КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.04.2012 № 1/380
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Сотнікова С.В.
Дзюбка П.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: ОСОБА_2 - представник за дорученням №319 від 21.10.2011 року;
від третьої особи: не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» на рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2012 р. у справі № 1/380
за позовом приватного акціонерного товариства «Cтрахова компанія «АХА Страхування», м. Київ
до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус», м. Київ
третя особа ОСОБА_3, м. Донецьк
про стягнення 3266,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2011 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» за участю третьої особи ОСОБА_3 про стягнення 3266,00 грн. у порядку регресу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування № 1119294/05АВ-Л від 25.12.2009 було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 3 266,00 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.01.2012 року у справі № 1/380 (суддя Мельник В.І.) позов приватного акціонерного товариства «страхова компанія «АХА Страхування» до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус», за участю третьої особи ОСОБА_3 про стягнення 3266,00 грн. задоволено повністю.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» 3266,00 грн. основного боргу, 102,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення обґрунтовано тим, що позивачем було виплачено страхове відшкодування потерпілій особі, а тому до нього перейшло право вимоги, яке він пред'явив до відповідача. Заборгованість перед позивачем за договором страхування підтверджується матеріалами справи, відповідачем дана заборгованість не спростована, а також не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу.
При цьому суд керувався положеннями ст.ст. 990, 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України, ст.ст. 9, 27 Закону України «Про страхування».
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ПАТ «Страхова компанія «Статус» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2012 р. у справі № 1/380 скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ч. 2 ст. 82 та п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України, та тим що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини справи, зокрема, не взято до уваги таких фактів: відсутні докази здійснення відповідачем страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_3, тому що позивачем не надано копію полісу; третя особа в порушення ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не виконала обов'язку щодо повідомлення страховика про страховий випадок, що позбавило останнього на відшкодування страховою компанією шкоди за винні дії; скаржник по даному полісу не отримував жодних страхових премій; в базі реєстру страхових полісів відсутній страхувальник ОСОБА_3 (тобто третя особа у даній справі), а тому враховуючи положення ст. 1188 ЦК України відсутні підстави для виплати страхового відшкодування.
Представник відповідача в судовому засіданні 26.04.2012 року підтримав доводи апеляційної скарги з викладених в ній підстав.
Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи є докази (поштові повідомлення) належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників зазначених сторін.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.12.2009 між ЗАТ СК «АХА Україна», що реорганізовано у ПАТ «СК «АХА Страхування», та ОСОБА_4 як страхувальником, було укладено договір страхування № 1119294/05АВ-Л, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Хюндай Матрікс», державний номерний знак НОМЕР_1.
03.03.2010 в місті Донецьку сталася ДТП за участю транспортного засобу «Хюндай Матрікс», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, під його керуванням та транспортного засобу «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3
Відповідно до постанови № 3-1182/10 Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25.03.2010, ОСОБА_5 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 26.03.2010. завданого внаслідок ДТП, пошкодження транспортного засобу марки «Хюндай Матрікс», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 3266,00 грн., які були виплачені згідно платіжного доручення № 7957 від 13.04.2010.
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/9986376, страховиком ПАТ «СК «Статус», було забезпечено транспортний засіб - автомобіль марки «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_2.
Страхове відшкодування позивачем було сплачено потерпілому ОСОБА_6 в розмірі 3266,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7957 від 13.04.2010 (належним чином засвідчена копія додана до матеріалів справи).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Таким чином, відповідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Приймаючи оскаржуване рішенні місцевий суд виходить з того, що відповідач є страховиком цивільно-правової відповідальності ОСОБА_3, тобто винної особи в дорожньо-транспортній пригоді, та вважає даний факт таким, що встановлений.
Однак, як вбачається з позовної заяви, позивач обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що третьою особою - ОСОБА_3, винуватцем ДТП, було проінформовано позивача про те, що між ним та відповідачем - ПАТ «СК «Статус» було укладено договір страхування цивільно-правової відповідальності №ВВ9986376.
Відповідач, як в відзиві на позов так і в апеляційній скарзі не заперечує наявності самого поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/9986376, що був виданий Моторним (транспортним) страховим бюро України на користь ПАТ «СК «Статус».
Натомість, з відповіді Моторного (транспортного) страхового бюро України наданої на запит Київського апеляційного господарського суду вбачається, що за результатами запиту до єдиної бази даних (ЦБД) МТСБУ, яка формується на підставі відомостей, отриманих від страховиків - членів МТСБУ, за полісом № ВВ/9986376 страхувальником є ОСОБА_7, а державний номер транспортного засобу НОМЕР_3.
Отже, з вищенаведених обставин справи вбачається, що винуватцем державно-транспортної пригоди, що сталася 03.03.2010 в місті Донецьку і була визнана ПАТ «СК «АХА Страхування» страховим випадком, є ОСОБА_3, який керував транспортним засобом, державний номер якого НОМЕР_2, що підтверджується довідкою ДАІ № 1054 від 12.03.2010 та постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька №3-1182/10 від 25.03.2010 року.
Як зазначалось вище особою, відповідальність якої застраховано за полісом № ВВ/9986376 є ОСОБА_7, а транспортний засіб має державний номер НОМЕР_3.
В той же час, апеляційним судом за результатами дослідження матеріалів справи встановлено, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того що відповідачем було застраховано за полісом № ВВ/9986376 цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3, як власника транспортного засобу державний номер НОМЕР_3, тому відсутні підстави вважати, що відповідач повинен відшкодовувати завдані позивачу збитки.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправомірно дійшов до висновку, що вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню в частині стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 3266,00 грн.
У відповідності до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи, суду надано не було.
Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача частково підтвердились під час розгляду даної справи, що свідчить про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, а також невірне застосування норм матеріального і процесуального права.
В ст. 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на вищенаведені обставини справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача - ПАТ «Страхова компанія «Статус» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2012 р. у справі № 1/380 скасуванню.
Витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 41, 42, 43, 47, 33, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2012 р. у справі № 1/380 повністю.
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» задовольнити повність. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (код ЄДРПОУ 20474912, адреса: 04070, м. Київ, вул. Братська 14) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» (код ЄДРПОУ 31201694, адреса: 02160, м. Київ, пр. Возз'єднання 15, офіс 109) 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп. судового збору.
Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя Разіна Т.І.
Судді Сотніков С.В.
Дзюбко П.О.