Судове рішення #22372531



ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


10 квітня 2012 р. Справа № 126786/11


Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді - Заверухи О.Б.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,


розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Калуші Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Калуші Івано-Франківської області про призначення та перерахування виплат, -


ВСТАНОВИЛА :


27 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про виплату державної допомоги дитині війни з 01 січня 2009 року по день винесення рішення, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».


Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 березня 2011 року позов задоволено частково. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в місті Калуші Івано-Франківської області щодо не нарахування невиплати в повному обсязі за період з 27 червня 2010 року на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум - протиправними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Калуші Івано-Франківської області нарахувати та виплатити з 27 червня 2010 року ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.


Не погоджуючись з прийнятою постановою, управління Пенсійного фонду України в місті Калуші Івано-Франківської області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.


В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.


За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.


Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду змінити з наступних підстав.


Колегія суддів вважає підставними заявлені вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 27 червня 2010 року, оскільки дія норм ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами. Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.


Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».


Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком, а тому доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.


За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність заявлених позовних вимог в частині зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії з 27 червня 2010 року, у відповідності до заявлених вимог.


Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в місті Калуші Івано-Франківської області, обов'язок щодо нарахування і виплати спірної допомоги правильно покладено на відповідача у справі.


Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком колегія суддів не вбачає.


Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.


В той же час, колегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що правильно по суті вирішивши справу, суд першої інстанції при вирішенні позовних вимог з 01 січня 2009 року по 26 червня 2010 року включно помилково застосував норми процесуального права.


Так, у відповідності до ст.ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.


Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 27 грудня 2010 року. З посиланням на ст. 99 КАС України суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про пропущення позивачем строку звернення до суду за період до 27 червня 2010 року. Проте, помилково відмовив у задоволені позовних вимог за період з 01 січня 2009 року по 26 червня 2010 року, а не залишив їх без розгляду, як цього вимагає ст.100 КАС України.


Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, ч.1 ст. 197, п.3 ст. 198, п. 1 ст. 201, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -


ПОСТАНОВИЛА:


Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Калуші Івано-Франківської області задовольнити частково.


Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 березня 2011 року в справі № 2а-3182/11 змінити, виклавши четвертий абзац резолютивної частини в наступній редакції: «Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Калуші Івано-Франківської області про стягнення заборгованості з 01 січня 2009 року по 26 червня 2010 року включно залишити без розгляду».


В решті постанову залишити без змін.


Постанова апеляційного суду є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.



Головуючий: О.Б. Заверуха


Судді: О.М. Гінда


В.В. Ніколін




































  • Номер:
  • Опис: про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
  • Тип справи: Касаційна скарга
  • Номер справи: 2а-3182/11
  • Суд: Касаційний адміністративний суд
  • Суддя: Заверуха О.Б.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Відмовлено у відкритті провадження
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 14.05.2015
  • Дата етапу: 15.05.2015
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація