Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/3084/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Полякової К.В.
при секретарі Очкасовій К.С.
За участю:
позивача: ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1),
представник відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою : м. Донецьк, вул. 50- Гвардейскої дивізії, 17; адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя про визнання недійсним та скасування рішення про застосування фінансової санкції №300 від 23.02.2012 року, -
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя про визнання недійсним та скасування рішення про застосування фінансової санкції №300 від 23.02.2012 року.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя безпідставно застосувало до нього штрафні санкції за результатами позапланової перевірки з питань дотримання вимог законодавства, щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, інших платежів.
Зазначила, що штрафні санкції застосовані відповідачем за 2004 рік по 2009 рік на підставі пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте з 01 січня 2011 року дана норма права втратила чинність у відповідності до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Просила визнати Рішення управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя №300 від 23.02.2012 року про застосування до неї фінансових санкцій у розмірі 7997,25 грн. недійсним, скасувати Рішення управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя №300 від 23.02.2012 року про застосування до неї фінансових санкцій у розмірі 7997,25 грн.
Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та надала пояснення аналогічні тим, що викладені в адміністративному позові.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надійшли письмові заперечення, в яких управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя позов не визнало та просить розглянути справу без участі представника позивача (а.с. 37-40).
Заслухавши позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до п. 12 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно із ст. 1 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків та стягнення заборгованості по внескам.
23 лютого 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя на підставі п. 5 ч. 9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» винесено рішення № 300 відносно позивача про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов`язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством в сумі 7997,25 грн., в той же день рішення було вручено особисто позивачу (а.с. 14).
Вказане рішення прийнято на підставі акту №245 позапланової перевірки позивача від 23.02.11р. В акті перевірки відповідачем встановлено, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 порушено п.4 ч.2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме звітність з 2004 - 2008 роки не подана у належний період, фактично звітність надана 23 лютого 2012 року (а.с. 13).
Згідно до п.5 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діяла до 01 січня 2011 року за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проте, дана норма права, як і стаття 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", яка регламентує вчинене порушення, встановлене відповідачем у акті перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, втратила чинність з 01 січня 2011 року згідно з Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " від 8 липня 2010 року N 2464-VI, тобто, не діяла на дату прийняття спірного рішення.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України передбачено, що засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначається виключно законами. Конституційний Суд України Рішенням від 30.05 2001 р. № 7-рп/2001 у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частини першої, третьої статті 2, частини першої статті38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) вирішив (п.1.1 резолютивної частини Рішення) положення пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України треба розуміти так, що ними безпосередньо не встановлюються види юридичної відповідальності. За цим положенням виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, а також діяння, що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності та відповідальність за такі діяння.
Відповідно до частини четвертої статті 150 Конституції України передбачено, що з питань, передбачених цією статтею, зокрема офіційне тлумачення Конституції України, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України.
Згідно з п.п. 1,2 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на встановлені обставини у справі, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення № 300 від 23 лютого 2012 року, що прийняте на підставі частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який на момент прийняття цих рішень втратив чинність, є протиправним.
З огляду на викладене, оскільки відповідачем при застосуванні штрафних санкцій позивачу застосовано норми, які втратили чинність, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України суд вважає необхідним присудити з Державного бюджету України на користь позивача сплачений нею судовий збір.
Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя про визнання недійсним та скасування рішення про застосування фінансової санкції № 300 від 23.02.2012 року - задовольнити.
Визнати недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя №300 від 23.02.2012 року про застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов`язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством в сумі 7997,25 грн.
Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя №300 від 23.02.2012 року про застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов`язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством в сумі 7997,25 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 107,30 грн.
Постанову постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 26 квітня 2012 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Полякова К.В.