КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.04.2012 № 5028/12/123/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Алданової С.О.
Дикунської С.Я.
при секретарі: Кравчук О.І.
за участю представників сторін:
від позивача - Кацалап А.А.
від відповідача - ОСОБА_3
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Евроднепр» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.02.2012 року (суддя Лавриненко Л.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Евроднепр»
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
про стягнення 1950 550,00 грн.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.02.2012 року відмовлено в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Евроднепр" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення 190 550, 00 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення суду від 14.02.2012 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 02.04.2012 року.
На підставі ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 02.04.2012 року оголошено перерву до 23.04.2012 року.
В судове засідання 23.04.2012 року з'явились представники позивача та відповідача.
Представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційні скарзі та просив скасувати оскаржуване рішення місцевого суду.
Представник відповідача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив оскаржуване рішення залишити без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
21 жовтня 2011 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроднепр» (клієнт, позивач по справі) укладено Договір-заявку № 2110/01 доставку автомобільним транспортом довірений йому Клієнтом (позивачем) вантаж (згідно з транспортною накладною).
Згідно з Договором-заявкою № 2110/01 від 21.10.2011 року відповідач взяв на себе зобов'язання забезпечити подачу транспортного засобу у технічно справному стані, в обумовлений заявкою термін та здійснити перевезення вантажу позивача за обумовленим маршрутом на умовах, передбачених п.п. 1-12 Договору-заявки № 2110/01 від 21.10.2011 року, зокрема за маршрутом: м. Черкаси (вул. Смілянська, 169) м. Дніпропетровськ (вул. Радгоспна, 98).; найменування вантажу - заморожені овочі; температурний режим перевезення мінус 18 С / мінус 20С; вага завантаження на автомобіля 20000 кг, об»єм 86 куб.метрів.
Як встановлено місцевим господарським судом, на виконання умов Договору-заявки № 2110/01 від 21.10.2011 року, перевізник (відповідач) подав автомобіль під завантаження та відповідно до товаро-транспортної накладної серії ТТН № 000158 від 21.10.2011 року, автомобіль завантажено товаром/вантажем (- кукурудзою цукровою швидкозамороженою у кількості 5т, на суму 42500 грн.; - горошком зеленим швидкозамороженим у кількості 15т), на суму 142500,00 грн. Всього вантаж загальною кількістю 20т; на суму 185000,00 грн.
Відповідно до довідки, наданої ВДАІ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області № 38/9354 від 26.10.2011 року, 22.10.2011 року близько 02 години в м. Дніпропетровську на перехресті пр-ту Петровського та пр-ту Калініна, мала місце ДТП за участю автомобілів РЕНО-Преміум, н/з НОМЕР_1, з напівпричепом САМРО н/з НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5, ДЕО-ЛАНОС н/з 9643 НК, під керуванням водія ОСОБА_6 та ВАЗ-2108 н/з НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_7 У дорожньо-транспортній пригоді пошкоджено транспортні засоби та вантаж автомобіля РЕНО-Преміум, з напівпричепом САМРО, водій ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження.
Статтею 924 Цивільного кодексу України передбачено, що Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Аналогічна норма міститься і ст.ст.308, 314 Господарського кодексу України.
Пунктом 14 Договору-заявки № 2110/01 від 21.10.2011 року також передбачено, що Перевізник несе відповідальність у випадку втрати/пошкодження вантажу, незалежно від підставі її виникнення, в повному обсязі нанесених збитків. У випадку пошкодження вантажу, псування, втрати (в тому числі при передачі вантажу особі, що не є вантажоотримувачем) Перевізник відшкодовує вартість втраченого, пошкодженого, зіпсованого вантажу на протязі 10 календарних днів з моменту отримання претензії від клієнта. Вартість втраченого, пошкодженого, зіпсованого вантажу визначається на підставі трьохстороннього акту прийому-передачи вантажу вантажоотримувачем, який зобовязаний підписати Вантажоотримувач, перевізник, представник торгівельно-промислової палати.
В судовому засіданні встановлено, що після дорожньо - транспортної пригоди позивач самостійно своїми силами, без згоди перевізника забрав товар з місця пригоди та перевіз на свій склад.
Пунктом 15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України № N 363 від 14.10.97 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568 визначено, що у разі зіпсування або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем), обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4. Перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини: а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній; б) порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері; в) простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу; г) інші обставини(пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін. Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними. Жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом. При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони. Для засвідчення складання акта на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної записується дата складання і про що складений акт (наприклад: "Про недостачу місць", "Про порушення пломби" та ін.).
Пунктом 5 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-6 від 15.06.1965 року передбачено, що у всіх випадках, коли при прийманні вантажу від органів транспорту встановлюється пошкодження вантажу одержувач зобовязаний вимагати складання комерційного акту (відмітки на товарно-транспортній накладній чи складання акту при доставці вантажу автомобільним транспортом).
Пунктом 14 Договору-заявки № 2110/01 від 21.10.2011 року передбачено складання трьохстороннього акту прийому-передачи вантажу вантажоотримувачем, яким визначається вартість втраченого, пошкодженого, зіпсованого вантажу та який зобовязаний підписати Вантажоотримувач, перевізник, представник торгівельно-промислової палати.
Згідно з Актом експертизи Дніпропетровської торгово-промислової палати № ГО-5143 від 26.10.2011 року у перевіреній партії товару, що надійшла з автомобіля з реєстраційними номерами (сідельний тягач - НОМЕР_1 / напівпричіп рефрижератора НОМЕР_2 в результаті ДТП фактично було виявлено 200 мішків без механічних пошкоджень в т.ч. 68 мішків з кукурудзою в зернах бланшированою швидкозамороженою; 132 мішка з горошком зеленим бланшированим швидкозамороженим. Всі інші мішки з механічними пошкодженнями. Після розбору пошкодженого товару пошкоджений і забруднений товар зібраний.
28 жовтня 2011 року позивач звернувся до відповідача з приводу сплати вартості вантажу в сумі 185000,00 грн. та повідомив, що вищезазначений зіпсований товар буде утилізовано, відповідно до вимог Закону України від 14.01.2000 року № 1393-XIV «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції».
Зазначена заява була направлена відповідачу 29.10.2011р. та отримана 02.11.2011р., що підтверджується фіскальним чеком від 29.10.2011р. № 4522 та повідомленням про вручення поштового відправлення № 1750300155408, тобто вже після передачі товару на утилізацію.
Відповідно до товарно-транспортної накладної та видаткових накладних від 21.10.2011 року, 27.10.2011 року, 28.10.2011 року, 29.10.2011 року, 30.10.2011 року, 31.10.2011 року, 02.11.2011 року позивачем передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Агроспецпереробка» на утилізацію 18 500 кг пошкодженого товару.
Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що прийняття товару за кількістю та якістю, проведено позивачем з порушенням вимог п. 14 договору заявки № 2110\01 від 21.10.2011 року в односторонньому порядку, без повідомлення відповідача та зазначення в актах всіх необхідних відомостей передбачених нормативними актами. Утилізація товару проведена з порушенням ст. 8 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» самостійно без повідомлення та згоди відповідача, а тому суд доходить висновку, що із наданих позивачем доказів щодо наявності обставин для відшкодування суми збитків неможливе зробити беззаперечного висновку щодо фактичного розміру збитків, понесених позивачем.
На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної Товариства з обмеженою відповідальністю «Евроднепр» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.02.2012 року Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Евроднепр» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.02.2012 року у справі № 5028/12/123/2011 без змін.
Матеріали справи № 5028/12/123/2011 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя Сітайло Л.Г.
Судді Алданова С.О.
Дикунська С.Я.