КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2012 № 57/480

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Новікова М.М.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_2 - дов. б/н від 25.10.2011

від відповідача: не з'явились

від третіх осіб: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ферко"

на рішення господарського суду міста Києва

від 07.02.2012

у справі №57/480 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробнича фірма

„Хімагро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ферко"

треті особи 1) Приватне Суспільне Підприємство „Мрія"

2) Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю

„Урожай"

3) Приватне підприємство „Кармалюківський аграрій"

4) Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю

„Колос"

5) Товариство з обмеженою відповідальністю „Китайгородське-К"

про стягнення 112897,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробнича фірма „Хімагро" про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Ферко" 112814,71 грн. заборгованості, з яких 92814,71 грн. основного боргу, 13039,17 грн. пені та 7043,78 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.02.2012 у справі №57/480 позов задоволено частково, а саме: стягнуто із відповідача на користь позивача 92814,71 грн. основного боргу, 13039,17 грн. - пені; 7027,71 коп. - 3%, а також 2257,62 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „Ферко" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07.02.2012 у справі №57/480 та припинити провадження у справі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача мотивовані тим, що рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема апелянт вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо позовних вимог, у зв'язку із чим останні не підлягають задоволенню.

Відповідач у судове засідання не з'явився, поважних причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Третя особа-2, третя особа-4 та третя особа-5 у судове засідання не з'явились, надіслали клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із тим, що вони не в змозі надати письмові пояснення по суті спору, оскільки їм не відомі обставини справи, так як позивач та відповідач не надіслали на їхню адресу копій позовної заяви та апеляційної скарги.

Розглянувши дані клопотання, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки треті особи не були позбавлені можливості ознайомитися у встановленому порядку із матеріалами справи та надати свої письмові пояснення.

Третя особа-1 та третя особа-3 у судове засідання не з'явилися, поважних причин неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

22.08.2008 між позивачем (кредитор), відповідачем (новий боржник) та Приватним Суспільним Підприємством „Мрія" (первісний боржник) укладено договір про переведення боргу, відповідно до п. 1 якого регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язальної сторони (Приватного Суспільного Підприємства „Мрія" (первісного боржника) у зобов'язанні, що виник із договору купівлі-продажу мінеральних добрив №73 від 10.09.2007, укладеного між Приватним Суспільним Підприємством „Мрія" (первісний боржник) та позивачем (кредитор).

Відповідно до п. 2. договору про переведення боргу від 22.08.2008 Приватне Суспільне Підприємство „Мрія" (первісний боржник) переводить на відповідача (новий боржник) борг (грошове зобов'язання) у розмірі 79299,89 грн., що виник на підставі п. 1 основного договору, а відповідач (новий боржник) погоджується виконати грошове зобов'язання.

22.08.2008 між позивачем (кредитор), відповідачем (новий боржник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Урожай" (первісний боржник) укладено договір про переведення боргу, відповідно до п. 1 якого регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язальної сторони (Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Урожай" (первісного боржника) у зобов'язанні, що виник із договору купівлі-продажу мінеральних добрив №74 від 10.09.2007, укладеного між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Урожай" (первісний боржник) та позивачем (кредитор).

Відповідно до п. 2. договору про переведення боргу від 22.08.2008 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Урожай" (первісний боржник) переводить на відповідача (новий боржник) борг (грошове зобов'язання) у розмірі 50992,84 грн., що виник на підставі п. 1 основного договору, а відповідач (новий боржник) погоджується виконати грошове зобов'язання.

22.08.2008 між позивачем (кредитор), відповідачем (новий боржник) та Приватним підприємством „Кармалюківський аграрій" (первісний боржник) укладено договір про переведення боргу, відповідно до п. 1 якого регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язальної сторони (Приватного підприємства „Кармалюківський аграрій" (первісного боржника) у зобов'язанні, що виник із договору купівлі-продажу мінеральних добрив №75 від 10.09.2007, укладеного між Приватним підприємством „Кармалюківський аграрій" (первісний боржник) та позивачем (кредитор).

Відповідно до п. 2. договору про переведення боргу від 22.08.2008 Приватне підприємствоо „Кармалюківський аграрій" (первісний боржник) переводить на відповідача (новий боржник) борг (грошове зобов'язання) у розмірі 39142,81 грн., що виник на підставі п. 1 основного договору, а відповідач (новий боржник) погоджується виконати грошове зобов'язання.

22.08.2008 між позивачем (кредитор), відповідачем (новий боржник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Колос" (первісний боржник) укладено договір про переведення боргу, відповідно до п. 1 якого регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язальної сторони (Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Колос" (первісного боржника) у зобов'язанні, що виник із договору купівлі-продажу мінеральних добрив №76 від 10.09.2007, укладеного між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Урожай" (первісний боржник) та позивачем (кредитор).

Відповідно до п. 2. договору про переведення боргу від 22.08.2008 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Колос" (первісний боржник) переводить на відповідача (новий боржник) борг (грошове зобов'язання) у розмірі 87446,88 грн., що виник на підставі п. 1 основного договору, а відповідач (новий боржник) погоджується виконати грошове зобов'язання.

22.08.2008 між позивачем (кредитор), відповідачем (новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Китайгородське-К" (первісний боржник) укладено договір про переведення боргу, відповідно до п. 1 якого регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язальної сторони (Товариства з обмеженою відповідальністю „Китайгородське-К" (первісного боржника) у зобов'язанні, що виник із договору купівлі-продажу мінеральних добрив №93 від 10.09.2007, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Китайгородське-К" (первісний боржник) та позивачем (кредитор).

Згідно із п. 2 Договору про переведення боргу від 22.08.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю „Китайгородське-К" (первісний боржник) переводить на відповідача (новий боржник) борг (грошове зобов'язання) у розмірі 87032,29 грн., що виник на підставі п. 1 основного договору, а відповідач (новий боржник) погоджується виконати грошове зобов'язання.

Як встановлено судом першої інстанції, загальна сума боргу, що переведена на відповідача згідно договорів про переведення боргу від 22.08.2008 складає 343914,71 грн.

18.06.2009 між позивачем та відповідачем підписано акт зведення розрахунків.

Як вбачається із абз. 2 акту зведення розрахунків від 18.06.2009, у позивача перед відповідачем наявна заборгованість у сумі 196100,00 грн. згідно з договором купівлі-продажу від 22.12.2008. Вказаний борг у розмірі 196100,00 грн. зараховано в рахунок боргу відповідача перед позивачем.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем за договорами про переведення боргу від 22.08.2008 складає 147814,71 грн. (343914,71- 196100,00).

Із матеріалів справи вбачається, що 15.08.2009 позивач звернувся до відповідача із претензією, в якій просив негайно виконати взяті на себе зобов'язання з оплати боргу у сумі 147814,00 грн.

У ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що відповідач у період з жовтня 2009 року по лютий 2011 року частково погасив заборгованість перед позивачем у розмірі 55000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками руху коштів на розрахунковому рахунку позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на час розгляду справи місцевим господарським судом складав 92814,71 грн.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, відповідач своїх зобов'язань за договорами про переведення боргу від 22.08.2008 не виконав.

З метою повного та всебічного розгляду справи ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 позивача було зобов'язано надати докази (первинні розрахункові та бухгалтерські документи) на підтвердження виконання договорів купівлі- продажу №73 від 10.09.2007, №74 від 10.09.2007, №75 від 10.09.2007, №76 від 10.09.2007, №93 від 10.09.2007, укладених із Приватним Суспільним Підприємством „Мрія", Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Урожай", Приватним підприємством „Кармалюківський аграрій", Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Колос", та Товариством з обмеженою відповідальністю „Китайгородське-К" відповідно.

Однак, позивач вказані вимоги суду не виконав, надавши з цього приводу письмові пояснення, у яких зазначив, що у зв'язку із проведенням на підприємстві позивача податкової перевірки, він не мав змоги підготувати вищевказані первинні документи.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що оскільки всі договори про переведення боргу від 22.08.2008 є тристоронніми та підписанні первісними боржниками, то у суду відсутні підстави ставити під сумнів факт наявності у первісних боржників перед позивачем заборгованості за відповідними договорами купівлі-продажу, оскільки така заборгованість визнана самими первісними боржниками шляхом підписання відповідних договорів про переведення боргу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 92814,71 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 92814,71 грн. заборгованості, що виникла на підставі договорів про переведення боргу від 22.08.2008, підлягає задоволенню.

Відповідно до пунктів 6.2. договору купівлі-продажу мінеральних добрив №73 від 10.09.2007, договору купівлі-продажу мінеральних добрив №74 від 10.09.2007, договору купівлі-продажу мінеральних добрив №75 від 10.09.2007, договору купівлі-продажу мінеральних добрив №76 від 10.09.2007, договору купівлі-продажу мінеральних добрив №93 від 10.09.2007, у разі прострочення покупцем (первісним боржником) термінів щодо оплати коштів за товар у продавця (позивача) не виникає зобов'язань щодо поставки, тобто поставка товару не здійснюється по вині покупця (первісного боржника) і покупець (первісний боржник) сплачує продавцю (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вказаної в рахунку за кожен день прострочки платежу.

Відповідно до положень п. 5 вказаних вище договорів про переведення боргу від 22.08.2008 позивач має право висунути проти відповідача всі вимоги, що ґрунтуються на відносинах між позивачем та первісними кредиторами за основними договорами.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що з урахуванням дат прострочення платежу, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 13039,17 грн. (у межах заявленої позивачем суми).

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд апеляційної інстанції також погоджується із здійсненим місцевим господарським судом перерахунком 3% річних, з урахуванням прострочення по сплаті грошового зобов'язання та встановлених дат прострочення, згідно якого із відповідача на користь позивачу підлягають стягненню 3 % річних у сумі 7027,71 грн.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо позовних вимог, у зв'язку із чим останні не підлягають задоволенню, колегією суддів до уваги не приймаються, виходячи із наступного.

Відповідно до положень частини 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи відповідач у суді першої інстанції у судові засідання не з'являвся, заяви про застосування наслідків спливу позовної давності не подавав, хоча не був позбавлений можливості це зробити, оскільки про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином.

Крім того, відповідно до частини 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, а відповідно до частини 3 вказаної статті, після переривання перебіг позовної давності починається заново.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було здійснено дії, що свідчить про визнання ним свого боргу, а саме підписання акту зведення розрахунків від 18.06.2009, а також часткове погашення у період з жовтня 2009 року по лютий 2011 року заборгованість перед позивачем. У зв'язку із вчиненням відповідачем таких дій, перебіг позовної давності стосовно заборгованості відповідача перед позивачем розпочато заново.

Вимоги апеляційної скарги відповідача про припинення провадження у справі жодним чином не обґрунтовані, а підстав, передбачених статтею 80 ГПК України, для припинення провадження у справі колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Ферко" задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду м. Києва від 07.02.2012 у справі №57/480 має бути залишене без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ферко" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 07.02.2012 у справі №57/480 залишити без змін.

Матеріали справи №57/480 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Новіков М.М.

Судді Мартюк А.І.

Зубець Л.П.