ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 р. Справа № 80682/11

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області на постанову Іваничівського районного суду Волинської області від 21.02.2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

07.02.2011 р. позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України Іваничівському районі Волинської області в якому просив зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату недоплаченого підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період 2010 року.

Постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 21.02.2011 року зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області провести на користь ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. з врахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції при винесенні постанови порушено норми права, а тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

У відповідності до п.3 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни, а відтак має право на встановлене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.

Суд апеляційної інстанції вважає підставними заявлені позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період 2010 року, оскільки дія норм ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2010 рік не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами. Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

У відповідності до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.3 ст.103 КАС України, строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.

Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом лише 07.02.2011 року, клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду не заявляв, а тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст. 99 КАС України.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до переконання про підставність решти позовних вимог щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області провести нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії за період з 07.08.2010 року по 31.12.2010 року.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області, обов'язок щодо нарахування і виплати спірної допомоги правильно покладено на відповідача у справі.

Згідно вимог ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

А тому позов частині вимог за період з 01.01.2010 року по 06.08.2010 року слід залишити без розгляду.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі суд апеляційної інстанції не вбачає.

Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» були чинними на час виникнення спірних правовідносин, а позивач належить до вказаної групи осіб і мав право на її отримання, органи державної влади не могли свідомо зменшувати розмір такої допомоги.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність бюджетного фінансування на виплату, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, не може бути причиною невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповноту з'ясування ним обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою позовні вимоги слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області задовольнити частково, постанову Іваничівського районного суду Волинської області від 21.02.2011 року у справі № 2а-371/11 скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 07.08.2010 року по 31.12.2010 року з врахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

Адміністративний позов ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 року по 06.08.2010 року залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: В.П.Сапіга

Судді: І.О.Яворський

Р.Б.Хобор