І інстанція
код суду 2702
справа №2-88/2007
категорія 11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(повне) 18 червня 2007 року
Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі: Головуючого - судді Нестерук В.В.
При секретарі - Юрко Л.В., Марочкиної Ю.В., Массалабової Л.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2і ОСОБА_3до ОСОБА_4, приватного нотаріуса ОСОБА_5, агентства нерухомості «СІМ'Я» про визнання договору купівлі-продажу житла недійсним, суд, -
ВСТАНОВИВ:
В червні 2003 року до суду звернувся позивач з позовом до ОСОБА_2. про визнання договору купівлі-продажу недійсним, але в подальшому позовні вимоги змінив, а також змінив неналежного відповідача.
Так, позивачі ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3., посилаючись на порушення права ОСОБА_1. на частину майна, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, порушення законодавства щодо укладення та посвідчення договорів, просять суд визнати нікчемним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4., та посвідчений ПН Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5. 18.04.2003 року за реєстровим номером 1474. Крім того, позивачі просять суд провести двосторонню реституцію та повернути сторонам отримане за договором, а також стягнути солідарно з агентства нерухомості «СІМ'Я» та ПН СМНО ОСОБА_5. моральну шкоду в розмірі 15000 гривень..
У судовому засіданні представник позивачів попросив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачі та їх представники в судовому засіданні попросили суд відмовити позивачам в задоволенні їх вимог, оскільки знаходить їх незаконними і необгрунтованими.
Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.
Так судом встановлено та сторонами не оспорюється, що між позивачами ОСОБА_2., ОСОБА_3. з одного боку та ОСОБА_4. з іншого боку, було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений 18.04.2003 року ПН СМНО ОСОБА_5. за реєстровим номером 1474. Відповідно до умов договору, позивачі передали у власність відповідачки названу вище квартиру, а відповідачка передала позивачам грошову суму в розмірі 1964 гривні. Спірна квартира належала позивачкам кожній по 1/2 частині, на підставі договору купівлі-продажу нерухомості, посвідченого Севастопольською біржею нерухомості 17.08.1998 року за реєстровим № Н/1-349, та зареєстрованого в КП МБТІ ДРОНМ 27.08.1998 року за реєстровим № 2438.
На час отримання права власності на спірну квартиру та на час її відчуження відповідачці ОСОБА_4., позивачка ОСОБА_2. перебувала у зареєстрованому шлюбі з позивачем ОСОБА_1. Таким чином, 1/2 частина спірної квартири перебувала у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_1. Ці обставини підтверджуються оглянутим в судовому засіданні
паспортом позивачки та вищезазначеним договором купівлі-продажу, посвідченого Севастопольською біржею нерухомості.
З пояснень позивачів ОСОБА_1., ОСОБА_2. та відповідачки ОСОБА_4. (а.с. 100-102, 106-107) вбачається, що договір був укладений без відома ОСОБА_1., гроші за квартиру покупець продавцю не передавала, а передала їх працівнику агентства нерухомості «СІМ'Я».
З пояснень позивачів ОСОБА_2., ОСОБА_3. та відповідачки - ПН СМНО ОСОБА_5. (а.с. 106-107), вбачається, що нотаріусу було відомо про те, що продавець перебуває в шлюбі, але посвідчення договору все одно відбулося. Тому суд не бере до уваги посилання відповідачів на те, що в заяві від 18.04.2003 року (а.с. 28) позивачкою було вказано неправдиві відомості щодо відсутності у неї чоловіка.
Згідно ст.23 КпШС України, що діяв у момент оформлення договору, для укладення договорів про відчуження сумісного майна подружжя, що вимагає обов'язкового нотаріального посвідчення, згода другого з подружжя повинна бути викладена у письмовій формі. Таким чином, було допущене істотне порушення законодавства, і відповідно до ст.48 ЦК України (у редакції 1963 p.), дана угода повинна бути визнана недійсною.
Крім того, ПН СМНО ОСОБА_5. провела посвідчення договору без урахування вимог, встановлених Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003г. № 6/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2003г. № 66/7387, відповідно до якого, договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого на біржі не входить до переліку правовстановлюючих документів (а.с. 32).
Так само, згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року №3 «Про судову практику у справах про визнання угод недійсними» зі змінами і доповненнями згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 25.12.1992г. № 15 від 25.05.1998 р. (а.с. 33), з причин недотримання нотаріальної форми договору визнаються недійсними ті угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню зокрема, договори довічного утримання, застави, купівлі-продажу (зокрема при придбанні на біржових торгах), міни або дарування житлового будинку (квартири) або його (її) частини.
Згідно ст. 227 ЦК України (у редакції 1963г.), що регламентує форму договору купівлі-продажу житла, такий договір повинен бути нотаріально засвідчений. Недотримання цієї вимоги тягне недійсність договору згідно ст.47 ЦК України (у редакції 1963г).
Порядок нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу житла на час оформлення спірного договору, був визначений Законом України «Про нотаріат» від 02.09.1993г. № 3425-XIІ, регламентувався Інструкцією про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом міністерства юстиції України №18/05 від 14.06.1994г., зареєстрованого в Міністерстві юстиції 07.07.1994г. за №152/361, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003г. №6/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2003г. №66/7387 та іншими нормативними актами.
За даних обставин посилання відповідачів на те, що нотаріус ОСОБА_5. мала право відповідно до п.49 Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом міністерства юстиції України №18/05 від 14.06.1994г., зареєстрованого в Міністерстві юстиції 07.07.1994г. за №152/361 провести реєстрацію договору купівлі-продажу квартири є необгрунтованими, так як на момент посвідчення договору діяли нормативно-правові акти, що були прийняті пізніше та відмінили Інструкцію, якою обґрунтовують свої доводи відповідачі.
Представником позивачів заявлена вимога до агентства нерухомості «Сім'я» та до приватного нотаріуса Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5. про відшкодування моральної шкоди в розмірі 15000 (п'ятнадцяти тисяч) гривень. Представник позивача не обгрунтував достатньо дану вимогу. Крім того, на думку суду, дана вимога не заснована на законі, тому ці вимоги задоволенню не підлягають.
Доводи відповідача і представників відповідачів, викладені в їх поясненнях і письмовому відгуку на позовну заяву судом не можуть бути взяті до уваги, оскільки на законі не засновані та не підтверджуються об'єктивно матеріалами справи.
Враховуючи що при укладенні та оформленні спірного договору було порушено права позивача ОСОБА_1., договір був посвідчений на підставі документів що не є правовстановлюючими та з порушенням законодавства щодо розпорядження майном яке перебуває у спільній сумісній власності подружжя, договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського нотаріального округу ОСОБА_5. 18.04.2003 року підлягає визнанню недійсним, відповідно до ст.48 ЦК України (у редакції 1963р), як такий що не відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, оскільки спір по суті основних вимог вирішений на користь позивачів, з відповідачів слід стягнути на користь позивачів судові витрати пропорційно задоволеним вимогам. Враховуючи, що при подачі позову не були сплачені витрати на забезпечення розгляду справи, вони підлягають стягненню з відповідачів на користь держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 47, 48 ЦК УКРАЇНИ (в редакції 1963 року), ст. ст. 22, 23 КпШС УКРАЇНИ, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК УКРАЇНИ, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2та ОСОБА_3- задовольнити частково.
Визнати договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, укладену між ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу м. Севастополя - нікчемним.
Провести двосторонню реституцію та повернути сторонам отримане по договору майно.
В задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 15000 гривень - відмовити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4, приватного нотаріуса ОСОБА_5, на користь ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3. сплачене держмито в розмірі 51 гривні та на користь держави несплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 30 гривень.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд м. Севастополя. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ст.295 ч.4 ЦПК УКРАЇНИ.
Рішення складено і надруковано власноручно, в єдиному екземплярі у нардчій кімнаті.