Справа № 2-128/11/0317 провадження № 22-ц/0390/527/2012 Головуючий у 1 інстанції:Матвійчук С.П.
Категорія: 21 Доповідач: Антонюк К. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18.04.2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді - Антонюк К.І.
суддів -Мудренко Л.І., Русинчука М.М.
при секретарі - Семенюк О.А.
з участю: позивача -ОСОБА_1
представника позивача -ОСОБА_2
відповідачів -ОСОБА_3, ОСОБА_4
представника відповідачів -ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, Світязької сільської ради Шацького району Волинської області, управління Деркомзему у Шацькому районі Волинської області, Волинської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Шацького районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_9, про визнання договору дарування частки земельної ділянки, договору дарування земельної ділянки, договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсними, визнання державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними, скасування записів реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання незаконним присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці та витребування земельної ділянки, за апеляційними скаргами відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Шацького районного суду від 24 січня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач ОСОБА_1 26.05.2010 року звернулась до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 29.09.2008 року між нею та відповідачем ОСОБА_6 укладено договір дарування 400/1928 частки земельної ділянки площею 0,04 га від загальної площі 0,1928 га, що розташована по АДРЕСА_1 та яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, і належала позивачу на підставі державного акта на право власності на землю. Договір дарування був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_9. Позивач уклала вказаний договір з метою набуття права спільної часткової власності на земельну ділянку. На початку квітня 2010 року їй стало відомо, що в листопаді 2008 року без її відома та згоди земельну ділянку площею 0,04 га було виділено в натурі із земельної ділянки, що належала їй і відповідачу ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності. Відповідач виготовив на вказану земельну ділянку державний акт та подарував її відповідачу ОСОБА_7, який продав цю земельну ділянку третім особам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10
Позивач зазначає, що договір дарування між нею та відповідачем ОСОБА_6 укладено під впливом обману та помилки щодо обставин, що мають істотне значення, а саме щодо природи правочину, прав і обов'язків сторін, оскільки вона мала намір укласти договір дарування, за яким у неї з ОСОБА_6 виникло б право спільної часткової власності на землю. На думку позивача спірний договір дарування суперечить вимогам ч. ч. 1, 4 ст. 203 ЦК України, оскільки земельним законодавством не передбачено такого об'єкта земельних відносин, як частка земельної ділянки, тому договір дарування посвідчено з порушенням вимог закону;спірні договори порушують її право власності на земельну ділянку і державні акти оформлено з істотними порушеннями земельного законодавства та нормативно-правових актів, що регулюють земельні відносини.
ОСОБА_1 просила визнати недійсними договір дарування частки земельної ділянки, укладений 29.09.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6; договір дарування зазначеної земельної ділянки, укладений 18.11.2008 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7; визнати недійсним та скасувати: державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,04 га, виданий 18.11.2008 року ОСОБА_6; державний акт на право власності на спірну земельну ділянку площею 0,04 га, виданий ОСОБА_7, а також скасувати записи реєстрації цих державних актів на право власності на земельні ділянки.
В судовому засіданні позивач збільшила позовні вимоги, просила також визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 13.04.2010 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8; витребувати від ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 в її користь земельну ділянку площею 0,04 га, визнати незаконним присвоєння зазначеній земельній ділянці кадастрового номеру 0725785601:01:001:0483 та зобов'язати Волинську регіональну філію ДП «Державний земельний кадастр»вилучити цей номер з бази даних (а.с.186-189 Т.2).
Рішенням Шацького районного суду від 24 січня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсними:
державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,04 га, розташовану в АДРЕСА_1 № 329570, виданий 18.11.2008 року ОСОБА_6;
державний акт про право власності на зазначену земельну ділянку № 329587, виданий 20.03.2009 року ОСОБА_7;
скасовані записи реєстрації зазначених державних актів про право власності на землю в Книзі записів реєстрації державних актів.
Визнані недійсними:
договір дарування земельної ділянки, укладений 18.11.2008 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7;
договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки, укладений 13.04.2010 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8
Витребувана від ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 у спільну часткову власність позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_6 земельна ділянка площею 0,04 га.
Визнано незаконним присвоєння спірній земельній ділянці кадастрового номеру 0725785601:01:001:0483, та зобов'язано Волинську філію ДП «Центр державного земельного кадастру»вилучити кадастровий номер з бази даних, стягнути з відповідачів судові витрати.
В апеляційних скаргах відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, покликаючись на незаконність рішення суду в частині задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним договору дарування від 18.11.2008 року, договору купівлі-продажу від 13.04.2010 року, визнанні недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_7 20.03.2009 року, витребуванні земельної ділянки, просили змінити рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у визнанні недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.04.2010 року, витребуванні спірної земельної ділянки у відповідачів та у вилученні кадастрового номеру з бази даних.
В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_3, їх представник ОСОБА_5 підтримали апеляційні скарги з підстав в них наведених, просили скасувати рішення суду в частині задоволення позовних вимог щодо визнання недійсними договору дарування земельної ділянки, договору купівлі-продажу, визнання недійсним державного акту від 20.03.2009 року, витребуванні земельної ділянки, вилучення кадастрового номеру.
Позивач ОСОБА_1, її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу просили відхилити, рішення суду залишити без змін.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду в частині задоволення позовних вимог щодо визнання недійсними договору дарування земельної ділянки від 18.11.2008 року, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.04.2010 року, визнанні недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку, виданого 20.03.2009 року ОСОБА_11, скасуванні реєстрації цього акту, витребуванні спірної земельної ділянки та вилученні кадастрового номера скасувати з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам закону не відповідає., при ухваленні рішення неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи 29.09.2008 року приватним нотаріусом Шацького районного нотаріального округу ОСОБА_9 посвідчено договір дарування частки земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_6 400/1928 частки земельної ділянки, площею 0,04 га від загальної площі 0.1928 га, розташованої в АДРЕСА_1 Шацького району (а.с.17-19 Т.1).
18.11.2008 року ОСОБА_6 отримав державний акт на право власності на спірну земельну ділянку площею 0,04 га серії ЯД № 329571 (а.с.168 Т.1) та подарував її ОСОБА_7 відповідно до договору дарування від 18.11.2008 року (а.с.25-27 Т.1.).
На підставі вказаного договору ОСОБА_7 20.03.2009 року видано державний акт про право власності на спірну земельну ділянку за № 329587. Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів за № 010909300055 (а.с.62 Т.1).
В подальшому ОСОБА_7 продав цю земельну ділянку ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 13.04.2010року, посвідченого нотаріусом Луцького міського нотаріального округу (а.с.213-214 Т.2).
Відмовляючи в позові ОСОБА_1 щодо визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_6 29.09.2008 року, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно відчужила частку земельної ділянки, яка належала їй на праві власності і не довела, що під час укладення оспорюваного договору дарування частки земельної ділянки мала місце помилка або його вчинено під впливом обману.
Ухвалюючи рішення щодо визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_6 18.11.2008 року, суд першої інстанції вважав, що при складанні і видачі цього акту порушені вимоги Інтсрукції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберіганні державних актів на право власності і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року, Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року, порушені права позивача щодо спільної часткової власності.
Рішення суду в частині відмови в позові та визнанні недійсним державного акту, виданого ОСОБА_6 апелянтами не оскаржується, отже відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не має права робити висновки щодо неоскарженої частини рішення.
Однак задовольняючи позов щодо визнання недійсним договору дарування земельної ділянки від 18.11.2008 року та договору купівлі-продажу цієї земельної ділянки від 13.04.2010 року, в яких позивач не була стороною оспорюваних правочинів та одночасно застосувавши положення ст. 388 ЦК України щодо витребування майна від добросовісного набувача, суд першої інстанції не врахував положення закону, яким врегульовані ці правовідносини.
Згідно з вимогами ЦК України на угоду, укладену з порушенням вимог закону, не поширюється загальне правило про наслідки недійсності правочину (двостороння реституція), якщо сам закон передбачає інші наслідки такого порушення.
Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, у разі придбання майна за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач) власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Добросовісне придбання, відповідно до ст. 388 ЦК України, можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а у особи, яка не мала права відчужувати це майно. наслідком угоди укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння.
Отже, права особи, яка вважає себе власником майна, але не була стороною договору, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого ст. ст. 215, 216 ЦК України.
У зв'язку з тим, що частка земельної ділянки, яка належала ОСОБА_1 за її бажанням відчужена ОСОБА_6, яким в дальнійшому ця земельна ділянка була відчужена третім особам, будь-яких доказів того, що набувачі земельної ділянки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 знали чи могли знати про наявність перешкод для вчинення правочину позивачем не надано, отже зазначені відповідачі є добросовісними набувачами земельної ділянки і підстави, передбачені ст. 388 ЦК України для витребування у них земельної ділянки відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду щодо визнання недійсними договору дарування земельної ділянки від 18.11.2008 року, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.04.2010 року та витребуванні земельної ділянки від відповідачів ухвалено з порушенням вищезазначених норм закону, оскільки підстави, передбачені законом для задоволення позову відсутні.
Оскільки, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.04.2010 року укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 не може бути визнаний недійсним за даним позовом, тому не може бути визнаний недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку № 329587 яким відповідно до зазначеного договору підтверджуються право власності покупців на земельну ділянку з відмітками про відчуження земельної ділянки (а.с.213-214 Т.2). Визнання державного акта недійсним порушує набуття добросовісними набувачами права власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права (ст. 330 ЦК України). З вказаних підстав не підлягають задоволенню вимоги щодо скасування запису цього державного акту, визнання незаконним присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру та вилучення його з бази даних.
Відносини, що стосуються захисту прав співвласників, передбачених ст. 88 Земельного Кодексу України врегульовані Цивільним Кодексом України, зокрема ч. 4 ст. 362 ЦК України передбачено, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця, отже позивач не позбавлений права звернення до суду за захистом порушеного права як співвласника земельної ділянки у передбачений законом спосіб.
Не внесення змін в Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯА № 662662 від 13.04.2006 року також не є підставою для задоволення вимог, заявлених позивачем відповідно до позовної заяви.
У зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, невідповідністю рішення суду обставинам справи, рішення суду в частині задоволення позовних вимог щодо визнання недійсними договору дарування та договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на землю № 329587, скасування запису цього акту, присвоєння кадастрового номеру та витребуванні земельної ділянки скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в позові в цій частині.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Шацького районного суду від 24 січня 2012 року в частині визнання недійсними договору дарування земельної ділянки площею 0,004 га, укладеного 18.11.2008 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,04 га від 13.04.2010 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, витребуванні земельної ділянки площею 0,04 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 від ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 у спільну часткову власність ОСОБА_1, ОСОБА_6, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку № 329587, виданого 20.03.2009 року ОСОБА_7, скасування запису цього державного акту за № 010909300055, визнання незаконним присвоєння земельній ділянці площею 0,04 га кадастрового номеру 0725785601:01:001:0483 та зобов'язання Волинську регіональну філію Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»вилучити кадастровий номер з бази даних, скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки від 18.11.2008 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,04 га, укладеного 13.04.2010 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1, виданого 20.03.2009 року ОСОБА_7; скасування державної реєстрації державного акту № 329587; визнанні незаконним присвоєння кадастрового номеру 0725785601:01:001:0483 та вилученні цього номеру; витребуванні від ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,04 га у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_6 відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий суддя:
Судді: