Справа № 4-1401/12
П О С Т А Н О В А
26 квітня 2012 року суддя Печерського районного суду м. Києва Фаркош Ю.А., при секретарі Павлишин В.І., за участю прокурора Талали О.С., розглянувши справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову прокурора м. Києва Мельника А.С. від 06.03.2012 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 27 ч.4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною скаргою, просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена без належних на те приводів та достатніх підстав, передбачених ст.ст.94, 98 КПК України.
В обґрунтування скарги посилається на те, що оскаржувана постанова винесена за відсутності достатніх підстав, оскільки в матеріалах перевірки відсутні достатні дані, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 ознак будь якого злочину, в тому числі злочину, передбаченого ч.4 ст. 27 ч.4 ст. 369 КК України. Крім того, заявник по скарзі, аналізуючи зміст постанови про порушення кримінальної справи звертає увагу, що в постанові прокурором не вказані конкретні посилання на дані, що містяться в матеріалах, які вказують на ознаки злочину, передбаченого ч.4 ст. 27 ч.4 ст. 369 КК України в діях ОСОБА_1, натомість зазначено лише про наявність таких даних.
Безпосередньо посилається на те, що кримінальну справу порушено за відсутності об»єктивної та суб»єктивнної сторони складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 27 ч.4 ст. 369 КК України, в діях ОСОБА_1, які б вказували на наявність події чи складу даного злочину.
Вважає, що оскаржувана постанова винесена без проведення належної перевірки за заявою ОСОБА_3, яка у сукупності з його поясненнями, стали приводом та підставою для порушення справи, а тому висновки прокурора про наявність ознак злочину, передбаченого ч.4 ст. 27 ч.4 ст. 369 КК України, є невмотивованими.
В судовому засіданні скаржник вимоги скарги підтримала, посилаючись на викладені в ній доводи та додатково зазначила, що дані щодо розміру хабара, які містяться у заяві ОСОБА_3, яка послугувала приводом до порушення кримінальної справи, не узгоджуються з такими даними, що зазначені прокурором в постанові про порушення кримінальної справи. Також зазначила, що самі по собі заява ОСОБА_3 та його пояснення, що наявні в матеріалах, які стали приводом та підставою для порушення кримінальної справи, за відсутністю інших даних, є явно недостатніми для висновку про наявність ознак злочину, передбаченого ч.4 ст. 27 ч.4 ст. 369 КК України.
Особа, за заявою якої була порушена кримінальна справа ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням. Судом, з урахуванням думки прокурора та скаржника, визнано за можливе проводити розгляд справи у відсутність заявника.
Прокурор в судовому засіданні доводи скарги не визнав. Вважав, що скарга є безпідставною, оскільки кримінальна справа порушена у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, в тому числі з дотриманням вимог ст.ст. 94, 98 КПК України, за наявності на те приводів та підстав, а тому просив залишити скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу № 50-6300, заслухавши скаржника, думку прокурора, вивчивши матеріали скарги, надходжу до наступних висновків.
Постановою прокурора м. Києва Мельника А.С. від 06.03.2012 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н. за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 27 ч.4 ст. 369 КК України (а.м.1-2).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.
Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно до ст.98 КПК України, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови та наданих суду матеріалів, приводом для порушення даної кримінальної справи стали матеріали перевірки, проведеної УСБУ у м. Києві та прокуратурою м. Києва по заяві ОСОБА_3, що відповідає вимогам ст. 94 КПК України. ( а.м. 4-5).
Судом перевірено, що дані про наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч.4 ст. 27, ч.4 ст. 369 КК України, містяться: в заяві ОСОБА_3 від 24.01.2012 ( а.м.4-5), поясненнях ОСОБА_3 від 24.01.2012 ( а.м.6-8), протоколі огляду та вручення грошових коштів від 10.02.2012 ( а.м. 11-12), протоколі огляду місця події від 10.02.2012 ( а.м.19-23), окремих документах справи № 1-281/11 за скаргою ОСОБА_4 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст. 125 КК України ( а.м. 33-76), поясненнях ОСОБА_3 (а.м.80-83), окремі дані містяться в поясненнях заступника начальника управління -начальника відділу з розслідування злочинів щодо корупційних діянь ОСОБА_5 від 05.03.2012 ( а.м. 93-94) та слідчого в ОВС відділу з розслідування злочинів щодо корупційних діянь прокуратури м. Києва ОСОБА_6 від 05.03.2012 ( а.м.95-96).
Суд вважає, що зазначені дані одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства та в своїй сукупності вбачаються достатніми для порушення даної кримінальної справи, що відповідає вимогам ч.2 ст. 94 КПК України.
Доводи скаржника в судовому засіданні про те, що самі по собі заява та пояснення ОСОБА_3 не можуть свідчити про наявність ознак злочину, то слід зазначити, що судом перевіряються матеріали щодо наявності достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, в їх сукупності, а тому вони вбачаються достатніми для порушення кримінальної справи.
Судом не приймаються доводи скаржника про порушення кримінальної справи за відсутності об»єктивної та суб»єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 27 ч.4 ст. 369 КК України, які б вказували на наявність події чи складу даного злочину, оскільки ці доводи не можуть бути розглянуті при розгляді справ даної категорії як такі, що знаходяться в площині оцінки доказів по справі.
Твердження скаржника про незазначення в змісті оскаржуваної постанови посилань на дані, в яких містяться ознаки злочину, беззаперечно не вказує на незаконність постанови про порушення справи, за наявності на те достатніх підстав, а тому не може бути підставою для скасування постанови про порушення справи.
За таких обставин, доводи та заперечення скаржника щодо відсутності в матеріалах, які стали приводом та підставою для порушення кримінальної справи достатніх даних, які б вказували на наявність ознак злочину, передбаченого ч.4 ст. 27 ч.4 ст. 369 КК України, спростовуються наданими матеріалами, які стали підставою до порушення кримінальної справи та вищевикладеним.
На підставі викладеного, не вдаючись до оцінки даних у справі у якості доказів, надходжу до висновку, що зазначена оскаржувана постанова винесена за наявності достатніх на те приводів та підстав, які є наявними для порушення даної кримінальної справи, а з'ясування всіх обставин у справі, можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства.
Керуючись ст.ст.94, 98, 236-7, 236-8 КПК України, Рішенням Конституційного суду від 30.01.03 р. № 3-рп/2003, -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора м. Києва Мельника А.С. від 06.03.2012 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 27 ч.4 ст. 369 КК України- залишити без задоволення.
На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя