ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2012 р. Справа № 32230/12
Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
Головуючої судді Хобор Р.Б.
суддів: Сапіги В.П., Яворського І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у м. Львові апеляційну скаргу Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Сихівського районного суду м.Львова від 30 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення, -
В С Т А Н О В И В:
03.08.2011 року позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача повести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за січень 2010 року та лютий 2011 року відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з того, що її розмір повинен становити чотири мінімальні заробітні плати. Вимоги обґрунтовані покликанням на належність до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та на виплату відповідачем вказаної допомоги у менших розмірах, ніж передбачені законом.
Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 04 серпня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення за січень 2010 року залишено без розгляду.
Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 30 вересня 2011 року позов задоволено. Визнано відмову відповідача незаконною та зобов'язано провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недоотриманої суми разової щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням виплачених сум.
В апеляційній скарзі відповідач просить постанову скасувати, покликаючись на правомірність своїх дій, вчинених на виконання постанов Кабінету Міністрів України.
Колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.3 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення постанови суду першої інстанції без змін, враховуючи наступне.
Встановлено, що позивач належить до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 20.04.2006 року та вкладки до посвідчення НОМЕР_2 від 20.04.2006 року у зв'язку з чим перебуває на обліку у відповідача. Крім того позивачу встановлена ІІІ група інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) щорічна допомога інвалідам ІІІ групи виплачуться у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі № 1-28/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 29 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким, зокрема, було внесено зміни до окремих положень ст.48 Закону № 796-ХІІ.
Судом встановлено, що виплата щорічної допомоги на оздоровлення у 2011 році призначена та виплачена у розмірі меншому ніж передбачено законом. При цьому судом вірно застосувано до спірних відносин положення Закону № 796-ХІІ, що має вищу юридичну силу, ніж акти Кабінету Міністрів України, зокрема його постанова від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка не відповідає нормам цього Закону.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Керуючись ст.160, ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради залишити без задоволення, постанову Сихівського районного суду м.Львова від 30 вересня 2011 року у справі № 2-а-1502/11 - без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Р.Б. Хобор
Судді В.П. Сапіга
І.О. Яворський