ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2012 р. Справа № 45017/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Сапіги В.П., Яворського І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Бориславської міської ради Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у справі за позовом Бориславської міської ради Львівської області до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

30 грудня 2011 року Бориславська міська рада Львівської області звернулась до суду з позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу ВП № 30019025 від 14 грудня 2011 року.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду про зобов'язання виконати дію, а саме виділити ліквідне майно для продажу в рахунок погашення податкового боргу КП "Бориславводоканал" є незаконною, оскільки 18 квітня 2011 року позивачем прийнято рішення №244 "Про припинення діяльності комунального підприємства "Бориславводоканал" шляхом ліквідації" та утворено ліквідаційну комісію, до якої перейшли повноваження щодо управління справами юридичної особи. Вказані обставини унеможливлюють виконання позивачем рішення Господарського суду Львівської області.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року в задоволенні позову Бориславської міської ради Львівської області до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу від 14 грудня 2012 року - відмовлено.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач -Бориславська міська рада Львівської області, яка покликаючись на те, що при винесенні оскаржуваної постанови суд не з'ясував повно і всебічно обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що 18 ківтня 2011 року позивачем прийнято рішення № 244 "Про припинення діяльності комунального підприємства "Бориславводоканал" шляхом ліквідації" та утворено ліквідаційну комісію, до якої перейшли повноваження щодо управління справами юридичної особи, яка зобов'язана провести інвентаризацію основних засобів матеріальних та нематеріальних активів підприємства та вжити всіх заходів для погашення існуючої кредиторської та дебіторської заборгованості. Вказані обставини унеможливлюють виконання позивачем рішення Господарського суду Львівської області.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 листопада 2011 року постановою ВП № 30019025 державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області відкрито виконавче провадження згідно з виконавчим листом № 13/272, що виданий 17 серпня 2010 року Господарським судом Львівської області про зобов'язання Бориславської міської ради виконати дію - виділити ліквідне майно для продажу в рахунок погашення податкового боргу КП "Бориславводоканал" та надано строк для добровільного виконання судового рішення до 01 грудня 2011 року. Судове рішення у встановлений строк позивачем не виконано, заходів щодо його виконання не вжито.

30 листопада 2011 року позивач направив відповідачу лист № 3-21/242, яким повідомив, що 18 квітня 2011 року позивачем прийнято рішення № 244 "Про припинення діяльності комунального підприємства "Бориславводоканал" шляхом ліквідації" та утворено ліквідаційну комісію, до якої перейшли повноваження щодо управління справами юридичної особи. Відтак, це унеможливлює виконання позивачем рішення Господарського суду Львівської області.

05 грудня 2011 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області винесено постанову ВП № 30019025 про накладення штрафу за невиконання судового рішення у встановлений державним виконавцем строк в розмірі 680,00 грн. та надано строк для добровільного виконання судового рішення до 12 грудня 2011 року.

14 грудня 2011 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області винесено постанову ВП № 30019025 про накладення штрафу за повторне невиконання судового рішення у встановлений державним виконавцем строк в розмірі 1360,00 грн.

Ухвалюючи постанову у справі, суд першої інстанції виходив з того, що перебування КП "Бориславводоканал" у процесі ліквідації та створення ліквідаційної комісії не є підставою для невиконання рішення суду, яке набрало законної сили. Крім того, позивач не звертався до органу державної виконавчої служби про зупинення виконавчого провадження чи відкладення провадження виконавчих дій у зв'язку із призначенням ліквідаційної комісії КП "Бориславводоканал" та неможливістю виділення ліквідного майна для продажу в рахунок погашення податкового боргу. Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність прийняття постанови від 14.12.2011 року про накладення на Бориславську міську раду Львівської області штрафу.

Колегія суддів погоджується з такими твердженнями суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із ст.255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов»язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін. Згідно із ч.2 ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов»язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч.3 ст.14 КАС України, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст.27 вказаного Закону, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. Відповідно до ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно ст.89 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до Закону.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що оскільки відповідачем винесено постанову про накладення штрафу від 05.12.2011 року стосовно позивача за невиконання рішення суду, відповідачем правомірно винесено постанову про накладення штрафу від 14.12.2011 року за повторне невиконання рішення суду, оскільки таке станом на цей день виконано не було.

Колегія суддів також вважає вірними висновки суду першої інстанції, що перебування КП «Бориславводоканал» у процесі ліквідації та створення ліквідаційної комісії не є підставою для невиконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про те, що наведені апелянтом підстави для скасування постанови Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року не заслуговують на увагу, оскільки позивачем не доведено неправомірності постанови від 14 грудня 2011 р. про накладення на Бориславську міську раду Львівської області штрафу за повторне невиконання судового рішення, а відтак відповідач правомірно прийняв вищевказану постанову про накладення штрафу.

Одночасно, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачами у справах цієї категорії відповідно до ч.3 ст.181 КАС України є відповідний орган державної виконавчої служби.

Органами державної виконавчої служби, згідно зі статтею 3 Закону України «Про державну виконавчу службу», є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі; районні, міські (міст обласного значення), районні в містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Відтак, на думку колегії суддів структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, підрозділи примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції в АРК, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - не визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як сторін в адміністративному процесі. В такому випадку, відповідачами слід залучати відповідно Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції в АРК, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Враховуючи те, що наведений перелік органів державної виконавчої служби є вичерпним, позов Бориславської міської ради Львівської області до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови не може бути задоволений і з вищенаведених міркувань.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.160, ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Бориславської міської ради Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у справі № 2а-14650/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя: Р.Б. Хобор

Судді: В.П. Сапіга І.О. Яворський