в корпусі чорного кольору, вартістю 1700 гривень із сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», з номером 093 975 37 13, вартістю 15 гривень, на рахунку якої грошей не було, записник, вартістю 50 гривень, зарядний пристрій до вищевказаного мобільного телефону, вартістю 50 гривень, а також пігулки, хлібина, аркуші паперу, дві перепустки та дві пари шкарпеток, які для потерпілого матеріальної цінності не становлять.

А всього ОСОБА_1 повторно таємно викрав чуже майно на загальну суму 2075 гривень 00 копійок, після чого з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення злочину, викладені вище, та суду показав, що 22 травня 2010 року приблизно о 00 годині 00 хвилин, він вирішив піти до нічної аптеки. Проходячи повз продуктовий магазин, що розташований за адресою: м. Київ. вул. Шамрила 6-Б, він помітив, що на вікні магазину розбите скло та пошкоджена решітка. Він вирішив залізти до приміщення магазину. Впевнившись, що біля магазину нікого не має, він заліз до приміщення магазину. Всередині магазину він побачив невеличку тумбочку, в одній із шухляд якої виявив гроші, які взяв та положив до кишені штанів. Потім біля касового апарату він помітив картки поповнення рахунку різних операторів, взявши картки, теж положив їх до кишені штанів. Після цього він підійшов до вікна та хотів уже вилізти, але раптом його схопив за руку раніше невідомий йому чоловік та сказав, щоб він віддав те, що взяв з магазину. Він легенько відштовхнув чоловіка від себе і той упав на землю. Поки чоловік підводився він хутко виліз через вікно та побіг в сторону парку. Придбавши таблетки в аптеці, він попрямував додому. Наступного дня на викрадені гроші він придбав продукти харчування та одяг своїй дитині.

Крім того, 24 січня 2012 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин він повертався додому із роботи. Із школи - інтернату санаторного типу він забрав свого сина та попрямував із ним до магазину «Еко - маркет», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги 15 в м. Києві. Зайшовши в приміщення магазину, він поклав до камери схову свої речі: книги із школи, хліб та ще якісь речі та закрив камеру на ключ. Після цього він разом із сином зайшов до залу та придбав деякі продукти харчування. Він розрахувався за придбані продукти на касі та підійшов до камер схову. Візуально знайшов камеру схову, в якій залишив свої речі, оскільки номера на дверцях не було на більшості камер, відімкнув камеру та побачив, що його речей не має, а в камері знаходилась сумка чорного кольору. Після цього він закрив камеру, нагнувся нижче та відкрив нижню камеру, де виявив свої речі. Забравши свої речі, він вирішив забрати і сумку, яку виявив в камері вище. Взявши сумку чорного кольору, він разом із сином хутко вийшов та пішов за місцем свого мешкання. Вдома він оглянув вміст сумки, в якій знаходились наступні речі: мобільний телефон із сім - карткою, таблетки, носки чоловічі дві пари, зарядний пристрій до телефону, хліб, блокнот та мішок від сумки та якісь папірці. Мобільний телефон він вимкнув, сім - картку витягнув та викинув, разом із хлібом та носками на вулицю в контейнер. Мобільний телефон він заховав у власній квартирі, а сумку з вищевказаним речами заховав на горищі будинку, в якому проживає.

Враховуючи те, що підсудний не оспорює вказані вище фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників процесу та роз»яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів відносно цих обставин.

Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає повністю доведеним пред»явлене підсудному обвинувачення.

Дії ОСОБА_1 досудовим слідством правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 186 КК України, як відкрите, з проникненням в приміщення, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, викрадення чужого майна (грабіж), та за ч. 2 ст. 185 КК України, як повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обираючи підсудному вид і міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, тяжкість вчиненого, дані про його особу, вік та стан здоров'я та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Зокрема, судом враховано, що підсудний ОСОБА_1 в силу ст.. 89 КК України раніше не судимий (а.с. 173), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 174-175), характеризується позитивно (а.с. 99-102).

Обставинами, що пом'якшує покарання підсудного, суд вважає щире каяття та добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

З врахуванням наведених обставин справи та особи підсудного, який в силу ст.. 89 КК України не судимий, має постійне місце проживання, неофіційно працюючого, сам виховує малолітнього сина, який тяжко хворіє, думку потерпілого, який до підсудного претензій не має, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції його від суспільства, а необхідним і достатнім покаранням для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк із звільненням його від відбування призначеного покарання із іспитовим строком.

Речові докази по справі, а саме: сумка чорного кольору «Bolumas», мобільний телефон, зарядний пристрій до телефону «LG», чохол до мобільного телефону, перепустка НОМЕР_2 на імя ОСОБА_3, магнітна перепустка працівника банку НОМЕР_1, пігулки «Колдрекс», пігулки «Bionorika», диск «Бизнес будущего», передані під розписку потерпілому ОСОБА_3, вважати власністю ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 призначити шляхом поглинання менш суворого більш суворим -у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки, поклавши на нього такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком чинності залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі, а саме: сумка чорного кольору «Bolumas», мобільний телефон, зарядний пристрій до телефону «LG», чохол до мобільного телефону, перепустка НОМЕР_2 на імя ОСОБА_3, магнітна перепустка працівника банку НОМЕР_1, пігулки «Колдрекс», пігулки «Bionorika», диск «Бизнес будущего», передані під розписку потерпілому ОСОБА_3, вважати власністю ОСОБА_3

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя