КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.04.2012 № 58/404
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів: Борисенко І.В.
Ільєнок Т.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Вест-Експедиція»
на рішення Господарського суду м. Києва від 05.12.2011р.
у справі № 58/404 (суддя Блажівська О.Є.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «САТІС»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Вест-Експедиція»
про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 1 232 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 - дов. № 1/12 від 03.01.2012р.
від відповідача : ОСОБА_3 - дов. № б/н від 06.01.2012р.
Постанова приймається 24.04.2012р. у зв»язку з оголошенням в судовому засіданні 12.04.2012р. перерви відповідно до ст. 77 ГПК України.
В С Т А Н О В И В:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «САТІС» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Вест-Експедиція» про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 1 232 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2011р. у справі № 58/404 позовні вимоги задоволені повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Вест-Експедиція" на користь Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "САТІС суму 1232 грн. боргу, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 05.12.2011р. у справі № 58/404 скасувати.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2012р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Вест-Експедиція» було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 27.03.2012р.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 01-22/3/3 від 26.03.2012р. було внесено зміни до складу колегії суддів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2012р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Вест-Експедиція» було прийнято до провадження.
Встановлено, що в судове засідання 27.03.2012р. представник відповідача не з'явився.
Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 27.03.2012р. розгляд справи № 58/404 було відкладено на 12.04.2012р.
В судовому засіданні 12.04.2012р. представником позивача був поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні 12.04.2012р. представником відповідача були подані додаткові пояснення до апеляційної скарги.
В судовому засіданні 12.04.2012р. відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 24.04.2012р.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 01-22/3/2 від 23.04.2012р. було внесено зміни до складу колегії суддів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2012р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Вест-Експедиція» було прийнято до провадження.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.
Розглянувши доводи скарги, заслухавши представника позивача, відповідача перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.
26.01.2010р. між Приватним акціонерним товариства «Страхова компанія «САТІС» (далі- позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Вест-Експедиція» ( далі -відповідач) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту серія 24-10-Т № 03-006592 (далі-Договір).
Відповідно п. 3.1 Договору, предметом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України і пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням на законних підставах транспортним засобом: автомобіль Porshe Cayenne Turbo, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 р. випуску, номер кузова НОМЕР_2.
10.12.2010р. відповідач звернувся до позивача з заявою про страховий випадок в якій зазначив, що в наслідок ДТП під час руху автомобіля Porshe Cayenne Turbo, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, по проспекту Перемоги в м.Києві з під коліс автомобіля вилетів камінець та потрапив в лобове скло.
Згідно п. 6.4. Договору, п. 11.1. Правил виплата страхового відшкодування здійснюється Страховиком (позивачем) на підставі документів наданих Страхувальником (відповідачем ).
10.12.2010р. відповідачем було надано довідку яка підтверджувала факт звернення Відповідача до ТВМ - 1 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
14.02.2011р. позивач отримав первинну довідку ДАІ на підставі якої і було проведено виплату страхового відшкодування в розмірі відповідно до страхового акту від № 03-006592/01-М та Додаткової угоди № 1 до Договору в розмірі і в строки (п. 6.6. "протягом 10 робочих днів з дня отримання повного пакету документів") передбачені договором страхування.
09.02.2011р. між позивачем та відповідачем підписано додаткову угоду №1 до договору добровільного страхування наземного транспорту Серія 24-10-Т № 03-006592 від 26.01.2010 р.
Відповідно до п.п 1,2,3,4, додаткової угоди №1, страховик сплачує повну вартість ремонту автомобіля Porshe Cayenne Turbo, д.р.н. НОМЕР_3, згідно з канкуляцією СПД ОСОБА_4, № СП-К-0347 від 20.12.10 р., повна вартість ремонту 5632, 00 грн., страхувальник зобов'язується компенсувати різницю між вартістю ремонту автомобіля та сумою страхового відшкодування згідно із страховим актом № 03-006592/01-М., шляхом безготівкового перерахування коштів на р/р Страховика ,згідно зі страховим актом № 03-006592/01-М., який складено відповідно до договору договору добровільного страхування наземного транспорту Серія 24-10-Т № 03-006592 від 26.01.2010 року, сума страхового відшкодування складає 1232,00 грн., різниця між вартістю ремонту автомобіля та сумою страхового відшкодування складає 5632,00 грн.-1232,00 грн. =4400, 00 грн.
Позивач відповідно умов Договору (п. 5.4.4., п. 5.4.5.) та Правил (п. 9.2.5., п. 9.2.6.) має право перевіряти інформацію, яку повідомив Страхувальник, а також самостійно з'ясовувати причини і обставини страхового випадку.
Відповідно до п. 6.4 договору, по страховому випадку при ДТП (п.4.2.1. договору) має бути надано довідку ДАЇ .
Такої довідки відповідачем до позивача не надавалась, що підтвердив в судовому засіданні представник відповідача.
Крім того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів про звернення до органів ДАЇ МВС України по факту ДТП.
Посилання позивача на отриману 08.09.2011р. відповідь від відділу ДАЇ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві про відсутність інформації в базі АІС «Адмінпрактика» щодо ДТП, яке сталося 10.12.2010р. за участю автомобіля відповідача не приймається колегією суддів, оскільки такої довідки у матеріалах справи не має і позивачем вона не надана суду апеляційної інстанції.
Колегією суддів також не приймається до уваги довідка управління ДАЇ ГУ МВС України у м. Києві (без номеру та дати, на ній відсутні будь-який штамп або печатка), яка видана гр. ОСОБА_5, оскільки не відомо хто такий ОСОБА_6 і чи є він (вона) уповноваженою особою позивача чи відповідача.
Відповідно до п. 5.4.7. Договору, п. 9.2.8., п. 16.1.1. Правил страхування Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо Страхувальник: повідомив свідомо неправдиві відомості про предмет страхування або факт настання страхового випадку. Дане також підтверджується ст. 26 Закону України "Про страхування".
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України, у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Статтею 990 Цивільного кодексу України визначені умови та порядок здійснення страхової виплати, у відповідності до якої страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідач надав неправдиві відомості про факт та обставини настання страхового випадку позивачу, не надав документів, що підтверджують настання страхового випадку, а тому не мав право отримати страхове відшкодування.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апелянтом (відповідачем) в апеляційній скарзі не наведено жодного доводу та суду апеляційної інстанції не надано жодного належного та допустимого доказу, які б спростовували по суті висновки суду першої інстанції та доводили б помилковість оскаржуваного рішення.
Таким чином, наявні в апеляційній скарзі доводи відповідача спростовуються матеріалами справи, а також нормативно та документально не підтверджуються.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 05.12.2011р. по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Вест-Експедиція» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва у справі № 58/404 від 05.12.2011р. залишити без змін.
2. Матеріали справи № 58/404 повернути до Господарського суду м. Києва.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Шипко В.В.
Судді Борисенко І.В.
Ільєнок Т.В.