Справа № 4-1419/12

П О С Т А Н О В А

25 квітня 2012 року Печерський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді Фаркош Ю.А.,

при секретарі Павлишин В.І.,

за участю прокурора Бурдейни М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України при перевірці заяви від 06.09.2011 щодо незаконності його затримання та притягнення до кримінальної відповідальності та зобов»язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Генеральної прокуратури України при перевірці заяви від 06.09.2011 щодо незаконності його затримання та притягнення до кримінальної відповідальності, в якій просить визнати бездіяльність Генеральної прокуратури України незаконною, у зв»язку з невинесенням рішення в порядку ст. 97 КПК України.

Також зазначає, що на його адресу з Генеральної прокуратури України надійшов лист за підписом виконувача обов»язків Начальника Головного управління підтримання державного обвинувачення в судах Галкіна О., про перенаправлення його звернення до Першого заступника прокурора Сумської області Кулинича С.А. Цей лист він теж вважає незаконним, оскільки направлення таких листів не відповідає вимогам ст. 97 КПК України, так як процесуальне рішення з даного приводу не прийняте.

В судове засідання заявник ОСОБА_1, який утримується в Сумському слідчому ізоляторі, не доставлявся, про час, дату та місце розгляду скарги повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується поштовими зворотними повідомленнями.

Судом, з урахуванням думки прокурора, зважаючи на належне повідомлення заявника про розгляд скарги, визнано можливим розгляд справи у відсутність заявника, так як виходячи з аналізу норм КПК України, його неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Прокурор в судовому засіданні доводи скарги не визнала, просила у задоволенні скарги відмовити, так як вважала доводи скарги безпідставними та такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві. Заперечення по скарзі надала в письмовому вигляді, які долучені до матеріалів справи.

Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Як регламентовано ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.

Таке право не може бути обмежене навіть у разі відсутності норм закону, які б передбачали можливість звернення особи до суду та розгляд відповідної скарги в порядку визначеному Кримінально-процесуальним кодексом України.

Зазначені конституційні положення є нормами прямої дії. Правовідносини, які виникли між суб'єктом звернення та Генеральною прокуратурою України за своєю природою є кримінально-правовими.

За таких обставин суд вважає, що скарга ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України при перевірці заяви щодо незаконності його затримання та притягнення до кримінальної відповідальності підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства навіть за відсутності в КПК України норм, які регламентують відповідний розгляд.

При розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяв і повідомлень про злочини суд повинен перевірити, зокрема, чи прийнята заява про злочин відповідно до вимог ст. 97 КПК України, чи відповідає вказана заява вимогам ст. 95 КПК України, чи є у ній дані, які вказують на ознаки злочинного діяння, чи достатньо їх для того, щоб розпочати стадію досудового слідства, чи немає обставин, передбачених ст. 6 цього Кодексу, які виключають провадження у кримінальній справі, та, в залежності від отриманих результатів, прийняти рішення про залишення скарги без задоволення, або направити заяву про злочин до прокуратури, слідчого, органу дізнання для прийняття відповідного рішення в порядку ст. 97 КПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, заявником ОСОБА_1 на адресу Генеральної прокуратури України подано заяву від 06.09.2011, в якій заявник зазначає про незаконність його затримання та притягнення до кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні представником Генеральної прокуратури України надано для долучення до матеріалів справи світлокопію цієї заяви від 06.09.2011, тоді як оригінал заяви від 06.09.2011 Генеральною прокуратурою України, листом від 19.09.2011 за № 09/1-19273-07 направлено за належністю, для проведення перевірки та за наявності підстав вжиття заходів прокурорського реагування -до прокуратури Сумської області, що узгоджується з положеннями п. 3 ч.2 ст. 97 КПК України, згідно якої, по заяві або повідомленню про злочин, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:1) порушити кримінальну справу; 2) відмовити у порушенні кримінальної справи; 3) направити заяву або повідомлення за належністю. Одночасно, копія вказаного листа була направлена на адресу ОСОБА_1

Суд не погоджується з доводами заявника щодо необхідності проведення відповідної перевірки за його заявою виключно Генеральною прокуратурою України, оскільки відповідно до ст.ст. 6, 16 Закону України «Про прокуратуру»органи прокуратури становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим, а саме, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, міські, районні, міжрайонні, районні в містах, а також інші прокуратури.

Одночасно суд вважає за необхідне роз»яснити заявнику, що оскільки оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяв і повідомлень про злочини розглядаються у межах кримінального, а не адміністративного судочинства, то суд не наділений правом визнавати бездіяльність прокурора неправомірною та незаконною і зобов»язувати його вчинити певні дії.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України при перевірці заяви від 06.09.2011 щодо незаконності його затримання та притягнення до кримінальної відповідальності.

На підставі викладеного та ст. ст. 19, 55 Конституції України, ст.94, 97, 236 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України при перевірці заяви від 06.09.2011 щодо незаконності його затримання та притягнення до кримінальної відповідальності та зобов»язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту її проголошення.

Суддя